Справа № 750/6423/20
Провадження № 2/750/1498/20
У Х В А Л А
05 серпня 2020 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Березнянського споживчого товариства про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
31 липня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Березнянського споживчого товариства, в якому просить:
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Березнянського споживчого товариства;
- стягнути з Березнянського споживчого товариства на користь ОСОБА_1 середній заробіток (з розрахунку середньоденного заробітку 231,22 грн) за час вимушеного прогулу з 19 березня 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 31 214,70 грн.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, зокрема витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Березнянське споживче товариство є споживчим товариством.
За твердженням позивача, його було незаконного звільнено з посади керівника Березнянського споживчого товариства 18.03.2020.
Порядок створення та діяльності споживчих товариств урегульовано у низці нормативних актів, серед яких Цивільний кодекс України (далі - ЦК України), Господарський кодекс України (далі - ГК України), Закон України від 10 квітня 1994 року № 2265-ХІІ «Про споживчу кооперацію» (далі - Закон № 2265-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 111 ГК України, первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об`єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 2265-ХІІ первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.
Згідно з частиною третьою статті 167 ГК України корпоративні відносини визначаються як відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю. Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених (Закон № 2265-ХІІ).
Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 2265-ХІІ, основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут.
Як убачається з підпункту «д» пункту 19 Статуту Березнянського споживчого товариства, до повноважень загальних зборів товариства входить обрання голови правління, членів правління та ревкомісії.
Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Висновки про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц, від 18 червня 2019 року № 510/456/17, від 27 лютого 2019 року № 738/1772/17).
Згідно з пунктом першим частиною другою статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а не цивільного, у відкритті провадження належить відмовити.
Керуючись статтями, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України,
у х в а л и в :
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Березнянського споживчого товариства про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу відмовити.
Роз`яснити позивачу його право звернутися до суду зі своїми вимогами в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя
