ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2019 року
Київ
справа №814/1405/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3837/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривоозерський комбікормовий завод» до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними. Визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» подало до суду позов, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
визнати протиправними дії Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС про включення до акта від 12.03.2013 № 38/22/00686813 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.07.2012» висновків про непідтвердження реальності здійснення ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» операцій з придбання та продажу товарів (послуг) з ПП «Оліяторг» та ТОВ «Укрзерногруп» у травні, листопаді та грудні 2011 року, та непідтвердження валового доходу з податку на прибуток в сумі 1175140 грн та витрат операційної діяльності в сумі 1175140,00 грн, задекларованих ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод»;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000032301 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 47 172 грн за основним платежем та в сумі 23 586 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000042301про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 203 783 грн за основним платежем та в сумі 26 228 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 № 0000052301 в частині зменшення суми від`ємного значення оподаткування податком на прибуток в сумі 188 784 грн за 2012 рік.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що контролюючий орган в акті перевірки не наводить будь-яких підстав, що свідчили б про нереальне вчинення господарських операцій. В акті перевірки контролюючий орган зазначив первинні документи з їх реквізитами. Акт про неможливість проведення зустрічних перевірок не є документом, що підтверджує реальне вчинення господарських операцій, тому посилання контролюючого органу на такий акт є необґрунтованим.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 03.10.2013 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії Первомайської ОДПІ Миколаївської області ДПС про включення до акта від 12.03.2013 № 38/22/00686813 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.07.2012» висновків про непідтвердження реальності здійснення ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» операцій з придбання та продажу товарів (послуг) з ПП «Оліяторг» та ТОВ «Укрзерногруп» у травні, листопаді та грудні 2011 року, та непідтвердження валового доходу з податку на прибуток в сумі 1175140 грн та витрат операційної діяльності в сумі 1175140,00 грн, задекларованих ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод».
визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000032301 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 46 501,09 грн за основним платежем та в сумі 23 250,04 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000042301про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 203 200 грн за основним платежем та в сумі 25 936,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 № 0000052301 в частині зменшення суми від`ємного значення оподаткування податком на прибуток в сумі 188 784 грн за 2012 рік.
У задоволенні іншої частини позову суд відмовив. Суд зобов`язав Головне управління ДКС України у Миколаївській області стягнути на користь ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» судові витрати в сумі 2319,46 грн шляхом їх безспірного списання з рахунку Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.02.2014 залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2013.
Первомайська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаючись на обставини, що наведені в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.03.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 30.09.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 01.10.2019.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Первомайська ОДПІ Миколаївської області ДПС провела документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за
період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.07.2012, за результатами якої склала акт від 12.03.2013 № 38/22/00686813.
В акті перевірки контролюючий орган зафіксував порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1, статті 135, пункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що полягали у неправомірному включенні за травень 2011, листопад та грудень 2011 року до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту витрат та податку на додану вартість відповідно за операціями з придбання товару у ПП «Оліяторг» та ТОВ «Укрзерногруп», які є нереальними.
Контролюючий орган поставив під сумнів реальність господарських операцій, оскільки стосовно зазначених контрагентів - ПП «Оліяторг» та ТОВ «Укрзерногруп» складені акти від 04.04.2012 № 102/22-03/32523468 та від 31.08.2012 № 779/22-317/36854165 відповідно про неможливість проведення зустрічних звірок, в яких викладено висновки про нереальність господарських операцій цих контрагентів зі своїми постачальниками.
На підставі акта перевірки від 12.03.2013 № 38/22/00686813 контролюючий орган прийняв: податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000032301 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 47 172 грн за основним платежем та в сумі 23 586 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0000042301 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 203 783 грн за основним платежем та в сумі 26 228 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 25.03.2013 № 0000052301 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 1 117 625 грн, що оскаржується позивачем в сумі 188 784 грн.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 28.02.2013 у справі № 2а-16288/12/2670, яка залишена без змін Одеський апеляційним адміністративним судом ухвалою від 11.02.2014, визнав протиправними дії ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС з проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрзерногруп», за наслідками якої складено акт від 31.08.2012 № 779/22-317/36854165, та зобов`язав ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС скасувати облікові операції з коригування даних з податку на додану вартість у картці особового рахунку ТОВ «Укрзерногруп», а також в усіх електронних інформаційних системах, що були проведені на підставі зазначеного акта.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить із такого.
Аналіз пунктів 138.1, 138.2, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення.
До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції. Податковий кредит з податку на додану вартість обов`язково має бути підтверджений ще й податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суди попередніх інстанцій не встановили жодного з порушень зазначених норм закону, яке б позбавляло позивача права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.
Суди установили, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначає фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат. Що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту, та надали правильну правову оцінку доводам контролюючого органу, якими він обґрунтовував свій сумнів у реальності вчинених операцій.
Так, обґрунтування контролюючого органу висновку про нереальне вчинення господарських операцій позивача з контрагентом зводиться тільки до неможливості проведення зустрічної звірки контрагента. Таке обґрунтування є недостатнім за відсутності аналізу самих господарських операцій та первинних документів. При цьому контролюючий орган в акті перевірки не заперечував факту наявності первинних документів, які відповідають вимогам закону. Єдиним аргументом, за яким він не визнавав право позивача на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту на підставі первинних документів, контролюючий орган визначив висновки про нереальність господарських операцій контрагентів зі своїми контрагентами, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів.
Закон не ставить виникнення у платника податку права на витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та на податковий кредит залежно від дотримання вимог податкового закону постачальником.
Суд касаційної інстанції, з огляду на положення статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права і не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів на іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в судах попередніх інстанцій, та є такими, що не спростовують висновків судів, зроблених в результаті застосування норм матеріального права до установлених судом обставин. У касаційній скарзі контролюючий орган також не наводить доводів щодо неправильності вирішення справи у частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до акту перевірки висновків. Судові рішення у частині відмови в задоволенні позову не оскаржуються. Тому, суд касаційної інстанції в цих частинах судові рішення не оцінює.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду
