Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/544/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
Іменем України
23 березня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року,
в с т а н о в и в :
Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року
ОСОБА _2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, зареєстрованого в м. Києві за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень.
Як встановлено постановою судді, 10.11.2016 приблизно о 23.10 год. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chery д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Зодчих в напрямку вул. Симиренка з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. 10.11.2016 ОСОБА_2 був доставлений у службове приміщення - Територіальний відділ поліції № 2 Святошинського УП ГУ НП у м. Києві у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП для встановлення особи, складання адміністративного протоколу, проведення подальших процесуальних дій.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить винести постанову про закриття справи у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що постанова судді винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Як зазначив у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване покарання за діяння якого він не вчиняв, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду.
Крім того, скаржник звертає увагу та те, що судом без жодних доказів зі сторони поліції, було надано перевагу поясненням поліцейського, який не надавав пояснення як свідок, судом не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а при розгляді основного питання хто керував авто особою у стані сп'яніння, суд знехтував результатами медичних досліджень, які були додані до матеріалів справи, та взагалі не вказав, що такий доказ розглядався судом, що на думку скаржника, є грубим порушенням дослідження доказів і тягне за собою необ'єктивні висновки та визнання постанови незаконною.
Також зазначив про те, що інформація в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, оскільки не має будь-яких фіксованих повідомлень, що правопорушення було вчинене ОСОБА_2 о 23:10 годині на вулиці Зодчих.
Крім того, на думку ОСОБА_2, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього був складений з чисельними порушеннями, оскільки в протоколі не встановлено точного часу правопорушення, а є лише посилання на те, що правопорушення було вчинене приблизно о 23:10 годині. Також в протоколі не вказано місце зупинки транспортного засобу, на якому пересувався порушник та не зазначено свідків, при яких він відмовився від підпису протоколу та його отримання. Крім цього не долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт про відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та акт про відмову від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити; пояснення допитаного судом апеляційної інстанції свідка ОСОБА_3; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, оскаржуваною постановою, з посиланням на обставини, які були встановлені не судом, а протоком про адміністративне правопорушення, встановлено, що 10.11.2016 приблизно о 23.10 год. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Chery д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Зодчих в напрямку вул. Симиренка з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Свої висновки про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя обґрунтував поясненнями допитаних в судовому засіданні працівників патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, протоколом про адміністративне правопорушення; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, рапортом поліцейського ОСОБА_7; письмовими поясненнями громадянина ОСОБА_8
Разом з тим, наведені в судовому рішенні докази не містять в собі будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи.
Зокрема, незважаючи на обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2016 року, рапорті поліцейського ОСОБА_7 та письмових поясненнях громадянина ОСОБА_8, вказані документи не містять в собі об'єктивних даних про те, що приблизно о 23 год. 10 хв. 10 листопада 2016 року ОСОБА_2, як зазначено у згаданому вище протоколі, керував транспортним засобом Chery д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві по вул. Зодчих в напрямку вул. Симиренка з ознаками алкогольного сп'яніння.
При цьому, наявні в матеріалах справи письмові пояснення громадянина ОСОБА_8 від 10 листопада 2016 року, отримані до складання протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що дослівно: «На вул. Зодчих, 18 В патрульна поліція наздогнала автомобіль НОМЕР_2, звідки вийшов водій, який явно поводився себе нетверезо.» не можуть бути визнані безспірним підтвердженням того, що за кермом цього автомобіля був саме ОСОБА_2, оскільки під час судового засідання не були спростовані пояснення останнього про те, що на цьому автомобілі приїхав його батько, а він спустився до автомобіля щоб забрати та занести в квартиру речі.
Більш того, як вбачається з пояснень в суді апеляційної інстанції співробітника патрульної поліції ОСОБА_3, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, він не був очевидцем того, що останній вийшов із-за керма автомобіля НОМЕР_3 саме в той момент, коли цей автомобіль зупинився, а тому, з огляду на положення ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності його вини, повинні тлумачитися на його користь.
Тим більше, що обставини зазначені в рапорті поліцейського та в письмових поясненнях вказаного вище громадянина щодо місця зупинки автомобіля, яким начебто керував ОСОБА_2 мають суперечливий характер, а наявні у справі фотознімки вказаного автомобіля, з урахуванням пояснень ОСОБА_2, дозволяють зробити висновок про те, що свідок не міг бачити особу, яка була за кермом автомобіля фактично в нічний час доби, через те, що скло цього автомобіля було затонованим.
Враховуючи вищенаведені обставини, а також обставини, пов'язані з оформленням як протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так і протоколу про його адміністративне затримання, а саме те, що різниця між складанням цих протоколів становить майже дві години, однак при цьому приймали участь одні й ті самі свідки (поняті), підписи яких в протоколах, навіть без проведення експертизи, відрізняються між собою, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді від 10 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах.
Крім того, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, суддею, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не було вжито заходів для належної перевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказаною нормою встановлена адміністративна відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, може бути притягнуто лише особу, яка, як прямо зазначено в законі, керує транспортним засобом.
В даному випадку, доказами, які містяться в матеріалах справи, не доведено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому його відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, навіть якщо вона відбувалася в присутності свідків, не може утворювати складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року - скасуванню, із закриттям провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП,у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О.Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Миколаєць І.Ю.