Господарський суд

Житомирської області

_______________________________________

___________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1448/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н.К.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Трюхан Марини Вікторівни (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця Мазанової Наталії Анатоліївни (м. Житомир)

про стягнення 46882,50 грн.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ФОП Трюхан М.В. до ФОП Мазанової Н. А. про стягнення 46882,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконувала зобов`язання, передбачені договорами про надання послуг від 01.01.2018, від 01.01.2019 в частині надання послуг; складення актів про надання послуг; повідомлення про виникнення обставин, що перешкоджають належному виконанню зобов`язань за договорами; на неодноразові усні вимоги про повернення всіх сплачених грошових коштів за не надані послуги за 2018 та 2019 роки, відповіді від відповідача не отримано.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі №906/1448/20 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України (а. с. 28 у т. 1).

Вказана ухвала господарського суду була оскаржена в апеляційному порядку.

Постановою від 02.02.2021 Північно-Західний апеляційний господарський суд скасував ухвалу господарського суду від 11.12.2020; справу №906/1448/20 направив до Господарського суду Житомирської області для розгляду, зазначивши, зокрема, що не зважаючи на часткову тотожність підстав позовів у справі №906/472/20 та даній справі, колегія суддів вважає таким, що суперечить імперативним положенням п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі (а. с. 115 - 117 у т. 1).

25.02.2021 справа №906/1448/20 повернулась до господарського суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.02.2021, справу № 906/1448/20 передано судді Лозинській І.В.

Ухвалою від 26.02.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду.

Ухвалою від 22.04.2021 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 27.05.2021; призначив підготовче засідання на 25.05.2021 об 11:00.

Ухвалою від 27.05.2021 господарський суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті (а. с. 30 у т. 2).

Ухвалою від 06.08.2021 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив засідання суду для розгляду справи та клопотання позивача від 04.08.2021 про призначення судово-технічної експертизи (давності документу) (а. с.165 у т.2).

Відповідними ухвалами від 07.09.2021 господарський суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судово-технічної експертизи та відклав розгляд справи по суті на 28.09.2021 о 14:30 (а. с. 175 -177 у т.2).

27.09.2021 до суду від позивача надійшла промова у судових дебатах щодо підтримання позову, оскільки відповідач не виконала договірні зобов`язання ні за 2018 рік, ні за 2019 рік, а за рахунок позивача набула 46882,50 грн., що стало підставою для звернення до суду в порядку ст. 1212 ЦК України (а. с.180-182 у т.2).

28.09.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі (а. с. 183 у т.2).

В засіданні суду оглянуто матеріали справи №906/472/20 та долучено до матеріалів справи, що розглядається копії договору №200 на здійснення охорони об`єкту від 01.07.2017, укладеного між ТОВ "Онега-Кросс", відповідачем та ПП "Відлуння" та рішення від 04.11.2020 у справі №906/472/20 (а. с. 185 - 195 у т. 2).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

01.11.2017 між ФОП Трюхан Мариною Вікторівною (позивач/орендар) та ПП "Відлуння" (орендодавець) укладено договори оренди майна № 154 від 01.11.2017 (а. с. 62, 63 у т. 1) та № 114 від 01.01.2019 (а. с. 71 - 73 у т. 1), за п. 1.1 яких орендодавець зобов`язався надати орендарю у тимчасове володіння та користування торгівельний об`єкт № 16, який розташовано в майновому комплексі "Ринок Тетерів" по вул. Домбровського 25 в м. Житомирі, загальною площею 10,5 кв. м. з метою здійснення торгівельної діяльності, а орендар зобов`язався сплачувати орендодавцю орендну плату та повернути орендодавцю вищевказане майно у справному стані з урахуванням нормального зносу після припинення дії цього договору.

Факт передачі торгівельного об`єкту підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2017.

Строк дії договору оренди майна № 154 встановлено до 31.12.2018, а договору оренди майна № 114 - з 01.01.2019 до 31.12.2019.

