ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
06 травня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/7586/20
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/527/21
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бечка Є.М.,
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
дата складання повного тексту рішення 16 січня 2021 року, місце його ухвалення -м. Чернігів,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.11.2016 року в сумі 21879,96 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 01.11.2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою було укладено кредитний договір б/н у. Відповідачка в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала та не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим, станом на 13.08.2020 року виникла заборгованість в сумі 21879,96 грн, яка і підлягає стягненню з відповідачки.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 16.01.2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 21879 грн 96 коп. і 2102 грн 00 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 23981 грн 96 коп.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, установивши обставини того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в сумі 21879 грн. 96 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що анкета-заява була підписана нею при отриманні звичайної розрахункової картки. Із самої анкети - заяви вбачається, що це заява про приєднання до умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, однак не умов надання кредитних коштів.
Вказує, що підписання анкети-заяви не можна розцінювати як факт укладення між сторонами кредитного договору, оскільки вона не містить в собі жодних умов, що є характерними до кредитних відносин. Крім того, у цій заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Зазначає, що розрахунок наданий позивачем не відповідає дійсності, позивач не надав жодного доказу отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 21879,96 грн. Вказана сума жодним чином не обґрунтована.
Посилається на те, що з банківської виписки вбачається, що вона повернула кошти позивачу в повному обсязі, а тому позивачу слід відмовити у стягненні заборгованості в сумі 21879,96 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу Левенець О.І., представник АТ КБ «Приватбанк» Рожко С.М. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначав, що підписавши заяву від 01.11.2016 року між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Факт укладення договору між сторонами в письмовій формі та погодження всіх істотних умов притаманних кредитного договору, а також отримання кредитних карток відповідачем та користування кредитними коштами встановлений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2020 року у справі №750/9296/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів. Крім того, підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунках відкритих на ім`я ОСОБА_1 , яка була надана позивачем до суду першої інтенції.
Вказував, що вказана вище заборгованість за укладеним договором є більшою від розміру встановленого кредитного ліміту, оскільки відповідачка крім зняття готівкових коштів через банкомати, розрахунків в торговій мережі, також здійснювала з використанням кредитної картки придбання товарів в розстрочку на певний період сплачуючи в день покупки лише частину вартості товару, а інша частина вартості мала бути повернута щомісячно рівними частинами. Але враховуючи, що відповідачем неналежним чином виконувались умови договору щодо внесення щомісячних платежів, то розмір заборгованості збільшувався на суму таких прострочених платежів.
Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16.01.2021 року, розглядається судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи.
Учасники справи повідомлялись про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Даним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідно до копії анкети-заяви ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву №б/н від 01.11.2016 року (а.с. 15).
У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13.08.2020 року становить 21879,96 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 21879,96 грн, в т.ч.: 20 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 21859,96 - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до довідки між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 дата відкриття 01.11.2016 року, термін дії до 07/20, та НОМЕР_2 дата відкриття 29.06.2017 року, термін дії до 05/21 (а.с. 14).
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано два розрахунки заборгованості за договором б/н від 01.11.2016 року та виписка по рахунку ОСОБА_1 .
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 01.11.2016 року станом на 30.06.2019 року та розрахунку заборгованості станом на 13.08.2020 року та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що за період з 01 липня 2017 року по 13 серпня 2020 року банком нараховувались та з рахунку автоматично списувались відсотки за користування кредитом, сплата та розмір яких не були погоджені сторонами, про що свідчить графа 4 "відсотки погашені за рахунок кредиту".
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку випливає, що прострочене тіло кредиту утворювалось у зв`язку з включенням до нього всіх несплачених відповідачем нарахувань, постійно збільшуючи його, що не було передбачено узгодженими умовами договору, а також списувались відсотки за користування кредитом, що також не було узгоджено сторонами.
Внаслідок таких дій банку тіло кредиту безпідставно збільшено на суму нарахованих та несплачених відповідачем відсотків за користування кредитом та не враховані в погашення боргу списані суми відсотків, однак в одному випадку фактично зазначена сума позичальником не витрачалася, а у іншому випадку заборгованість по тілу кредиту не зменшувалась, а тому визначена банком заборгованість за простроченим тілом кредиту з урахуванням відсотків є необґрунтованою.
Анкета-заява, підписана сторонами, не містить як відомостей, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, так і відомостей про погашення нарахованих процентів за рахунок кредиту.
А отже підстави для збільшення кредиту за рахунок погашення нарахованих процентів відсутні.
Перевіряючи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , у порівнянні з рухом коштів по розрахунковому рахунку ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що відповідачем було витрачено за спірний період 100 220 грн 55 коп, а внесено на погашення заборгованості 116 420 грн 39 коп, при цьому в рахунок погашення процентів, відповідно до графи «Відсотки погашені за рахунок кредиту», а.с. 7-12, позивачем з внесених ОСОБА_1 грошових коштів було списано 21 623,37 грн на сплату відсотків за користування кредитом.
Таким чином, фактично отримані та використані кошти були повернуті позичальником добровільно.
Суд першої інстанції не врахував вказані обставини справи та положення законодавства та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24.02.2021 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 січня 2021 року скасувати.
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01 листопада 2016 року в сумі 21879 грн 96 коп. відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) в дохід держави судовий збір в сумі 3153 грн за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий: Судді:
