?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 912/1941/21
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 (головуючий суддя Вечірко І. О., судді Верхогляд Т. А., Парусніков Ю. Б.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 (суддя Тимошевська В. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»
про стягнення 2 844 827,01 грн,
за участю представників:
позивача - Батовської Т. І., Яковченка Р. Г., Щербини В. М. (адвокати),
відповідача - Лисенка С. В. (адвокат, взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції).
СУТЬ СПОРУ
1. Між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК») укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії.
2. ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» повідомило НЕК «Укренерго» листами про плановий обсяг послуг за період серпень, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, серпень, листопад, грудень 2020 року, січень-березень 2021 року та здійснило оплату послуг з передачі електричної енергії відповідно до них.
3. Всупереч умовам договору про надання послуг ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» оплатило послуги з простроченням, внаслідок чого НЕК «Укренерго» нарахувало пеню, штраф і три проценти річних, виходячи із суми простроченої заборгованості, які НЕК «Укренерго» просить стягнути згідно з поданим у даній справі позовом.
4. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено частково.
5. НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилися та звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо того, чи є положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 08.04.2020 № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у відповідній редакції (далі - постанова від 08.04.2020 № 766), спеціальними відносно положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовний вимог
8. НЕК «Укренерго» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» про стягнення 2 844 827,01 грн, з яких: 390 693,29 грн три проценти річних, 1 425 345,80 грн пені та 1 028 787,92 грн штрафу.
9. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0206-02024 (далі - договір про надання послуг) щодо здійснення своєчасного розрахунку за договором.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП) та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» укладено договір про надання послуг, згідно з пунктом 1.1 якого ДП (оператор системи передачі, далі - ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (надалі - послуга) відповідно до умов цього договору, а ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» (користувач) зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
11. 29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення ДП відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» утворено НЕК «Укренерго» як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
12. НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків вказаного ДП відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 статуту НЕК «Укренерго».
13. Додатковою угодою від 02.09.2019, укладеною між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», вказаний договір про надання послуг викладено в новій редакції.
14. Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг (тут і далі - в редакції додатковї угоди від 02.09.2019) ціна договору визначається згідно з діючими на момент надання послуги тарифами на послуги з передачі електричної енергії, встановленими регулятором, та оприлюднюються ОСП на власному вебсайті в мережі Інтернет.
15. Для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
- плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
- визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється (для електропостачальників) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, яким є ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» (пункт 4.1 договору про надання послуг).
16. Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до вимог законодавства України.
17. Згідно із пунктом 6.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
18. За умовами пункту 6.2. договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: другий платіж з 06 до 10 числа розрахункового періоду; третій платіж з 11 до 15 числа розрахункового періоду; четвертий платіж з 16 до 20 числа розрахункового періоду; п`ятий платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
19. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 на 5 днів наперед.
20. Згідно з пунктом 6.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
21. Відповідно до пункту 6.4 договору про надання послуг у разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу.
22. Пунктом 6.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (надалі - сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
23. Згідно з пунктом 6.6 договору про надання послуг сторони домовились, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
24. За умовами пункту 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
25. Абзацом 4 пункту 6.7 договору про надання послуг сторони погодили, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.
26. ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» повідомило НЕК «Укренерго» листами про плановий обсяг послуг за період серпень-грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, серпень, листопад, грудень 2020 року, січень, лютий, березень 2021 року та здійснило оплату послуг з передачі електричної енергії відповідно до них.
27. Відповідно до пункту 10.1 договору про надання послуг планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачеві.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» подало до НЕК «Укренерго» письмові відомості щодо планових обсягів за відповідний період, однак матеріали справи не містять доказів щодо повернення погоджених НЕК «Укренерго» вказаних планових обсягів.
29. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наведене (відсутність повернення погоджених планових обсягів) не свідчить про відсутність підстав для здійснення попередньої оплати планової вартості послуги ОСП в строки, визначені договором, та не означає неможливість такої оплати, виходячи з того, що за договором саме на користувача (відповідача) покладено обов`язок визначати дані щодо таких планових обсягів.
30. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій також врахували фактичні відносини, що склалися між сторонами під час виконання договору про надання послуг, а саме співпраця у формі вчинення узгоджених дій з визначення вартості послуги в обсязі, що планується на розрахунковий місяць, і це підтверджується фактичною оплатою ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» планових обсягів послуги згідно з наданими ним даних та відсутністю заперечень НЕК «Укренерго» щодо повідомлених обсягів.
