СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Справа № 917/1936/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Медуниця О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача Антофій М.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2008 №3033) за довіреністю від 11.01.2021 №3;

від відповідача Баранова В.І., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.06.2017 серії ПТ №1703) за довіреністю від 29.01.2021 №10-72/2136;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вх. №2278 П/3)на рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.21 (суддя Пушко І.І.) у справі № 917/1936/19

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава,

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2019 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним правочину - заяви від 17.10.2019 №10-75/16024 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- положеннями частини другої статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлювався порядок проведення безготівкових розрахунків при здійсненні оплати покупцем електричної енергії, а не заборона на здійснення припинення зобов`язань щодо пені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з огляду на що відсутня законодавчо визначена заборона на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог;

- зарахування зустрічних однорідних вимог не є формою розрахунків, а є формою припинення зобов`язань, при цьому, відповідно до умов укладених між сторонами спору договорів про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення від 01.03.2003 №32-8, від 01.02.2006 №41-6, від 01.07.2011 №44-16, останні не містять заборони щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому вказане не є підставою для визнання недійсним одностороннього правочину;

- дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на спірні правовідносини не розповсюджується, а відповідні суми пені, стягнуті з позивача по даній справі рішенням господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі № 917/2053/17, не підлягають списанню на підставі вищезазначеного Закону № 173; зупинення проведення виконавчих дій за наказом господарського суду Полтавської області у справі №917/2053/18 не є обставиною для визнання недійсним одностороннього правочину.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" із рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/1936/19 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» зазначало наступне:

- законодавчими актами на момент вчинення оспорюваного правочину було визначено спеціальний порядок проведення розрахунків за електроенергію, відповідно до якого розрахунки (у тому числі перерахування заборгованості за рішенням суду) проводяться виключно грошовими коштами , зі сплатою їх споживачем електричної енергії виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії; положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено виключний порядок здійснення розрахунків покупцями електричної енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання, що унеможливлює проведення розрахунків в інший спосіб;

- враховуючи, що положеннями Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також Законом України «Про виконавче провадження» впроваджено інститут зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням про стягнення боргу, припинення здійснення зустрічного зарахування зобов`язань відповідача перед позивачем на суму 43 749,53грн унеможливлює проведення взаєморозрахунків в урегулювання різниці в тарифах, реструктуризації або списання заборгованості.

27.07.2021 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/1936/19 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2021 у справі №917/1936/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі № 917/1936/19; призначено справу до розгляду на 07.09.2021 о 10год 30хв у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі засідань № 117; встановлено строк до 31.08.2021 включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі в порядку ст. 263 ГПК України; встановлено учасникам справи строк до 31.08.2021 включно для подання до Східного апеляційного господарського суду заяв та клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги з доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи.

05.08.2021 від Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу Комунального підприємства «Полтававодоканал» на рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» зазначало наступне:

- місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною правочину-заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.10.2019 №10-75/16024, оскільки встановлення певних форм проведення розрахунків не означає наявність заборони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за відсутністю прямої вказівки закону; судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією із підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК України;

- доводи апелянта про те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі №917/2053/17 є зупиненим відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», що є підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину, є безпідставними та не можуть розглядатися як підстава недійсності спірного правочину, оскільки відповідне зобов`язання позивача щодо сплати грошових коштів на виконання зазначеного рішення виникло після 01.07.2016 та не є припиненим;

- між сторонами спору відсутній договір про реструктуризацію заборгованості, яка виникла в частині стягнення суми пені, стягнутої рішенням господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 №917/2053/17, що свідчить про те, що правові наслідки Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» не впливають на розмір існуючої заборгованості та на можливість зарахування зустрічних однорідних вимог.

06.09.2021 від Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій апелянт підтримує вимоги апеляційної скарги та надає додаткові письмові пояснення щодо застосування положень Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, яким внесені зміни до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі №917/1936/19 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.09.2021 об 11год 30хв.

13.09.2021 від Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти заяви позивача, в яких відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги, просить залишити їх без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити їх без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 17.10.2019 Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» на адресу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" направлено заяву №10-75/16024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яку відповідач отримав 22.10.2019, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції від 22.10.2019 за вх. №4868.

Зі змісту заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вбачається, що станом на 16.10.2019 КП ПОР "Полтававодоканал" має заборгованість перед АТ "Полтаваобленерго" відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 по справі № 917/2053/17 у сумі 40 146 843,84 грн, з яких: 17 779 511,45 грн основний борг за використану активну електричну енергію; 1 900 196,74грн пеня за несвоєчасну оплату електричної енергії; 16 531 889,68 грн інфляційні нарахування за активну електроенергію; 79 781,15 грн інфляційні нарахування за перетоки реактивної електроенергії; 4 005 473,26 грн 3% річних за активну електроенергію; 18 312,36 грн грн 3% річних за перетоки реактивної електроенергії; 219 782,86 грн судового збору.

