УХВАЛА
12 квітня 2019 року
Київ
справа №819/865/18
адміністративне провадження №К/9901/9679/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів -Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №819/865/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа - Департамент внутрішньої безпеки Тернопільського управління Національної поліції України, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо відмови у прийнятті його на службу в Національній поліції України та призначення на посаду оперуповноваженого та зобов'язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області прийняти наказ, яким прийняти його на службу в Національній поліції України та призначити на посаду оперуповноваженого.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Тернопільській області щодо відмови у прийнятті ОСОБА_2 на службу в Національній поліції України та призначення на посаду оперуповноваженого за конкурсом. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Тернопільській області винести наказ, яким прийняти ОСОБА_2 на службу в Національній поліції України та призначити на посаду оперуповноваженого за конкурсом.
У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України "Про запобігання корупції".
Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2019 у справі №819/865/18.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Л. Желтобрюх
Судді О. В. Білоус
Т.Г. Стрелець