Відповідно до п.п. 5.3.19 п. 5.3 договору оренди майна № 154 орендар зобов`язаний укласти угоду про охорону предмету договору, визначеного в п. 1.1 цього договору, з охорони атестованим орендодавцем, на протязі десяти діб з моменту укладення цього договору на весь час дії цього договору.

Згідно з п.п. 5.3.20 п. 5.3 договору оренди майна № 154 орендар зобов`язаний укласти угоду про прибирання, забезпечення санітарії, збирання відходів і сміття, утримання торговельного місця в належному стані з суб`єктами підприємницької діяльності, атестованими орендодавцем для здійснення цих видів діяльності на протязі десяти діб з моменту укладання цього договору на весь строк його дії.

Згідно з п.п. 5.3.20 п. 5.3 договору оренди майна № 114 орендар зобов`язаний нести відповідальність за пожежну безпеку та охорону праці в середині об`єкту.

За п.п. 5.2.2 п. 5.2 договорів оренди майна орендодавець має право розірвати у будь-який час цей договір шляхом направлення повідомлення орендарю про розірвання цього договору у разі, якщо орендар не уклав угоди про охорону орендованого майна, прибирання, забезпечення санітарії, збирання відходів і сміття, утримання торгівельного місця в належному стані з суб`єктами підприємницької діяльності, атестованими орендодавцем для здійснення цих видів діяльності на протязі десяти діб з моменту укладання цього договору на весь строк дії договору.

01.01.2018 між ФОП Трюхан М. В. (позивач/замовник) та ФОП Мазановою Н. А. (відповідач/виконавець) укладено договір про надання послуг (далі - договір про надання послуг 2018 р.) (а. с. 64 у т. 1), за п.1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги, викладені в розділі 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору про надання послуг 2018 р. виконавець надає такі послуги на торговому місці замовника №16 на ринку "Тетерів" по вул. Домбровського, 25 в м. Житомирі: комплексне обслуговування об`єктів (п.п. 2.1.1); ремонт і обслуговування металевих виробів (п.п. 2.1.2); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (п.п. 2.1.3).

Слід зазначити, що комплексне обслуговування об`єктів є основним видом діяльності відповідача (код КВЕД 81.10) (а. с. 89 у т. 1). Так, Клас 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів включає надання допоміжних послуг у приміщеннях клієнта, які включають загальне прибирання приміщень, догляд за ними, усунення сміття, забезпечення охорони та безпеки, доставку пошти, послуги портьє, прання та суміжні послуги допоміжного характеру; ці види послуг здійснює обслуговуючий персонал.

Згідно з п. 3.1 договору про надання послуг 2018 р. вартість послуг визначається сторонами у розмірі 1533,00 гривень на місяць, з урахуванням індексу інфляції.

За умовами п. 3.2 договору про надання послуг 2018 р. замовник зобов`язаний сплачувати виконавцю суму, зазначену в п. 3.1 цього договору до 26 числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця або готівкою в касу виконавця.

Розділом 4 договору про надання послуг 2018 р. сторонами погоджено обов`язки сторін. Так, зокрема, у п.п. 4.1.1 та 4.1.3 до обов`язків виконавця входить своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п. 2.1 цього договору та складати та передавати замовнику акти про надання послуг.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 п. 4.2 договору про надання послуг 2018 р. до обов`язків замовника входити приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором та оплачувати послуги виконавця, на умовах та в порядку зазначеному в п. 3 цього договору.

За умовами п. 6.1 договору про надання послуг 2018 р. він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018.

Згідно з п. 6.2 договору про надання послуг його умови можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу.

Після закінчення строку дії договору про надання послуг 2018 р., сторони 01.01.2019 уклали договір про надання послуг (далі - договір про надання послуг 2019 р.) (а.с. 74 у т.1) за п.1.1 якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги, викладені в розд. 2 договору, в порядку і на умовах ним визначених.

У п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору про надання послуг 2019 р. сторони погодили, що виконавець надає такі послуги на торговому місці замовника № 16 на ринку "Тетерів" по вул. Домбровського, 25 в м. Житомирі: комплексне обслуговування об`єктів (охорона, прибирання, забезпечення санітарії, збирання відходів і сміття, утримання торгівельних місць в належному стані).

