ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Мар'єнко Л.М.
21 травня 2018 р. м. Харків
Справа № 820/285/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Мар’єнко Л.М.) від 26.02.2018р. (повний текст рішення складено 27.02.2018р.) по справі №820/285/18
за позовом ОСОБА_1
до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач , ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України , в якому просив:
- визнати дії (бездіяльність) відповідача, які полягають у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації протиправними та такими, що порушують права позивача як людини;
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації які позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач всупереч положенням чинного законодавства неправомірно виплатив одноразову грошову допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди. З огляду на викладене, наявні підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та отриманої індексації під час проходження військової служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, які полягали у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації.
Зобов'язано Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивачу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації які позивач отримував під час проходження військової служби, здійснити виплату суми перерахунку.
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України подати до суду у місячний строк після набрання чинності рішення, звіт про його виконання.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода та суми індексація не входять до складу грошового забезпечення, то відсутні підстави для їх включення в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні.
Позивач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу – начальника 2 сектору оперативних чергових відділу управління службою штабу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
15.09.2017 року позивач звільнений з військової служби, на підставі наказу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.08.2017 №898-ос.
ОСОБА_2 з наказу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15.09.2017 №483-ос, ОСОБА_1 визначено виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 28 повних календарних років служби.
Як вбачається з матеріалів справи, при звільненні позивачу розраховано розмір одноразової грошової допомоги та виплачено одноразову грошову допомогу без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 та індексації.
Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та індексації.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, враховуючи наступне.
ОСОБА_2 ч. 3 ст. 25 Закону України від 03.04.2003 р. № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання вищевказаної Постанови, Адміністрацією Державної прикордонної служби України 20.05.2008 р. видано наказ № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425), відповідно до пункту 1.1. розділу I якої передбачено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Інструкції №425 встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються зі служби у зв'язку закінченням строку контракту виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.
ОСОБА_2 п.1.2 Інструкції №425, щомісячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Постановою №889 передбачено, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. (пункт 2 зазначеної постанови).
Відповідно до пункту 2 Постанови № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 02.06.2016 № 73 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (далі - Інструкція № 73).
ОСОБА_2 п. 1 Інструкції № 73, ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Пунктом 2 даної Інструкції передбачено, що військовослужбовцям ця винагорода буде виплачуватись в таких розмірах: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Пунктом 8 Інструкції № 73 передбачено, що ця щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Таким чином, законодавець обмежив перелік випадків застосування, коли дана допомога враховується.
Слід зазначити, що наказ МВС № 73 затверджено відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Тобто військовослужбовцям Державної прикордонної служби України відповідний розмір щомісячної додаткової грошової винагороди встановлено ще з 2010 року.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 73, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу Адміністрації Держприкордонслужби залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.
Аналогічна позиція щодо спірних правовідносин висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (справа № 761/17387/17).
Посилання суду на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 є необґрунтованим, адже у вказаному судовому рішенні міститься правовий висновок щодо можливості включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. У даному випадку не йдеться про подібні правовідносини.
Розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, визначається відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Натомість складові грошового забезпечення для цілей обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні визначаються ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відтак, висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 не може бути застосований до правовідносин, що виникли між сторонами даної справи.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, є помилковими.
Щодо вимог про нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, визначено, що індексація грошових доходів населення - механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (ст.1 Закону).
Статтею 2 Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
ОСОБА_2 статті 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для включення даних сум до складу одноразової грошової допомоги при звільненні.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Висновки суду першої інстанції щодо задоволення заявлених позовних вимог є помилковими.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ОСОБА_2 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. по справі №820/285/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
(підпис)
ОСОБА_3
Судді
(підпис) (підпис)
ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови складено 31.05.2018.
