печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11222/17-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, про зобов`язання посадових осіб прокуратури міста Києва вчинити дії щодо повернення майна. В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 17.02.2017 року було проведено обшук, в ході якого було вилучено речі, які на думку адвоката, підлягають поверненню власнику.
В судове засідання адвокат, слідчий, прокурор не з`явились, про причини своєї неявки не повідомили.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що адвокат, слідчий, прокурор в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду провадження повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд провадження у їх відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 17.02.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року, в рамках кримінального провадження №42016100000001065 від 01.11.2016 року, було проведено обшук, в ході якого було вилучено речі.
В ухвалі слідчого судді від 14.02.2017 року вказані індивідуальні та речові ознаки предметів і речей, для відшукання яких надано дозвіл на проведення обшуку.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначені речі можуть містити відомості, що мають значення для обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, та були вилучені згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 року.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 170, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити дії щодо повернення майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