В п. 3.1 договору про надання послуг 2019 р. сторони обумовили вартість послуг та визначили її у розмірі 2058,00 гривень на місяць, з урахуванням індексу інфляції.

За умовами п. 3.2 договору про надання послуг 2019 р. замовник зобов`язаний сплачувати виконавцю суму зазначену в п.3.1 цього договору до 25 числа поточного місяця за наступний місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця або готівкою в касу виконавця.

Розділом 4 договору про надання послуг 2019 р. сторони погодили обов`язки сторін. Так, зокрема, у п. 4.1.1 та 4.1.3 до обов`язків виконавця входить своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п.2.1 цього договору та складати та передавати замовнику акти про надання послуг.

Відповідно до п.п. 4.2.1, 4.2.2 п.4.2 договору про надання послуг 2019 р. до обов`язків замовника входити приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з цим договором та оплачувати послуги виконавця, на умовах та в порядку зазначеному в п. 3 цього договору.

За умовами п. 6.1 договору про надання послуг 2019 р. він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

Згідно з п. 6. 2 договору про надання послуг 2019 р. умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. Право щодо розміру оплати за послуги залишаються за виконавцем та може бути змінено на новий строк.

Позивач вказує, що сплачуючи кошти за договорами про надання послуг 2018 та 2019 років та не отримуючи відповідних послуг, вона понесла збитки на загальну суму 46882,50 грн., що складаються із сплачених нею в якості попередньої оплати сум за вказаними договорами про надання послуг, тому звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідача вказаної суми.

У відзиві на позов від 21.04.2021 (а. с. 160-166 у т. 1) відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає таке:

- оскільки відповідачем у травні та червні 2018 року виписані та надані позивачу рахунки на оплату послуг за договором про надання послуг 2018 р. з підвищенням їх вартості (1638,0 грн. та 1743,0 грн., відповідно), що вважається пропозицією до внесення змін до договору, а позивач такі рахунки щомісячно оплачувала, не висловила заперечень з даного приводу, то в силу норм цивільного законодавства позивач погодилася на зміну договору у частині щомісячної вартості наданих відповідачем послуг і такі зміни вважаються такими, що набули чинності;

- надані позивачем рахунки на оплату за надані послуги за 2018-2019 роки містять написи кульковою ручкою, які вчинені відповідачем з метою належного обліку та контролю за повною сплатою належних платежів позивачем, що не є порушенням;

- на виконання наданих послуг відповідач виписувала акти - прийому виконаних послуг та надавала позивачу в день проведення розрахунку, однак позивач відмовлялася їх приймати, посилаючись на те, що вони (акти) їй не потрібні;

- оскільки відповідач послуги за договорами про надання послуг від 01.01.2018 і від 01.01.2019 реально надавала і не отримувала від позивача ні відмови щодо їх прийняття, ні повідомлення обгрунтованих причин щодо не підписання актів виконаних робіт, а навпаки, щомісячно надходили кошти для оплати робіт з охорони, прибирання території, утримання торгівельного місця в належному стані, то відсутність підпису позивача на цих актах не може свідчити про не виконання /ненадання таких послуг, як і не може бути підставою для визнання їх недійсними;

- оплата протягом двох років поспіль вартості послуг, які реально надавала відповідач позивачу є підтвердженням їх отримання;

- позивачем не надано жодних доказів щодо неналежного виконання зобов`язань відповідачем за договором, а також намірів щодо досудового врегулювання спору;

- дії позивача щодо оплати наданих послуг за договорами і рахунками впродовж двох років, а потім пред`явлення даного позову не можна назвати добросовісними;

- позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача (порушення зобов`язання), настання збитків, зокрема, у вигляді витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновленні порушеного права (витрати управненої сторони);

- витрати зі сплати 46882,50 грн. є витратами позивача на виконання договірних зобов`язань, тобто оплатою наданих послуг, вказані кошти не є такими втратами позивача, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків, сплачені замовником за укладеним договором та не є наслідком вчинення правопорушення;

- щодо розрахунків в обгрунтування сум, зазначених в рахунках, то відповідач їх не складала, оскільки працює за спрощеною системою оподаткування та не має зобов`язань стосовно ведення відповідної бухгалтерської документації;

- щодо доказів уповноваження ПП "Відлуння" на надання послуг, передбачених договорами оренди майна, відповідна інформація є в ЄДР та визначена, як вид діяльності юридичної особи.

У додаткових поясненнях від 27.05.2021 (а.с. 8,9 у т. 2), відповідач зазначила, що сторони домовились усно, що надання послуг з прибирання, забезпечення санітарії, збирання відходів та сміття, утримання торгівельних місць в належному стані, збереження майна відповідачем може здійснюватись за допомогою найнятих працівників, на що ПП "Відлуння" письмово надало згоду (а. с.10 у т.2); відсутні докази направлення претензії відповідачу, як намагання позивача з`ясувати обставини невиконання відповідачем умов договору впродовж двох років поспіль, або вимоги щодо виконання договору чи повернення сплачених коштів; тому вважає, що дії позивача, яка уклала договір про надання послуг та справно, без заперечень та вимог сплачувала за надані послуги відповідно до виставлених рахунків впродовж року, після закінчення строку дії договору уклала новий договір на наступний рік і знову справно сплачувала протягом року до закінчення строку його дії, а згодом заявила позов про стягнення з відповідача сплачених нею коштів, суперечать її попередній поведінці (вчасна оплата послуг та не пред`явлення будь-яких вимог про надання послуг або про повернення коштів) та є недобросовісними; позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача (порушення зобов`язання).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) за завданням другої сторони (замовника) зобов`язується надати послугу при вчиненні певної дії або здійсненні певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити її, якщо інше не встановлено договором.

Слід зазначити, що послуга характеризується такими основними ознаками: спрямування на досягнення певного корисного і правомірного результату; результат послуги є завжди немайновим, хоча може мати матеріальний результат (наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги); при наданні послуги результатом є не майнова форма, а її зміст; послуга є різновидом товару, адже вона спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку; послуга невіддільна від джерела, тісно пов`язана з особою виконавця та процесом її надання; послугу неможливо зберігати, вона "існує" лише у той час, коли надається; надання й споживання послуги відбувається одночасно.

Договори про надання послуг є двосторонніми (оскільки створюють права та обов`язки для обох сторін), можуть бути реальними; як правило, договори про надання послуг є відплатними.

Відповідно до ч. 5 ст. 626 ЦК України будь-який договір вважається відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Якщо в договорі про надання послуги нічого не сказано про оплату або за його умовами не можна чітко визначити розмір плати, то такий договір вважається відплатним, а ціна послуги визначається за звичайними цінами на аналогічні послуги на час укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК України).

Об`єктом цивільних прав є те, на що спрямовані права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин. Предметом договору про надання послуг є послуга.

Стаття 902 ЦК України передбачає обов`язок виконавця надати послугу особисто. Обов`язки повинні виконуватись у межах, встановлених договором або відповідною нормою цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися реально і належним чином.

За ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Але якщо послугу надає зовсім стороння особа, то такі дії не створюють будь-яких правовідносин між замовником і виконавцем.

Якщо договором про надання послуг передбачена оплата, замовник зобов`язаний в обумовлений строк, у встановлених розмірах і порядку оплатити за їх надання. Основним обов`язком виконавця є особисте й належне надання послуги (послуг) відповідно до домовленостей із замовником.

Найважливіший обов`язок замовника при відплатності договору - оплатити виконавцю надану послугу; у разі безоплатності договору - відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання. У разі неможливості виконати відплатний договір про надання послуг, що виникла не через вину виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату, розмір якої залежить від витрат і реальних дій виконавця при наданні послуги. Відповідальність сторін за порушення договору про надання послуг встановлюється законодавством або договором і залежить від того, відплатним чи безвідплатним є цей договір.