В заяві також зазначено, що АТ "Полтаваобленерго" має заборгованість перед позивачем на загальну суму 43749,53грн, яка виникла на підставі укладених договорів про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, а саме: 379,85грн за договором від 01.03.2003 №32-8 за серпень 2018 року (т.1, а.с. 32-35); 43 209,74грн за договором від 01.02.2006 №42-6 за серпень 2018 року (т.1, а.с.24-28); 159,94грн за договором від 01.07.2011 №44-16 за серпень 2018 року (т. 1, а.с.29-31).

Так, 01.03.2003 між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» та Карлівською філією Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» укладений договір №32-8 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, предметом якого є комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за умовами якого водоканал зобов`язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

01.02.2006 між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» та Відкритим акціонерним товариством «Полтаваобленерго» укладений договір №42-6/836 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, предметом якого є комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за умовами якого водоканал зобов`язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

01.07.2011 між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» та Публічним акціонерним товариством «Полтаваобленерго» укладений договір №44-16 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, предметом якого є комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за умовами якого водоканал зобов`язується надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а абонент зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

На виконання умов вказаних договорів:

- 17.08.2018 КП ПОР «Полтававодоканал» виставлено Карлівській філії ПАТ «Полтаваобленерго» рахунок №2220-08 на оплату згідно договору від 01.03.2003 №32-8 за серпень 2018 року на суму 379,85грн;

- 21.08.2018 КП ПОР «Полтававодоканал» виставлено ПАТ «Полтаваобленерго» рахунок №899-08 на оплату згідно договору від 01.02.2006 №42-6 за серпень 2018 року на суму 43 209,74грн;

- 20.08.2018 КП ПОР «Полтававодоканал» виставлено ПАТ «Полтаваобленерго» рахунок №2951-08 на оплату згідно договору від 01.07.2011 №44-16 за серпень 2018 року на суму 159,94грн.

Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» обсяг наявної заборгованості перед позивачем не заперечується.

У заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог АТ "Полтаваобленерго", посилаючись на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, повідомило КП ПОР "Полтававодоканал" про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме:

1) зобов`язання КП ПОР "Полтававодоканал" перед АТ "Полтаваобленерго" на суму 43 749,53грн у частині оплати пені, що виникло на підставі наказу господарського суду Полтавської області від 13.03.2018 по справі № 917/2053/17. Всього 43 749,53грн.

2) зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" перед КП ПОР "Полтававодоканал" на суму 43 749,53 грн, що виникло на підставі укладених договорів про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, а саме: 379,85 грн за договором від 01.03.2003 №32-8 за серпень 2018 року; 43 209,74 грн за договором від 01.02.2006 №42-6 за серпень 2018 року; 159,94 грн за договором від 01.07.2011 №44-16 за серпень 2018 року. Всього 43 749,53 грн.

Таким чином, відповідач повідомив, що припиняються зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" перед КП ПОР "Полтававодоканал" на суму 43 749,53 грн на підставі укладених договорів про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення від 01.03.2003 №32-8, від 01.02.2006 №42-6, від 01.07.2011 № 44-16 за серпень 2018 та припиняються зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" перед КП ПОР "Полтававодоканал" на суму 43 749,53грн в частині пені, що виникла на підставі наказу господарського суду Полтавської області від 13.03.2018 у справі №917/2053/17.

Письмової відповіді на заяву Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» матеріали справи не містять.

Комунальне підприємство Полтавської міської ради, заперечуючи проти зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача, посилається на те, що здійснення такого розрахунку суперечить Закону України "Про ринок електричної енергії", згідно з яким розрахунки між сторонами даної справи - учасниками ринку електричної енергії - в тому числі, і перерахування коштів за рішенням суду, мають проводитись виключно грошовими коштами, відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, і сторони у відповідних правовідносинах не можуть відступати від визначеного законом порядку, зокрема, проведення таких розрахунків, з огляду на що звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 у справі №917/1936/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2020, позов задоволено у повному обсязі; визнано недійсним правочин заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 17.10.2019 №10-75/16024 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Постановою Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №917/1936/19 рішення господарського суду Полтавської області від 10.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2020 у справі №917/1936/19 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі №917/1936/19, скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, зазначив, що при новому розгляду справи слід дослідити питання чи поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на правовідносини сторін у даній справі, та з`ясувати чи не підлягає списанню сума пені, зазначена у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до положень частини 2 статті 7 вказаного Закону, вирішити питання про можливість зарахування заборгованості на стадії зупинення відповідного виконавчого провадження/зупинення відповідних виконавчих дій на підставі зазначеного Закону, та з урахуванням встановлених обставин дійти вичерпного висновку про наявність або відсутність підстав для визнання спірної заяви недійсною.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Частиною 1 ст.13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

З наведеного вбачається, що заява про зарахування однорідних зустрічних вимог, надіслана відповідачем позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

При цьому наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться у частині 3 статті 203 ГК України.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/16.