31. Відповідно до наданих НЕК «Укренерго» роздруківок щодо оформлених та направлених ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» на електронну пошту рахунків вбачається повна відповідність обсягів послуги, на які оформлено рахунки, із плановими обсягами послуги, дані щодо яких визначено відповідачем.
32. За вказаних обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що є підтвердженим обов`язок ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» здійснити оплату планових обсягів послуги в терміни, передбачені з пунктом 6.1 договору про надання послуг, за повідомленими ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» плановими обсягами послуги.
33. Як зазначає НЕК «Укренерго», всупереч умовам договору про надання послуг ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» оплатило послуги з простроченням, внаслідок чого НЕК «Укренерго» звернулося до суду з позовом про стягнення пені, штрафу і трьох процентів річних, нараховані виходячи із суми прострочених платежів за період серпень, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, серпень, листопад, грудень 2020 року, січень-березень 2021 року.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
34. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 01.11.2021 позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» на користь НЕК «Укренерго» 381 621,11 грн три процента річних, 795 467,21 грн пені та 514 393,96 грн штрафу, а також 25 372,23 грн судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 9072,18 грн трьох процентів річник, 629 878,59 грн пені та 514 393,96 грн штрафу відмовив.
35. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27.04.2022 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 залишив без змін.
36. Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:
- відсутність повернення письмових відомостей про погоджені обсягів послуги з передачі електричної енергії не свідчить про відсутність підстав для здійснення попередньої оплати планової вартості послуги ОСП в строки, визначені договором, та не означає неможливість такої оплати, виходячи з того, що за договором саме на ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» покладено обов`язок визначити дані щодо таких планових обсягів;
- матеріалами справи підтверджений обов`язок ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» здійснити оплату планової вартості послуги в терміни згідно з пунктом 6.2 договору про надання послуг за повідомленими відповідачем плановими обсягами послуги;
- НЕК «Укренерго» є суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, тому для нього є обов`язковою до виконання постанова від 08.04.2020 № 766, яка встановлювала обмеження на застосування до електропостачальників заходів щодо нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів оплати за послуги з передачі електричної енергії;
- наявні підстави для застосування положень постанови від 08.04.2020 № 766, у зв`язку з чим у період з 08.04.2020 по 26.01.2021 (тобто до дати виключення з постанови від 08.04.2020 № 766 положень про обмеження нарахування пені та стягнення штрафу) ОСП, що виконує функцію адміністратора розрахунків, яким є НЕК «Укренерго», не міг застосовувати до електропостачальників, яким є ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», пеню та штраф за прострочення платежу;
- твердження ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» про те, що обмежувальні заходи, встановлені постановою від 08.04.2022 № 766, мають застосовуватися в період дії карантину та протягом 30 днів після відміни карантину, а не припинятися після відміни відповідних положень постанови, є необґрунтованими.
37. Звідси суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 381 621,11 грн трьох процентів річних, 795 467,21 грн пені та 514 393,96 грн штрафу.
38. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у стягненні 9072,18 грн трьох процентів річних через неправильність арифметичних розрахунків позивача, а також 629 878,59 грн пені та 514 393,96 грн штрафу - у зв`язку з обмеженням постановою від 08.04.2020 № 766 нарахування пені та стягнення штрафу за порушення користувачем термінів розрахунку за послуги з передачі електричної енергії в період з 08.04.2020 по 26.01.2021.
Короткий зміст вимог касаційних скарг НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК»
39. У травні 2022 року НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
40. НЕК «Укренерго» у касаційній скарзі просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 629 878,59 грн, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача пеню в повному розмірі - 1 425 345,80 грн. У частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 381 621,11 грн та штрафу за несвоєчасну оплату відповідачем наданої позивачем послуги в розмірі 514 393,96 грн судові рішення судів попередніх інстанцій скаржник просить залишити без змін.
41. Натомість ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» в касаційній скарзі просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги НЕК «Укренерго» та заперечень на неї
42. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
43. На обґрунтування підстав касаційного оскарження НЕК «Укренерго» зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки щодо застосування норми статті 629 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, від 10.05.2018 у справі № 910/14259/17, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17.
44. НЕК «Укренерго» також вказує про необхідність відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, та викладення нового висновку щодо застосування положень постанови від 08.04.2020 № 766 у подібних правовідносинах.
45. НЕК «Укренерго» вважає, що оскільки Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України мають вищу юридичну силу, аніж постанова від 08.04.2020 № 766, то при вирішенні спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не мали права застосовувати обмеження, встановлені цією постановою. Крім того, на момент подання позовної заяви вказані обмеження вже були скасовані самим Регулятором ще до закінчення карантинних заходів на території України.
46. У судовому засіданні представники НЕК «Укренерго» касаційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
47. ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу НЕК «Укренерго» залишити без задоволення.
48. У судовому засіданні представник ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» заперечував проти задоволення зазначеної касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» та заперечень на неї
49. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
50. На обґрунтування підстави касаційного оскарження ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо порядку оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно з договором про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (зокрема, щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору).
51. На переконання ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», вказаний висновок Верховного Суду необхідний з огляду на те, що суди попередніх інстанцій відкинули положення договору про надання послуг, зокрема, пункти 4.1 та 10.1, оскільки планові обсяги послуг з передачі визначені ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» та подані НЕК «Укренерго» на погодження, останнім погоджені не були, а ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» здійснило розрахунок за фактичний, а не плановий обсяг послуг з передачі з дати отримання актів приймання-передачі таких послуг та на підставі таких актів у визначені строки.
52. У судовому засіданні представник ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
53. НЕК «Укренерго» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» залишити без задоволення.
54. У судовому засіданні представники НЕК «Укренерго» заперечували проти задоволення зазначеної касаційної скарги.
ПІДСТАВА ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ`ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ
55. Верховний Суд ухвалою від 01.06.2022, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційними скаргами НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», а ухвалою від 06.07.2022 колегія суддів суду касаційної інстанції передала цю справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку про те, що положення постанови від 08.04.2020 № 766 є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
56. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційних скаргах доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
(1) Стосовно касаційної скарги НЕК «Укренерго»
(1.1) Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України
58. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, НЕК «Укренерго» оскаржує постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
59. З огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
60. НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки щодо застосування статті 629 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, від 10.05.2018 у справі № 910/14259/17, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 18.04.2019 у справі № 910/22752/17.
61. НЕК «Укренерго», посилаючись на вказані постанови Верховного Суду, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано принцип pacta sunt servanda, закріплений в статті 629 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є обов`язковим для виконання сторонами.
62. З цього приводу Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
63. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
64. На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним та об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
65. Так, у справі № 2-1283/11 предметом позову була вимога банку про солідарне стягнення з фізичних осіб заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги у даній справі були обґрунтовані тим, що між банком та одним з відповідачів у цій справі було укладено договір про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу, на забезпечення виконання кредитних зобов`язань банк та інша фізична особа-відповідач уклали договір поруки, однак усупереч умовам зазначеного договору про надання споживчого кредиту платежі у повному обсязі для погашення суми заборгованості за кредитом та процентами не здійснювались, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яку просив стягнути банк.
66. У справі № 910/14259/17 банк звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства про стягнення заборгованості, що виникла через неналежне виконання акціонерним товариством зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення зі сплати орендних платежів та фактичних витрат на утримання орендованого приміщення.
67. НЕК «Укренерго» у касаційній скарзі посилається також на постанову Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, яка в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.
68. Натомість Верховний Суд ухвалив постанову від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, а не у справі № 2-383/2010, як помилково зазначило НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі.
69. У даній справі № 2-1383/2010 банк звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з фізичних осіб заборгованість за кредитним договором та договором поруки. Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов зазначеного кредитного договору фізична особа отримала кредит та зобов`язалася повернути його та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором, однак зобов`язання не виконувала належним чином, допустивши заборгованість; на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та іншою фізичною особою укладено договір поруки, за умовами якого така фізична особа поручилася перед банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі як солідарний боржник.
70. Предметом позову у справі № 355/385/17 були вимоги фізичної особи до страхової компанії про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди, які обґрунтовані тим, що між фізичною особою та страховою компанією укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків (захист від безробіття), однак страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що фізичною особою порушені вимоги програми страхування, що виключає можливість кваліфікації випадку, що настав, як страхового.
71. У справі № 910/22752/17 комунальне підприємство звернулося до суду з позовом до акціонерного товариства про розірвання договору генерального підряду на виконання робіт з будівництва під`їзної автомобільної дороги. У позовній заяві комунальне підприємство посилалося на істотне порушення акціонерним товариством умов укладеного між сторонами договору щодо виконання робіт (відставання від графіку виконання будівельних робіт більш ніж на три місяці), що спричинило шкоду позивачу.
72. Натомість, як вже зазначалося, предметом позову у цій справі № 912/1941/21 є вимога про стягнення пені, штрафу і трьох процентів річних, нарахованих за порушення строків оплати наданих послуг з передачі електричної енергії.
73. Таким чином, правовідносини у справі № 912/1941/21 не є подібними з правовідносинами у справах № 2-1283/11, № 910/14259/17, № 2-1383/2010, № 355/385/17 та № 910/22752/17 за предметом та підставами позову, за фактично встановленими обставинами справи, а отже, і за матеріально-правовим регулюванням.
74. Крім того, саме лише посилання НЕК «Укренерго» на застосування у вказаних вище постановах Верховного Суду принципу pacta sunt servanda, закріпленого в статті 629 Цивільного кодексу України, не є достатнім для задоволення касаційної скарги, оскільки підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.08.2022 у справі № 922/19/21).
75. Ураховуючи викладене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що касаційна скарга НЕК «Укренерго» з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.
76. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
77. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
78. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 912/1941/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України за касаційною скаргою НЕК «Укренерго» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 у частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
(1.2) Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України
79. НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі також визначило підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
80. Так, НЕК «Укренерго» зазначає про необхідність відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, та формулювання нового висновку щодо застосування положень постанови від 08.04.2020 № 766 у подібних правовідносинах.
81. НЕК «Укренерго» вважає, що оскільки Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України мають вищу юридичну силу, аніж постанова від 08.04.2020 № 766, то при вирішенні спірних правовідносин суди першої та апеляційної інстанцій не мали права застосовувати обмеження, встановлені цією постановою.
82. Крім того, НЕК «Укренерго» зазначає, що на момент подання позовної заяви вказані вище обмеження вже були скасовані самим Регулятором ще до закінчення карантинних заходів на території України.
83. З цього приводу Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
84. Так, предметом позову у цій справі № 912/1941/21 є вимога НЕК «Укренерго» про стягнення 390 693,29 грн трьох процентів річних, 1 425 345,80 грн пені та 1 028 787,92 грн штрафу, що були нараховані НЕК «Укренерго» у зв`язку з порушенням ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» умов договору про надання послуг щодо здійснення своєчасного розрахунку за договором за період січень, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, серпень, листопад, грудень 2020 року, січень-березень 2021 року.
85. Водночас у справі № 911/782/21, правовідносини в якій є подібними з правовідносинами у справі № 912/1941/21 за суб`єктним складом, предметом та підставами позову і правовим регулюванням, судами розглядався позов НЕК «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення заборгованості у сумі 2 400 686, 79 грн, з яких: 1 998 440 грн пені і 402 246, 79 грн три процента річних, що виникла внаслідок порушенням відповідачем строку виконання грошового зобов`язання з оплати за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0204-02024, за період з липня 2019 року по грудень 2020 року.
86. Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 під час перегляду судових рішень у касаційному порядку відхилив твердження НЕК «Укренерго» про потребу застосовування норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо нарахування пені у спірний період, оскільки вони мають вищу юридичну силу, аніж постанова від 08.04.2020 № 766, з огляду на те, що положення названої постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі.
87. Як зазначив суд касаційної інстанції у постанові від 25.01.2022, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex spicialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального та спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogate generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальними.
88. Проте Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не погоджується з такими правовими висновками з таких підстав.
89. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між НЕК «Укренерго» (як ОСП) та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» (як електропостачальником та користувачем системи передачі) було укладено договір про надання послуг, згідно з яким НЕК «Укренерго» зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» зобов`язується здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього договору.
90. НЕК «Укренерго», вважаючи, що ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» порушує умови договору про надання послуг, звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.
91. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
92. Згідно із частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
93. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
94. Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
95. Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
96. Згідно з пунктом 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
97. Крім того, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається НЕК «Укренерго» в позовній заяві, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
98. Ураховуючи наведені положення законодавства та договору про надання послуг, НЕК «Укренерго» звернулося з позовом до суду в даній справі.
99. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задоволено частково та відмовлено в стягненні частини пені та штрафу, в розмірі 629 878,59 грн та 514 393,96 грн відповідно, враховуючи положення постанови від 08.04.2020 № 766.