Згідно зі ст.903 ЦК України замовник несе відповідальність за оплату послуг у строк та у передбачених договором розмірах і порядку. Це за умови надання виконавцем послуг належної якості і у визначені строки.

Виконавець, як і будь-яка із сторін, при укладанні договору мають діяти тільки на підставі закону.

Виконавець несе відповідальність у разі невиконання чи неналежного виконання договору. За порушення відплатного договору виконавець зобов`язується у повному обсязі відшкодувати заподіяні замовнику збитки, завдані з його вини, якщо інше не передбачено договором.

Для виконавців, що здійснюють підприємницьку діяльність, передбачена підвищена відповідальність.

Так, за ч. 1 ст. 906 ЦК України вони несуть відповідальність як за винне, так і невинне порушення відплатного договору про надання послуг. Проте внаслідок дії непереборної сили виконавець-підприємець звільняється від відповідальності. Вказане правило є загальним, тому застосовується, якщо інше не встановлено договором або законом.

За збитки, завдані ненаданням або неналежним наданням послуги за безвідплатним договором, виконавець відповідає незалежно від вини. Однак розмір його відповідальності обмежений двома неоподатковуваними мінімумами доходів громадян, якщо інший розмір не встановлений договором.

При цьому слід пам`ятати, що за загальним правилом, встановленим у ст.617 ЦК України, виконавець, який порушив зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або дії непереборної сили.

Умовою односторонньої відмови від договору про надання послуги є обов`язок замовника відшкодувати виконавцеві його фактичні витрати. При відмові від договору до початку надання послуги він зобов`язаний відшкодувати виконавцеві його фактичні витрати на виконання договору до відмови. Якщо відмова відбувається під час надання послуги, замовник відшкодовує фактичні витрати виконавця на виконання тієї частини договору, від якої замовник відмовився.

Правом односторонньої відмови від договору про надання послуг наділений не лише замовник, а й виконавець. Відмова виконавця від виконання договору про надання послуг можлива за умови повного відшкодування замовнику завданих збитків.

Також при розгляді цієї справи Господарським судом Житомирської області враховано постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у даній справі, в якій зазначено, серед іншого, таке:

- в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/472/20, рішенням якого від 04.11.2020 відмовлено у задоволенні позовної заяви ФОП Трюхан М. В. до ФОП Мазанової Н. А. про стягнення 46882,50 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків з підстав, у ньому викладених;

- обставини, викладені у позовній заяві позивача до відповідача, яка надійшла до господарського суду 10.12.2020, є однаковими з обставинами, встановленими господарським судом під час розгляду справи №906/472/20, ті самі сторони, той самий предмет позову, а також ті самі підстави - договори про надання послуг від 01.01.2018 та від 01.01.2019 в частині не надання послуг;

- однак, правовою підставою позову у справі №906/472/20 є стягнення з відповідача понесених збитків у зв`язку із не виконанням умов за договорами про надання послуг, у стягнення яких рішенням від 04.11.2020 відмовлено у зв`язку з тим, що витрати зі сплати 46 882,50 грн. не є такими, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків, а є витратами позивача на виконання договірних зобов`язань, тобто оплатою наданих послуг за укладеними договорами; повернення виконаного однією із сторін зобов`язання не є відшкодуванням збитків;

- правові підстави позову у справі №906/1448/20 є стягнення з відповідача грошових коштів як безпідставно набутого майна за ст. 1212 та 1213 ЦК України.

3. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 46882,50 грн.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ВС від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ВС від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18).

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме надання послуг, обумовлених договорами про надання послуг.

Позивач зазначила, що відповідач за весь час дії договору про надання послуг від 2018 жодного зобов`язання не виконала і навіть не приступала до їх виконання, тобто: послуги взагалі не було надано відповідачем особисто; акти про надання послуг ніколи не складалися, не передавалися та не підписувалися; про виникнення обставин, що перешкоджають належному виконанню відповідачем своїх зобов`язань згідно з договором не повідомлялося.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалась оплата впродовж 2018-2019 років згідно з рахунками відповідача № 773 за надані послуги за договорами про надання послуг 2018 та 2019 років (а.с. 61-66, 71-77 у т. 1); згідно з рахунками відповідача № 759 за надані індивідуальні послуги (за користування туалетом (а.с. 205-228 т. 1), а також у 2018 році згідно з рахунками №774 оплата послуг охорони об`єкта ТОВ "Онега-Крос" (а. с. 55 - 60 у т. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно з рахунками відповідача №773 за надані послуги було сплачено відповідачу відповідно до вищезазначених договорів про надання послуг за 2018 рік 19971,00 грн. та за 2019 рік 26911,50 грн.

У додаткових поясненнях (а.с. 8,9 у т. 2) відповідачем, зокрема, наголошено, що сторони домовились усно, що надання послуг з прибирання, забезпечення санітарії, збирання відходів та сміття, утримання торгівельних місць в належному стані, збереження майна ФОП Мазанової Н.А. може здійснювати за допомогою найнятих останньою працівників, на що ПП "Відлуння" письмово надало згоду (а.с.10 у т.2).

Так, ФОП Мазанова Н.А. офіційно працевлаштувала таких працівників згідно з відповідними наказами про прийняття на роботу: ОСОБА_1 - прибиральницею приміщень з 02.03.2015 (наказ №2 від 27.02.2015); Рекша А.П. - прибиральницею службових приміщень з 11.07.2017 (наказ №4 від 10.07.2017); Легкого В.В. - сторожем з 08.01.2019 (наказ №10 від 04.01.2019); Барбарош С.С. - двірником з 21.01.2019 (наказ №11 від 16.01.2019); Млинську І.А. - прибиральницею службових приміщень з 01.07.2019 (наказ №14 від 27.06.2019); Давидовича С.А. - сторожем з 15.03.2019 (наказ №12 від 13.03.2019); Радько Л.С. - прибиральницею службових приміщень з 08.08.2019 (наказ №16 від 07.08.2019).

Відповідачем зазначила, що послуги, передбачені договорами оренди майна №154 від 01.11.2017 та №114 від 01.01.2019, укладених з ПП "Відлуння" та договорами про надання послуг від 2017 - 2020 років, укладених між сторонами у справі, які передбачали виконання ФОП Мазановою Н.А., послуг з обслуговування торговельних об`єктів на ринку (забезпечення прибирання та дотримання санітарії на ринку, збирання відходів та сміття, збереження майна в належному стані) надавалися нею особисто, із залученням офіційно працевлаштованих робітників.

Судом враховано особливий характер договору про надання послуг.

У зобов`язаннях по наданню послуг результат невіддільний від діяльності виконавця, а процес споживання послуги здійснюється, як правило, у момент її надання, тому важливе значення має особистість самого виконавця в розумінні його професіоналізму, індивідуальних даних, досвіду тощо. В якості загального правила ст. 902 ЦК України передбачає обов`язок надати послугу особисто. Разом з тим зобов`язання по наданню послуг не набувають особисто-довірительного характеру, оскільки у відносинах замовника і виконавця відсутній будь-який особистий зв`язок.

Суд бере до уваги, що сторони за договором про надання послуг можуть передбачити право виконавця покласти виконання на іншу особу. Це може відбуватися як шляхом включення такої умови в основний договір, так і в результаті укладення додаткової угоди. Відносини між виконавцем та третьою особою можуть регламентуватися окремим договором або ж включенням останньої в основний договір на правах сторони (ч. 4 ст. 626, ч. 2 ст. 628 ЦК). У цьому разі кредитор повинен прийняти за боржника виконання іншою особою. Якщо третя особа, що включена як сторона в основний договір, відмовиться від виконання зобов`язання, то це позбавляє виконавця можливості застосовувати ч. 2 ст. 902 ЦК. Разом з тим відповідно до ч. 2. ст. 528 ЦК у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`зок боржник повинен виконати сам.

Таким чином, дозволивши виконавцю покладати обов`язок по наданню послуги на іншу особу, замовник має право вимагати надання послуги як від виконавця, так і від третьої особи. Але у будь-якому випадку відповідальним за виконання в повному обсязі залишається так званий генеральний виконавець.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що послуги, які надавалися ФОП Мазановою Н.А., відображені в актах здачі - прийняття виконаних робіт; ФОП Мазановою Н.А. щомісячно виписувалися для ФОП Трюхан М.В. рахунки за надані послуги, а саме: з забезпечення прибирання та дотримання санітарії на ринку, збирання відходів та сміття, за використання санітарного приміщення (туалету); оплата протягом двох років поспіль вартості послуг є підтвердженням надання таких послуг ФОП Трюхан М.В. і прийняття їх нею на підставі підписаних в односторонньому порядку ФОП Мазановою Н.А. актів здачі-прийняття наданих послуг і виникнення за такими актами прав та обов`язків.

Матеріали справи не містять доказів щодо неналежного виконання зобов`язань відповідачем за спірними договорами.

Отже судом встановлено безпідставність заявленого позову у сумі 44152,50 грн. Обгрунтованою позовною вимогою суд вважає суму 2730,00 грн. з огляду на таке.

В матеріалах справи є договір №200 на здійснення охорони об`єкту від 01.07.2017 (далі - договір № 200) (а. с. 186,187 у т. 2), укладений між ТОВ "Онега-Кросс" (виконавець 1), ФОП Мазановою Н.А. (відповідач/виконавець 2) та ПП "Відлуння" (замовник), згідно з п. 1.1 якого виконавець 1 забезпечує охорону торгового об`єкту замовника 1, а саме: майнового комплексу "Ринок "Тетерів" по вул. Домбровського, 25 в м. Житомирі.

Відповідно до п. 1.2 договору № 200 виконавець 2 (ФОП Мазанова Н.А.) укладає з особами, з якими ПП "Відлуння" укладені договори оренди торгівельних об`єктів, що розташовані в майновому комплексі "Ринок "Тетерів", договори про надання послуг, до складу яких входить послуга з охорони. Послуга з охорони не включається у вартість послуг, що надаються безпосередньо ФОП Мазановою Н.А. особам, що орендують торговельні об`єкти на "Ринку "Тетерів".

Виконавець 2 здійснює контроль за своєчасною оплатою особами, які орендують у ПП "Відлуння" торгівельні об`єкти, послуг виконавця 1 та приймає оплату за такі послуги для виконавця 1 (п. 1.3 договору № 200).

Зважаючи на заявлений спірний період, судом взято до уваги такі рахунки, виписані ТОВ "Онега-Кросс" на ім`я ФОП Трюхан М.В. (а. с. 55 - 60 у т. 2):

- № 774 від 03.01.2018 - на суму 210,00 грн.;

- № 774 від 02.02.2018 - на суму 210,00 грн.;

- № 774 від 02.03.2018 - на суму 210,00 грн.;

- № 774 від 04.04.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 04.05.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 04.06.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 03.07.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 02.08.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 03.09.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 03.10.2018 - на суму 262,50 грн.;

- № 774 від 02.11.2018 - на суму 262,50 грн., а всього на суму 2730,00 грн.

Вказані рахунки містять штемпель щодо їх оплати.

Оскільки послуга з охорони на підставі договору №200 не включається у вартість послуг, що надаються безпосередньо ФОП Мазановою Н.А. особам, що орендують торговельні об`єкти на "Ринку "Тетерів", зокрема, ФОП Трюхан М.В. вказані витрати підставно заявлено до стягнення з відповідача як набутих без достатньої правової підстави; доказів надання послуг з охорони у 2019 році ТОВ "Онега-Кросс" та сплати позивачем відповідних коштів вказаному товариству матеріали справи не містять.

4. Висновок суду за результатами розгляду позовної заяви.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем частково доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 2730,00 грн. як набутих без достатньої правової підстави. В частині задоволення позову у сумі 44152,50 грн. слід відмовити.

5. Розподіл судового збору між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мазанової Наталії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Трюхан Марини Вікторівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ):

- 2730,00 грн. як набутих без достатньої правової підстави;

- 130,77 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 44152,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.21

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу Електронний суд

3 -відповідачу (реком.)