open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 638/10556/21

Провадження № 3/638/2908/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

13 липня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №191291 від 28 червня 2021 року ОСОБА_1 28 червня 2021 року о 03 год 50 хв у м. Харкові на м-н. Свободи, керував транспортним засобом Suzuki GSXR750, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку було проведено із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARJL 0305 у присутності двох свідків. Результат огляду 0,78 проміле. Своїми діями порушив вимоги підп. а) п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно підп. а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні, яке проводилось 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що з результатом огляду був незгоден, наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Лемішко Юрій Миколайович вину останнього заперечував, звернувся до суду з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також, адвокат Лемішко Юрій Миколайович заявив клопотання про виклик і допит в судовому засіданні свідків, які зазначені в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності, для підтвердження того, що ОСОБА_1 результатом огляду був незгоден та наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я.

Клопотання адвоката Лемішко Юрій Миколайович про виклик та допит свідків в судовому засіданні 05 серпня 2021 року було задоволено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Процедура встановлення факту перебування особи, що керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння нормативно врегульована положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно пункту 3 Розділу І Інструкції, є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів; - порушення мови; - виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; - поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі Порядок), цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Із акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння вбачається, що результат огляду 0,78 проміле встановлений із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820. Викладене підтверджується також і роздруківкою результатів огляду на паперовому носії.

З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського «АЛ2498 ААБ№191291 Іванченко Ю.О.» вбачається, що ОСОБА_1 дійсно в присутності двох свідків пройшов огляд з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Однак ставлення останнього до цього результату (тобто згода чи незгода) суд встановити не зміг, оскільки на звуковій доріжці відеозапису наявні суттєві перешкоди (шумові поміхи), які унеможливлюють аудіовідтворення та сприйняття процедури огляду на стан сп`яніння в частині звукового супроводу, і допускають лише візуальне відтворення подій.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що провину не визнає.

Водночас в судовому засіданні 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 та його захисник наголосили на тому, що ОСОБА_1 був незгоден з результатом огляду та наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я.

З метою встановлення усіх обставин справи, зокрема, щодо підтвердження чи спростування зазначених доводів ОСОБА_1 , судом вживалися заходи для прибуття в судове засідання свідків події, в присутності яких відповідно до протоколу останній пройшов огляд з метою визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також інспектора патрульної поліції УПП в Харківській області Лещенка О.В., який склав даний протокол.

Вказані свідки та поліцейський були належним чином викликались в судове засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Однак зазначені особи за викликом суду для надання пояснень не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що судом вжито всіх необхідних та можливих заходів для прибуття свідків та інспектора патрульної поліції в судове засідання, однак останні за викликом суду не з`явилися, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відсутні підстави вважати пояснення ОСОБА_1 такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони знаходять своє підтвердження в наступному.

Так, зі змісту протоколу серії ААБ №191291 не вбачається, що ОСОБА_1 був згоден з результатом огляду, в той же час у протоколі в графі «Пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що останній вину не визнає.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського «АЛ2498 ААБ №191291 Іванченко Ю.О.» не вбачається, що поліцейські після незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, що відображено, зокрема, у протоколі, запропонували останньому пройти огляд у медичному закладі.

Окрім того,здосліджених письмовихпоясненьсвідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від28червня 2021рокувбачається,щовприсутності останніх ОСОБА_1 пройшовогляд настансп`яніння з використанням приладу Drager Alcotest 6820, результат огляду склав 0,78 проміле. Однак, зі змісту даних пояснень не вбачається, що ОСОБА_1 згоден з результатом огляду.

Також, з цих пояснень не вбачається, що ОСОБА_1 , після того, як він зазначив в протоколі про те, що не згоден з результатом огляду, поліцейськими було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що він виразив свою незгоду з результатом огляду на стан сп`яніння з використанням приладу Drager Alcotest 6820 та просив провести огляд у закладі охорони здоров`я, однак патрульний поліцейський це проігнорував. Враховуючи принцип презумпції невинуватості, а також положення ч. 2 ст. 251 КУпАП, відповідно до яких обов`язок збирати докази у справі про адміністративне правопорушення покладається виключно на особу, яка складає протокол, суд вважає доведеними обставини, на які посилається ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 6 Порядку N 1103 від 17 грудня 2008 р.).

Таким чином, в порушення вимог законодавства, під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після його незгоди з результатами освідування за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» працівник поліції не запропонував останньому провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, отже порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння (ч. 3, 4, 5 ст. 266 КУпАП), що ставить під сумнів допустимість результату огляду на стан сп`яніння як доказу у справі про адміністративне правопорушення, оскільки цей доказ отриманий з порушенням порядку, встановленого законом.

Окрім того, суд критично ставиться до отриманого за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARJL-0305 результату огляду на стан сп`яніння, який склав 0,78 проміле, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Згідно п. 3.4.6. Інструкції користування газоаналізатора Drager Alcotest 6820 співробітник поліції повинен був надати свідкам та ОСОБА_1 можливість впевнитись в цілісності упаковки одноразового мундштука, встановити його в прилад без знаття захисної упаковки, та лише тоді її зняти. З дослідженого відеозапису події вбачається, що під час огляду ОСОБА_1 співробітник поліції у присутності свідків самостійно, без демонстрації іншим цілісності упаковки одноразового мундштука вилучив його з поліетиленового контейнеру та встановив у прилад.

Пунктом 3.5 Інструкції користування Drager Alcotest 6820 визначений порядок використання приладу. Так при виконанні тесту слід дотримуватися наступних правил:

а) Проба повітря, що аналізується не повинна містити частинок тютюнового диму, залишків алкоголю або медикаментозних, та що містять алкоголь препаратів з ротової порожнини, а також мокротиння і слини. Тому перед проведенням тесту:

- повинно пройти не менше 2 хвилин після куріння.

- має пройти не менше 20 хвилин після вживання спиртних напоїв, лікарських препаратів що містять алкоголь, спреїв для ротової порожнини, а також харчових продуктів, що містять невеликі концентрації алкоголю (кисломолочні продукти, квас і т.д.).

Разом з тим, з дослідженого відеозапису вбачається, що зазначені вимоги порядку використання дотримано не було, оскільки ОСОБА_1 безпосередньо перед проходженням огляду палила цигарку.

Окрім того, розділ 3.5 Інструкції передбачає підготовку аналізатора до роботи. Для цього згідно п. 3.5.2 його необхідно ввімкнути. Через 2 секунди аналізатор увійде в режим самотестування, який триває приблизно 5 секунд і супроводжується текстом «Самотестір» на дисплеї. Потім аналізатор зробить автоматичний забір проби навколишнього повітря (якщо включена функція автоматичного контролю і відсутності етанолу в навколишньому повітрі). При цьому чути клацання, на дисплеї декілька секунд висвічується повідомлення «нуль тест» і, якщо алкоголь в навколишньому повітрі не виявлено, на дисплей виводиться повідомлення «ГОТОВИЙ» і звучить короткий сигнал. Одночасно виводиться номер поточного тесту, блимає зелений індикатор. З дослідженого в судовому засіданні відеозапису не вбачається, що поліцейським було здійснено зазначені вище обов`язкові операції.

Отже, порушення правил використання Drager Alcotest 6820 при огляді ОСОБА_1 могли вплинути на результат такого огляду, у зв`язку з чим суд ставить під сумнів результати цього тесту.

Необхідно наголосити, що постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Разом з цим, з наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Суд зазначає, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом, який в даному випадку працівниками поліції дотриманий не був.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких беззаперечних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 порушив підп.а)п.2.9ПДР України суду не надано.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КУпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних, допустимих і достовірних доказів того, що працівниками поліції виконано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 при проведенні огляду останнього на встановлення факту перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, суду не надано, а тому в такому випадку (через порушення процедури проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння) відсутнє порушення ОСОБА_1 вимог підп. а) п. 2.9 ПДР України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 245, ч. 1 ст. 247, 251, 252, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя І.П. Латка

Джерело: ЄДРСР 100005110
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку