ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 923/1425/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Будішевська Л. О. - головуючий, Таран С. В., Поліщук Л. В.) у справі
за позовом першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України
до Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України
про припинення права приватної власності та скасування рішень державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У грудні 2020 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - АТ "Херсонська теплоелектроцентраль") про припинення за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс, а саме:
- будівлі та споруди (реєстраційний номер 1809822065101) за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 1;
- будівлю насосної станції № 3 (реєстраційний номер 1798637765101) за адресою: м. Херсон, вул. 295-ї Херсонської стрілецької дивізії, б/н;
- будівлю насосної станції № 2 (реєстраційний номер 1797417365101) за адресою: м. Херсон, пр. Текстильників, 2;
- будівлю центрального теплопункту № 6 (реєстраційний номер 1796270365101) за адресою: м. Херсон, вул. Кримська, 120-а;
- будівлю центрального теплопункту (реєстраційний номер 794851465101) за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 203;
- будівлю центрального теплопункту № 2 (реєстраційний номер 1794821465101) за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, 124-а;
- будівлю центрального теплопункту № 8 (реєстраційний номер 1794779265101) за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 168;
- будівлю центрального теплопункту № 7 (реєстраційний номер 1791872665101) за адресою: м. Херсон, вул. Кольцова, 51;
- будівлю дренажної насосної ТК201 (реєстраційний номер 1787798965101) за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 76;
скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав за номерами: 46446278 від 12.04.2019; 46218005 від 29.03.2019; 46192750 від 28.03.2019; 46166977 від 27.03.2019; 46140023 від 26.03.2019; 46139504 від 26.03.2019; 46138779 від 26.03.2019; 46078192 від 21.03.2019; 45994598 від 18.03.2019.
1.2. Прокурор зазначав, що позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та спрямована на захист економічних інтересів держави в особі Міністерства енергетики України, оскільки за відсутності волевиявлення держави щодо зміни державної форми власності на приватну внаслідок видання Міністерством наказу № 213 від 21.04.2004 спірне майно було передане до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", правонаступником якого є відповідач. З цієї підстави звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - повернення у власність держави цілісного майнового комплексу, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" про припинення права приватної власності та скасування рішень державного реєстратора.
2.2. Ухвалюючи зазначене судове рішення, господарський суд першої інстанції, зокрема, виходив із того, що Відкрите акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", яке утворене у процесі корпоратизації Державного підприємства "Херсонська теплоелектроцентраль", набуло право власності на передане до його статутного капіталу державне майно, а Держава за наслідками такого перетворення набула корпоративні права взамін переданого до статутного фонду майна. Крім того, за висновком суду, дії відповідача щодо державної реєстрації права власності на спірне майно є правомірними.
2.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 повернуто без розгляду апеляційну скаргу заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20.
2.4. Апеляційний господарський суд, повертаючи зазначену апеляційну скаргу без розгляду, виходив із того, що заступником керівника Херсонської обласної прокуратури не в повному обсязі виконано вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 про залишення цієї апеляційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору у нележному розмірі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 923/1425/20, до Верховного Суду звернувся перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду, а справу № 923/1425/20 направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що в цьому випадку прокурор звернувся до суду із вимогами про припинення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс Херсонської теплоелектроцентралі та скасування рішень про державну реєстрацію відповідних прав. При цьому, звертаючись до суду, прокурор виходив із того, що спірне майно перебуває у державній власності та з неї не вибувало, і відповідно позовні вимоги стосуються фактично усунення перешкод в управлінні шляхом скасування неправомірної реєстрації права приватної власності на майно, яке взагалі не може вибувати з державної власності, оскільки не підлягає приватизації. За таких обставин, на думку прокурора, спір фактично не стосується виникнення, переходу права власності на нерухоме майно, а стосується лише проведення неправомірної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на державне майно. З огляду на викладене, на думку скаржника, апеляційний господарський суд порушив положення статей 258, 260 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував положення статті 4 Закону України "Про судовий збір".
3.3. У відзиві на касаційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду в цій справі, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена, з огляду на таке.
4.2. Верховний Суд установив, що, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у цій справі, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позові вимоги прокурора.
4.3. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 залишено без руху апеляційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20. Визначено, що першому заступнику керівника Херсонської обласної прокуратури необхідно протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки. Роз`яснено, що при невиконанні вимог цієї ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику. Постановляючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд установив, що до поданої апеляційної скарги не надано жодних доказів сплати судового збору. Крім того, залишаючи без руху апеляційну скаргу прокурора, судом було зазначену точну суму, яку необхідно було сплатити прокурору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20, а саме 644596,02 грн.
4.4. У подальшому, 25.08.2021 від першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури до апеляційного господарського суду надійшов лист, до якого додано платіжне доручення № 1572 від 05.08.2021 про сплату 6810,00 грн судового збору.
4.5. Апеляційний господарський суд констатував, що прокурором не в повному обсязі виконані вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 про залишення цієї апеляційної скарги без руху, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що при поданні позовної заяви прокурором мало бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 429730,68 грн (410812,68 грн за вимогу майнового характеру про припинення за відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс, (враховуючи вартість майна у розмірі 27387512,00 грн) + 18918,00 грн за 9 вимог немайнового характеру про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав). Тому, враховуючи положення пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги на Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20, складає 644596,02 грн (429730,68 грн х 150%.).
4.6. Проаналізувавши матеріали цієї справи та подану касаційну скаргу на оскаржувану ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд погоджується з правильним та обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на таке.
4.7. Верховний Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
4.8. Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
4.9. У поданій до суду позовній заяві прокурором заявлено дев`ять вимог немайнового характеру - скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав за номерами: 46446278 від 12.04.2019; 46218005 від 29.03.2019; 46192750 від 28.03.2019; 46166977 від 27.03.2019; 46140023 від 26.03.2019; 46139504 від 26.03.2019; 46138779 від 26.03.2019; 46078192 від 21.03.2019; 45994598 від 18.03.2019, та одну вимогу майнового характеру - припинення за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю, як зазначає сам прокурор у позовній заяві 27387512,00 грн.
4.10. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.11. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.12. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2102,00 грн.
4.13. Верховний Суд зазначає, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
4.14. Поряд із цим, пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
4.15. Отже, враховуючи положення пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.07.2021 у справі № 923/1425/20 складає 644596,02 грн (429730,68 грн х 150%.). Проте, матеріали цієї справи свідчать, що прокурором не в повному обсязі було виконано вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 про залишення апеляційної скарги без руху.
4.16. Водночас, пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
4.17. Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України установлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
4.18. Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4.19. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства, Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд, установивши, що особа, яка зверталася із апеляційною скаргою, не усунула недоліки цієї апеляційної скарги, дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
4.20. Крім того, Верховний Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 викладено правову позицію про те, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
4.21. Оскільки прокурор у позовній заяві просив припинити за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю 27387512,00 грн (яка зазначена прокурором у позовній заяві), то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір як за вимогу майнового характеру.
4.22. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що позовна вимога про припинення за АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на цілісний майновий комплекс вартістю 27387512,00 грн за своєю суттю не є майновою вимогою.
4.23. Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку апеляційного господарського суду.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права апеляційним господарським судом не підтвердилися, не спростовують висновку суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
6. Судові витрати
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 923/1425/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
