Єдиний державний реєстр судових рішень
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 821/1051/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
секретар: Мельниченко В.В.,
за участю:
представника позивача Саламатіна О.В.,
представинка третьої особи Гончаренка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення № 1,
встановив:
Міністерство оборони України звернулось в суд з адміністративним позовом до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1(далі Херсонська міська МСЕК №1), про визнання протиправним та скасування рішення про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності із зазначенням причини - "поранення (контузія), так, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що суд неправильно розуміє суть правовідносин в яких виник спір в силу неправильного визначення статусу позивача - Міністерства оборони України (на думку суду - суб`єкт владних повноважень), яке в даних правовідносинах не виступає суб`єктом владних повноважень.
Позивач посилаючись на Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, пункт 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" зазначає, що рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров`я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
З приводу того, що позивач не є у цих правовідносинах суб`єктом владних повноважень, представник позивача посилається на пункт 7 частини першої статті 4 КАС України та зазначає, що необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору), то такий суб`єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб`єкта владних повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, було затверджено «Положення про Міністерство оборони України».
Статтею 1 «Положення про Міністерство оборони України» встановлено, що - Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Тобто, ні Законом України «Про центральні органи виконавчої влади», ні «Положенням про Міністерство оборони України», Міністерство оборони України не наділено жодними владними чи управлінськими функціями стосовно органів, які здійснюють медико-соціальну експертизу, але враховуючи публічний характер рішень органів МСЕК, вони породжують певні права у одних осіб та обов`язки у необмеженого кола інших осіб, в тому числі і у Міністерства оборони України, тому у разі протиправності дій МСЕК має місце порушення прав, в даному випадку, саме Міністерства оборони України. При цьому, жодної можливості якимось чином вплинути на прийняття рішення органами МСЕК у Міністерства оборони України не має.
Щодо підстав визнання рішення Херсонської міської МСЕК № 1 протиправним позивач зазначив, що вказана Херсонською міською МСЕК № 1 причина інвалідності ОСОБА_1 «поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії» у пункті 26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» відсутня, що є порушенням п.2.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності № 526 та п. 26 "Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності". Крім того, відповідно до зазначеного Положення відповідач не забезпечив включення до свого складу представника МО України, що потягло за собою прийняття рішення неповноважним складом.
Від відповідача Херсонської міської МСЕК № 1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи Гончаренко А.Ю. заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові пояснення та в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 , у 1982-1985 р.р. приймав участь у бойових діях на території Демократичної республіки Афганістан де отримав поранення та має статус учасника бойових дій. З 2015 року відповідно до висновку ЦВЛК Міністрества оборони України встановлено, що поранення (контузія) так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. З 2016 р. встановлено ІІІ групу інвалідності, що в подальшому потребує підтвердження щорічно МСЕК. Останній висновок, що оскаржує позивач ґрунтується на попередніх висновках та інших документах.
Крім того, представником третьої особи зазначено, що позивач не має права звернення до суду у відповідності до ст. 19 КАС України, оскільки не навів підстав для подання позову, передбачених законами України.
Позовна заява надійшла до суду 01.06.2018 р.
05.06.2018 р. ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.1, ч.1 ст. 240 КАС України.
07.11.2018 р. постановою П`ятого апеляційного суду, ухвалу суду скасовано та направлено для продовження розгляду.
23.11.2018 р. позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.
11.12.2018 р. відкрито по справі спрощене провадження та призначено до розгляду.
Судом встановлені наступні обставини по справі.
ОСОБА_1 у 1982-1985 р.р. приймав участь у бойових діях на території Демократичної республіки Афганістан де отримав поранення та має статус учасника бойових дій, що підтверджується довідкою № 1335 від 29.10.2015 року виданою Херсонським об`єднаним міським військовим комісаріатом.
Згідно з витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 1733 від 13.05.2015 року) у ОСОБА_1 встановлено поранення (контузія) захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Відповідно до довідок Херсонської міської МСЕК 2016 та 2017 років, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, поранення (контузія) так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Довідкою Херсонської міської МСЕК від 18.01.2018 року підтверджено третю групу інвалідності, зазначено поранення (контузія) захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Остання довідка є предметом оскарження у цій справі з підстав зазначених позивачем.
Заслухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі та заяви по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з такого.
Відповідно до Постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року справа № 821/372/17, Міністерство оборони України оскаржувало у судовому порядку рішення Херсонської міської МСЕК № 1, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності громадянина ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 довідки від 06.01.2016 року до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серія 12ААА № 029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Постановою суду відмовлено в задоволенні позову Міністерства оборони України. Постанова набрала законної сили 08.02.2018 року.
Згідно з Постановою ХОАС від 18.06.2018 року у справі № 821/685/18, судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 за його позовом до МО України. Визнано протиправним та скасовано рішення МО України, оформлене протоколом від 24.11.2017 року № 122 в частині відмови у призначенні одноразової допомоги ОСОБА_1 , та зобов`язано призначити таку допомогу. Встановлено судовий контроль. Рішення вступило в законну силу.
Зі змісту зазначеного рішення суду, встановлено, що судом при визнанні протиправним рішення МО України, щодо не призначення одноразової допомоги, було дано оцінку та аналіз всім довідкам Херсонської міської МСЕК № 1, в тому числі і тій, що є предметом оскарження у цій справі, висновку ЦВЛК від 13.05.2015 року та іншим доказам. Ґрунтуючись на зазначених доказах та приписах діючого законодавства, суд визнав протиправним рішення МО України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової допомоги.
Відповідно до листа Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення суду повністю виконано та виплачено ОСОБА_1 206 700 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки вищезазначеним рішенням суду ОСОБА_1 з урахуванням всіх обставин, заперечень та обгрунтувань МО України, що відхилені судом, вже призначено одноразову допомогу, а також враховуючи те що МО України подано звіт про виконання рішення суду, суд вважає, що ці обставини не можуть бути піддані сумніву учасниками справи шляхом подання іншого позову, а саме як оскарження рішення МСЕК №1.
Суд не погоджується з позицією МО України, що вони не є суб`єктом владних повноважень у цій справі, в силу неправильного тлумачення ними положень статті 4 КАС України.
Позивачем не спростовується той факт, що саме МО України приймає рішення про призначення чи про відому у призначенні одноразової допомоги по інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Статтею 43 ч. І КАС України визначено адміністративну процесуальна правоздатність як здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві, яка визнається за громадянами ... органами державної влади.
Для органів державної влади, суб`єктів владних повноважень, право звернення до суду не є безмежним, а є таким, що визначено законом який регулює діяльність цього органу і в якому повинно бути передбачено таке право та зазначено в яких випадках суб`єкт владних повноважень має право звернення до суду на реалізацію повноважень які він здійснює.
Відповідно до "Положення про Міністерство оборони України" затвердженого Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 671, МО України не наділено жодними владними чи управлінськими функціями стосовно відповідача і не передбачено цим нормативним актом взагалі право звернення до суду щодо оскарження висновків МСЕК.
Сам факт того, що МО України в подальшому буде нараховувати та виплачувати гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу з урахуванням, в тому числі, і висновку МСЕК, не є обставиною яка надає право звернення до суду з вимогою про оскарження такого висновку. Кошти, що підлягають виплаті громадянам не є коштами МО України, а є такими, що виділені цьому органу із державного бюджету України.
Згідно з ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом .... державні органи, юридичні особи можуть звертатись до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь в цих справах. При цьому вони повинні надати суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Такий позов МО України є позовом в інтересах держави, але повноважень на звернення до суду з такими вимогами не встановлено і не надано.
Суд вважає, що МО України при прийнятті вищезазначених рішень діє тільки як суб`єкт владних повноважень, має відповідні права щодо надання оцінки всім обставинам, щодо проходження служби військовослужбовцем, отримання ним поранень, захворювань та ін., аналізує висновки МСЕК, висновки ЦВЛК про причинний зв`язок та інші докази. Саме під час процедури розгляду заяви про призначення одноразової допомоги, МО України має можливість обґрунтовано відмовити заявнику, посилаючись на ті обставини, що наведені у цій позовній заяві, що і є реалізацією владних управлінських функцій та функцією контролю за законністю призначення та виплаті коштів. Але, у МО України відсутні повноваження щодо звернення до суду саме з таким позовом.
В разі незгоди, громадянина з рішенням про відмову у призначенні одноразової допомоги, воно може бути оскаржено в судовому порядку, що і було зроблено ОСОБА_1 у справі 821/685/18. При розгляді таких позовних вимог, суд дає оцінку правомірності рішення суб`єкта владних повноважень у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, та на підставі поданих доказів. Таким чином, здійснюється судовий контроль не тільки за рішенням МО України, але і інших органів, а саме МСЕК, ЦВЛК, на підставі висновків яких встановлюється інвалідність та причинний зв`язок.
З цих підстав, суд відхиляє і посилання позивача на п. 25 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 та погоджується з позицією представника третьої особи про відсутність повноважень у позивача, щодо оскарження рішення МСЕК.
Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 лютого 2019 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 112030500
