УХВАЛА
10 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2581/14
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 09.05.2024
у складі судді: Янюк О.С.
та постанову Північно апеляційного господарського суду
від 27.08.2024
у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючий), Сибіги О.М., Кропивної Л.В.,
у справі за заявою
Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
до Закритого акціонерного товариства «Макарово»
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) 26.09.2024 засобами електронного зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.05.2022 та постанову Північно апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 911/2581/14 Господарського суду Київської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2581/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Банасько О.О., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Cуд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290, 292 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 встановлений у розмірі 3028, 00 грн.
Отже, звертаючись 27.09.2024 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.05.2022 та постанову Північно апеляційного господарського суду від 27.08.2024, заявнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. із застосування коефіцієнту 0,8 пониження ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі.
До касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Водночас, ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку зі скрутним фінансовим станом, на підтвердження чого надано копію пенсійного посвідчення інваліда ІІІ групи та знімок екрана (скріншот) з пенсійної справи про розмір про інвалідність.
02.10.2024 від арбітражного керуючого Цвітненка Дмитра Миколайовича надійшли заперечення проти відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявником не надано достатніх доказів, що підтверджують доводи викладені в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати, не надано доказів фінансового стану на 2024, що давали б змогу застосувати положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2422, 40 грн.
Водночас, Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений права на повторне подання клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати в порядку передбаченому статтею 8 Закону України "Про судовий збір" надавши при цьому докази в обґрунтування доводів викладених в такому клопотанні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд , -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.05.2022 та постанову Північно апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 911/2581/14 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк