Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2021 Справа № 911/808/21
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Концерну "Військторгсервіс", вул. Молодогвардійська 28-А, м. Київ 03151
до Фізичної особи-підприємця Паскевича Артема Едуардовича, АДРЕСА_1
про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних,
без виклику представників сторін.
Обставини справи: до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Концерну «Військторгсервіс» від 16.03.2021 № 07/02-21 до фізичної особи-підприємця Паскевича Артема Едуардовича про стягнення 108925,60 грн заборгованості з орендної плати та ПДВ, 5667,57 грн інфляційних втрат, 2647,17 грн 3% річних та 7770,16 грн пені, а загалом 168397,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 09.02.2018 № 12/18-Н (26Д/2018).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2021 передано за підсудністю до Господарського суду Полтавської області позовну заяву Концерну "Військторгсервіс" до фізичної особи - підприємця Паскевича Артема Едуардовича про стягнення 108925,60 грн заборгованості з орендної плати та ПДВ, 7770,16 грн пені, 5667,57 грн інфляційних, 2647,17 грн - 3% річних.
Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.03.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, запропонував відповідачеві протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.04.2021 про відкриття провадження у справу, направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та на електронну адресу, зазначену в позовній заяві.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.04.2021 про відкриття провадження у справу, надіслана відповідачеві рекомендованим листом на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення: «Неправильно зазначена адреса».
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням фізичної особи - підприємця Паскевича Артема Едуардовича є: АДРЕСА_2 , що відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві.
Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
09.02.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (Орендодавець) та Фізична особа-підприємець Паскевич Артем Едуардович (Орендар) уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/18-Н26Д/2018.
Відповідно до умов пункту 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно: адміністративний будинок, літ. А, Ак, Аг, площею 461,80 кв. м, реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.АААЖЛБ840; частину промислового складу з перукарнею, літ. Б, площею 375,1 кв. м, реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ841; частину складського приміщення з підвалом та сітроцехом, літ. В, Вп, площею 831 кв. м, реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ843; частину складу господарчих товарів, літ. И, площею 331,2 кв. м (за даними реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ845; частину продовольчого складу з підвалом, літ. Л, Лп, площею 204,2 кв. м, (за даними реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ846; склад будівельних матеріалів, літ. М, площею 166,8 кв. м, (за даними реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ847; овочесховище, літ. К, площею 139,2 кв. м, (за даними реєстру об`єктів державної власності) - 33689922.33.АААЖЛБ849 (об`єкт оренди).
Згідно з пунктами 1.4, 1.5 договору, вартість об`єкта оренди визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 серпня 2017 року і становить відповідно 2763006,00 грн. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Концерну "Військторгсервіс", код ЄДРПОУ 33689922 (далі - Балансоутримувач).
Пунктом 1.6 договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення торговельних об`єктів з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи на площі - 2099,9 кв. м; проведення виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі на площі - 409,4 кв. м.
Відповідно до пункту 2.1 договору передача об`єкта оренди у користування орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору. В акті приймання-передачі вказується вартісна характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна.
Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на об`єкт оренди. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.4 договору).
Пунктами 3.1 та 3.2 договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2017 року - 19465,21 грн, що відображено в протоколі засідання конкурсної комісії від 05.02.2018, затвердженого наказом регіонального відділення від 05.02.2018 № 55. Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Держаною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 70 відсотків орендної плати - до державного бюджету на рахунок, що відкривається на ім`я територіальних органів державного казначейства; 30 відсотків орендної плати - балансоутримувачу.
Згідно з пунктом 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Підпунктом 4.3.12 пункту 4.3. договору передбачено, що орендар зобов`язаний здійснювати витрати пов`язані з утриманням орендованого майна. Впродовж 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, в т. ч. плати податку на землю та надання комунальних послуг орендарю та (або) самостійно укласти договори на оплату послуг з підприємствами - постачальниками комунальних послуг.
Відповідно до пункту 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 7.2 договору).
У пункті 8.1 договору сторони погодили, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні та діє з 09.02.2018 до 08.02.2021 включно.