100. Як вже зазначалося, відповідно до договору про надання послуг НЕК «Укренерго» є ОСП, а ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» - користувачем системи передачі (далі - користувач системи).
101. Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
102. ОСП - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
103. Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».
104. Разом з тим стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.
105. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
106. Згідно з абзацом третім частини п`ятої статті 14 Закону про НКРЕКП рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
107. ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
108. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.
109. Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
110. Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
111. Договір про надання послуг укладено між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» в повній відповідності з типовою формою договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
112. Так, у пункті 6.7 типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії встановлено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
113. Як вже зазначалося, відповідно до пункту 6.7 договору про надання послуг, укладеного між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню.
114. Тобто пункт 6.7 договору про надання послуг аналогічний за змістом пункту 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії (додаток 6 до Кодексу системи передачі).
115. Постановами НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, від 05.11.2019 № 2267, від 07.02.2020 № 360 до додатку 6 до Кодексу системи передачі внесені зміни. Зокрема змінено його назву на Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, а аналогічний за змістом пункту 6.7 попередньої редакції типового договору викладено у пункті 5.7.
116. Відповідно до частини другої статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
117. Згідно із частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
118. Як вже зазначалося, НКРЕКП затвердив типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії як додаток 6 до Кодексу системи передачі, в якому містяться, зокрема, положення стосовно нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі, а НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» уклали договір про надання послуг відповідно до змісту вказаного затвердженого типового договору, від якого вони не можуть відступати.
119. Разом з тим пунктом 1 постанови від 08.04.2020 № 766 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надано настанови ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1- 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі. Електропостачальники не набувають статусу «Дефолтний».
120. Постановою НКРЕКП від 30.04.2020 № 905 пункт 1 постанови від 08.04.2020 № 766 замінено двома новими пунктами 1 та 2 такого змісту: 1. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників та операторів систем розподілу заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку. Електропостачальники та оператори систем розподілу не набувають статусу «Дефолтний». 2. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах).
121. Постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 № 766.
122. Таким чином, 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, оформлене постановою № 766, про незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг), тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Встановлені вказаною постановою правила діяли в період з 08.04.2020 до 26.01.2021.
123. За таких обставин НКРЕКП своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою заявила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень вказаного типового договору та всіх договорів, укладених на його підставі, зокрема, про нарахування пені та стягнення штрафу, з подальшим поновленням застосування таких положень з 27.01.2021.
124. Водночас, як вже зазначалося, Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 911/782/21 дійшов висновку про те, що положення постанови від 08.04.2020 № 766 є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин у даній справі, з приводу чого Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити таке.
125. Відповідно до абзаців 1 і 2 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
126. Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
127. З огляду на викладене принцип «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), на який послався Верховний Суд при перегляді судових рішень у справі № 911/782/21, може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.
128. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.
129. Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.
130. Підзаконним нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий суб`єктом нормотворчості на основі та на виконання Конституції України, законів, чинних міжнародних договорів України, спрямований на їх реалізацію, та який не повинен їм суперечити.
131. За таких обставин Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, і зазначити, що положення постанови від 08.04.2020 № 766, якими НКРЕКП в межах наданих повноважень, тимчасово припинила застосування умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП, в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».
132. Звідси підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та на яку посилається НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі, підтвердилась.
133. Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що врахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, який Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду уточнив, не призвело до ухвалення неправильних судових рішень по суті, оскільки суди попередніх інстанцій правильно відмовили у стягнення пені та штрафу за той період, коли діяли відповідні положення постанови від 08.04.2020 № 766.
134. Стосовно посилання НЕК «Укренерго» на те, що на момент подання позовної заяви обмеження, встановлені постановою від 08.04.2020 № 766, вже були скасовані самим Регулятором ще до закінчення карантинних заходів на території України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
135. Як вже вказувалося, постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 № 766, яким передбачалося незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг), тобто заходів щодо нарахування пені та стягнення штрафу.
136. Таким чином, вказані положення пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 не підлягають застосуванню починаючи з 27.01.2021, однак були чинним та діяли в період з моменту прийняття постанови від 08.04.2020 № 766 та до моменту їх виключення з вказаної постанови 27.01.2021, оскільки постанова НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 не мала зворотної дії в часі, а лише виключала застосування положень пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 на майбутнє.
137. Звідси суди попередніх інстанцій правильно застосували положення постанови від 08.04.2020 № 766 щодо ненарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі в період з 08.04.2020 по 26.01.2021.
138. У зв`язку з цим касаційна скарга НЕК «Укренерго» в частині підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволенню не підлягає.
(1.3) Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України
139. НЕК «Укренерго» у касаційній скарзі також визначило підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
140. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
141. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
142. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
143. Проте НЕК «Укренерго» в касаційній скарзі не зазначає норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування.
144. У зв`язку з цим касаційна скарга НЕК «Укренерго» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою.
(2) Стосовно касаційної скарги ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК»
145. ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» у своїй касаційній скарзі як на єдину підставу касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій також посилається на положення пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
146. На обґрунтування підстави касаційного оскарження ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо порядку оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно з договором про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі (зокрема, щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору).
147. З цього приводу Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
148. Як вже вказувалось раніше, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
149. Так, ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» просить Верховний Суд викласти висновок щодо порядку оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно з типовим договором про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі.
150. На переконання ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», вказаний висновок Верховного Суду необхідний з огляду на те, що суди попередніх інстанцій відкинули положення договору про надання послуг, зокрема, пункти 4.1 та 10.1, оскільки планові обсяги послуги з передачі визначені ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» та подані НЕК «Укренерго» на погодження, останнім погоджені не були. У зв`язку з цим ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» здійснило розрахунок за фактичний, а не плановий, обсяг послуг з передачі з дати отримання актів приймання-передачі таких послуг та на підставі зазначених актів у визначені строки.
151. Відповідно до пункту 4.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється, зокрема, для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника. З цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
152. Згідно з пунктом 6.2 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: другий платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця; третій платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця; четвертий платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця; п`ятий платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
153. Пунктом 6.5 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.
154. Згідно з пунктом 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 (п`яти) робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу. ОСП протягом перших 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.
155. Відповідно до пункту 10.4 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
156. Положення пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору про надання послуг, укладеного за між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК», є аналогічними за змістом вказаним положення типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі.
157. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» подало до НЕК «Укренерго» письмові відомості щодо планових обсягів за відповідний період, однак матеріали справи не містять доказів щодо повернення погоджених НЕК «Укренерго» вказаних планових обсягів. Разом з тим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що є підтвердженим обов`язок ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» здійснити оплату планових обсягів послуг в терміни, передбачені з пунктом 6.1 договору про надання послуг за повідомленими ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» плановими обсягами послуг.
158. Виходячи з викладеного, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає таке.
159. Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено для види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.
160. Як зазначено в пункті 6.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
161. Так, користувач (електропостачальник) - ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» зобов`язаний подавати ОСП - НЕК «Укренерго» планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Натомість на ОСП покладено обов`язок погодити вказані планові обсяги (пункт 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
162. Таким чином, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором про надання послуг.
163. Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг.
164. У свою чергу фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
165. ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги (пункт 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії).
166. При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п`яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
167. У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.
168. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
169. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо врахування фактичних відносин, які склалися між сторонами під час виконання договору про надання послуг, а саме співпраця у формі вчинення узгоджених дій з визначення вартості послуги в обсязі, що планується на розрахунковий місяць, що підтверджується фактичною оплатою ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» планових обсягів послуги згідно з наданими ним даними та відсутністю заперечень НЕК «Укренерго» щодо повідомлених обсягів.
170. Звідси є необґрунтованим твердження ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин положення договору про надання послуг.
171. З огляду на викладене Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає, що касаційна скарга ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Висновок щодо застосування норм права
172. За результатами розгляду справи в касаційному порядку Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що положення постанови від 08.04.2020 № 766, якими НКРЕКП в межах наданих повноважень тимчасово припинила застосування умов Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП, в частині нарахування пені та стягнення та штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги передачі і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
173. Зважаючи на те, що підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 912/1941/21 за касаційною скаргою НЕК «Укренерго» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 з цієї підстави.
174. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
175. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
176. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу НЕК «Укренерго» в частині підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, і касаційну скаргу ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Щодо судових витрат
177. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційних скарг НЕК «Укренерго» та ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне провадження у справі № 912/1941/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» залишити без задоволення.
3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 01.11.2021 у справі № 912/1941/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді О. М. Баранець
І. В. Булгакова
О. В. Васьковський
Т. Б. Дроботова
Б. Ю. Львов
В. П. Селіваненко
Н. Г. Ткаченко