Відповідно до частини 5 статті 203 Господарського кодексу України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, цивільне законодавство визначає випадки обмеження учасників правовідносин у можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування взаємних вимог.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

У межах даної справи розглядається правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог, одна з яких виникла із зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" з оплати за водопостачання та водовідведення на загальну суму 43 749, 53 грн за серпень 2018 року відповідно до укладених договорів, а інша - із зобов`язань КП ПОР "Полтававодоканал" перед АТ "Полтаваобленерго" з часткового погашення пені за несвоєчасну оплату електричної енергії, спожиту у період з 01.11.2016 по 30.11.2017 відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі №917/2053/17.

Як було зазначено вище, зобов`язання АТ "Полтаваобленерго" перед КП ПОР "Полтававодоканал" на суму 43 749,53 грн виникло на підставі укладених договорів про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення (379,85 грн за договором від 01.03.2003 №32-8 за серпень 2018 року; 43 209,74 грн за договором від 01.02.2006 №42-6 за серпень 2018 року; 159,94 грн за договором від 01.07.2011 №44-16 за серпень 2018 року), а також підтверджується рахунками на оплату, виставленими позивачем відповідачу, наявними у матеріалах справи. Розмір заборгованості сторонами спору не оспорюється.

Таким чином, позивач є кредитором відповідача за вказаними зобов`язаннями, строк виконання яких у відповідача вже настав.

Колегія суддів зазначає, що до 01.07.2019 відносини між сторонами як учасниками оптового ринку з купівлі та продажу електричної енергії регулювалися Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику", стаття 15-1 якого визначала спеціальний порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.

Разом з тим, з 01.07.2019 Закон України "Про електроенергетику" втратив чинність, у зв`язку з чим на дату вчинення відповідачем одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (17.10.2019) відносини між учасниками ринку електроенергії регулював Закон України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 № 219-VIII, який вже не містив положень щодо спеціального порядку розрахунку.

Відповідно до положень статті 1087 ЦК України визначено форми розрахунків: готівкову та безготівкову.

Згідно з частиною першою статті 1088 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

З наведеного вбачається, що встановлена договорами форма розрахунків (безготівкова) відповідачем не змінювалася в односторонньому порядку та не порушує визначений сторонами порядок оплати.

Крім того, умови укладених між сторонами договорів від 01.03.2003 №32-8, від 01.02.2006№42-6, від 01.07.2011 № 44-16 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, також не містять жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК.

Відтак, невнесення сторонами змін у договір для приведення його змісту у відповідність до вимог чинного законодавства не свідчить про те, що між сторонами продовжує діяти спеціальний порядок розрахунків, передбачений Законом України "Про електроенергетику", який втратив чинність. Після набуття чинності Законом України "Про ринок електроенергії" припинили існування поточні рахунки зі спеціальним режимом використання.

Вказана правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи № 910/11116/16 від 22.01.2021.

Таким чином, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог як спосіб припинення зобов`язання у відповідній частині, не суперечить положенням Закону України «Про ринок електроенергії» і не є підставою для визнання недійсним одностороннього правочину-заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щодо зустрічної вимоги, яка виникла з пені, нарахованої відповідачем позивачу у зв`язку з порушенням строків здійснення оплати за отриману електричну енергію у період з 01.11.2016 по 30.11.2017 та стягнутої в судовому порядку, судова колегія зазначає наступне.

Так, предметом судового спору у справі №917/2053/17 є стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал» на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 11.11.2004 №94, що виникла у період з 01.11.2016 по 30.11.2017 на загальну суму 42 215 361,39 грн, яка складається з: 17 779 511,45 грн заборгованості за використану активну електричну енергію; 3 800 393,49 грн пені за несвоєчасну оплату активної електричної енергії; 16 531 889,68 грн інфляційних за активну електроенергію; 79 781,15 грн інфляційних за перетоки реактивної електричної енергії; 4 005 473,26 грн 3% річних від простроченої суми за активну електричну енергію; 18 312,36 грн 3% річних за перетоки реактивної електричної енергії.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 №917/2053/17 стягнуто з КП ПОР "Полтававодоканал" на користь ПАТ "Полтаваобленерго", зокрема, 1900196,74грн пені за несвоєчасну оплату електричної енергії, яка виникла за результатом використання електричної енергії у період з 01.11.2016 по 30.11.2017.