На виконання умов договору між орендодавцем та орендарем складено Акт приймання-передачі майна, що належить до державної власності від 09.02.2018 (Додаток № 1 до договору) згідно з пунктом 1 якого, Орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності (об`єкт оренди) - адміністративний будинок, літ. А, Ак, Аг, площею 461,80 кв. м, частину промислового складу з перукарнею, літ. Б, площею 375,1 кв. м, частину складського приміщення з підвалом та сітроцехом, літ. В, Вп, площею 831 кв. м, частину складу господарчих товарів, літ. И, площею 331,2 кв. м, частину продовольчого складу з підвалом, літ. Л, Лп, площею 204,2 кв. м, склад будівельних матеріалів, літ. М, площею 166,8 кв. м, овочесховище, літ. К, площею 139,2 кв. м, всього площею об`єкт оренди - 2509,30 кв. м, за адресою: проспект Свободи, 54-а, м. Кременчук, Полтавська область, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 серпня 2017 року і становить відповідно 2763006,00 грн.
Зазначений Акт приймання-передачі майна, що належить до державної власності від 09.02.2018 підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками без зауважень та заперечень.
Згідно з Розрахунком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Концерну "Військторгсервіс" (додаток № 4 до договору), орендна плата за перший (базовий) місяць оренди складає 19465,21 грн (70% - 13625,65 грн; 30% - 5839,56 грн).
Порушуючи умови договору, відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 152312, 64 грн за період з січня 2020 року по січень 2021 року включно.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 07/210-п від 14.08.2020 року, в якій просив сплатити заборгованість за договором у добровільному порядку, однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України, визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
З огляду на те, що предметом договору є майно, що перебуває у державній власності, до правовідносин, що виникають зі спірного договору застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.
Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Умовами пункту 3.1 договору передбачено, що нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податків з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 196.1.15 статті 196 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету;
Податок на додану вартість - непрямий податок, платником якого є особа, яка надає послуги (орендодавець), фактично тягар сплати покладається на орендаря, оскільки ПДВ включається до ціни послуги (нараховується на орендну плату), а тому має сплачуватися разом з орендною платою.
Оскільки, за договором оренди №12/18-н 26Д/2018 від 09.02.2018 відповідачеві передано нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом, підстави для звільнення від оподаткування операцій з його оренди відсутні, а тому, вони підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Враховуючи, те, що Регіональне відділення фонду державного майна по Полтавській та Сумській областях платником ПДВ не зареєстроване, то платником податку на додану вартість на всю суму орендної плати, в тому числі на 70%, що перераховується до Державного бюджету є балансоутримувач, тобто Концерн «Військторгсервіс».
Таким чином, оскільки, за умовами договору відповідач самостійно здійснює розмежування платежів і проводить перерахування до бюджету належних 70% орендної плати, то на рахунок балансоутримувача спрямовується належні 30% та сума податку на додану вартість, обчислена з повної вартості орендної плати.
З матеріалів справи вбачається та узгоджується із розрахунком балансоутримувача, що з відповідача на користь Балансоутримувача підлягала сплаті оренда плата (30%) та ПДВ за період з січня 2020 року по січень 2021 року в загальному розмірі 152312,64 грн.
Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків по сплаті орендної плати та ПДВ.
Також, слід зазначити, що договір оренди не містить обов`язку Балансоутримувача щодо щомісячного виставлення рахунків Орендарю. Пункт 3.2 договору передбачає, що Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Держаною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Отже, відповідач зобов`язаний самостійно розраховувати та вносити орендну плату та ПДВ.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 152312,64 грн боргу з орендної плати та ПДВ.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 7770,16 грн пені, 5667,57 грн інфляційних та 2647,17 грн 3% річних за період з 16.01.2020 по 03.03.2021.
Так, пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
За розрахунком, здійсненим позивачем (з урахуванням піврічного строку нарахування пені) та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 7770,16 грн пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 5667,57 грн інфляційних та 2647,17 грн - 3% річних за період з 16.01.2020 по 03.03.2021.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Паскевича Артема Едуардовича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-а, код ЄДРПОУ 33689922) 152312,64 грн заборгованості з орендної плати та ПДВ, 7770,16 грн пені, 5667,57 грн інфляційних, 2647,17 грн - 3% річних та 2525,96 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Д. М. Сірош