Таким чином, заборгованість позивача, характер та період виникнення, її розмір підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили.

Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) врегулюваний порядок погашення заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Метою вказаного закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.

За змістом статті 7 наведеного закону реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за електричну енергію спожиту станом на 1 липня 2016 року для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію), не погашена станом на 31 грудня 2016 року, за умови відсутності поточної заборгованості за електричну енергію на дату укладення договору про реструктуризацію заборгованості. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Виконання зобов`язань підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить таке підприємство, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету).

Повне або часткове нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону, у розмірі, що дорівнює (або перевищує) сумі тримісячних платежів за цим договором, та/або здійснення розрахунків за поточне споживання електричної енергії протягом останніх трьох місяців поспіль в обсязі менш як 95 відсотків є підставою для: розірвання договору про реструктуризацію заборгованості постачальником електричної енергії в односторонньому порядку; дострокового стягнення всієї реструктуризованої та непогашеної заборгованості згідно з договором про реструктуризацію заборгованості; нарахування на непогашену суму реструктуризованої заборгованості неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань.

Типовий договір про реструктуризацію заборгованості та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.

Згідно з частиною 1 статті 3 вказаного закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08.06.2017 Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Доказів виключення позивача із наведеного Реєстру матеріали справи не містять.

Отже, позивач є учасником процедури врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами спору договору про організацію взаєморозрахунків за використану електричну енергію, реструктуризацію заборгованості або доказів відстрочення/розстрочення виниклої заборгованості у позасудовому або судовому порядку.

Стаття 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (на час виникнення спірних правовідносин) визначає умови та порядок списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення.

За змістом частини 2 наведеної статті на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають врегулюванню, за умови розрахунків за поточне споживання електричної енергії протягом останніх трьох місяців поспіль в обсязі не менше 95 відсотків, у такий спосіб:

- неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, погашення якої здійснено відповідно до статті 4 цього Закону, підлягають списанню;

- неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, щодо якої відповідно до цього Закону укладено договір про реструктуризацію, підлягають списанню, за умови повного виконання підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення договору про реструктуризацію заборгованості.

Таким чином, враховуючи правову природу пені, яка виникла у зв`язку з використанням позивачем електричної енергії у період з 01.11.2016 по 30.11.2017, та нарахована Акціонерним товариством «Полтаваобленерго» з 01.12.2016 по 30.11.2017, тобто у період, який не охоплюється положеннями Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що сума пені, зазначена у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, є такою, що не підлягає списанню в порядку наведеного закону.

Щодо доводів апелянта про те, що виконавче провадження №63296811 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі №917/2053/17 зупинено на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», тому здійснення зустрічного зарахування в частині виконання рішення зі стягнення пені суперечить Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», судова колегія зазначає наступне.

За змістом пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, її дочірня компанія Газ України, Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз, постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Системний аналіз положень статей 201 ГК України, 601, 602 Цивільного кодексу України свідчить, що зустрічне зарахування однорідних вимог є одним із способів припинення господарських зобов`язань, які при цьому мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом. Водночас припинення господарського зобов`язання не є тотожним припиненню виконання судових рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід`ємною частиною судового процесу та правосуддя, однак сама по собі наявність рішення суду про примусове стягнення і відкриття виконавчого провадження не є перешкодою до заліку взаємних однорідних вимог.

Припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України на стадії виконання судового рішення може відбувається на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження, у тому числі шляхом укладення мирової угоди між стягувачем та боржником, застосування механізму нівелювання процедури примусового виконання судового наказу шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню, тому вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення не є самостійною підставою для вчинення виконавчих дій та не суперечить положенням Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Враховуючи на викладене у сукупності, зважаючи на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог не є формою розрахунку, а є способом припинення зобов`язання, що не суперечить умовам укладених між сторонами спору договорам та положенням Закону України «Про ринок електричної енергії», та можливе у тому числі на стадії виконання судового рішення, а також з огляду на те, що сума пені, стягнута з позивача на користь відповідача у судовому порядку, не підлягає списанню у порядку частини другої статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для визнання недійсним правочину - заяви від 17.10.2019 №10-75/16024 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді судового рішення, спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" на рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 01.07.2021 у справі №917/1936/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.10.2021.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця