ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/835/20
адміністративне провадження №К/9901/8729/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2019, визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 рішення від 23.12.2019, пунктів 2 та 3 рішення від 28.01.2020, за касаційною скаргою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Шейко Т.І. від 26.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Собківа Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т. від 21.12.2020,
УСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі також Національне агентство, НАЗЯВО, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційного комітету Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.12.2019, змістом якого є: 1) внесення подання Національному агентству з пропозицією повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 із попереднім повідомленням заінтересованих осіб про дату, час і місце розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності; 2) доручення Секретаріату Національного агентства проінформувати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про рішення Апеляційного комітету за скаргою ОСОБА_1 на рішення від 29.10.2019.
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 23.12.2019, змістом якого є повторний розгляд скарг ОСОБА_2 від 10.07.2019 та 19.09.2019 про порушення академічної доброчесності у вигляді плагіату результатів її досліджень і наукових праць співробітниками Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та скарги к.м.н. ОСОБА_8 та к.м.н. ОСОБА_9 від 23.09.2019 на дії проф. ОСОБА_1 в яких, за думкою заявниць, присутні ознаки порушення академічної доброчесності на наступному засіданні Національного агентства, та пункт 3 цього рішення про взяття до уваги інформацію, надану всіма заінтересованими сторонами стосовно перелічених скарг, а також повідомити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про дату, час і місце наступного засідання Національного агентства, на якому має бути прийняте остаточне рішення.
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 28.01.2020, яким підтверджено встановлене раніше порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату авторським колективом навчального посібника «Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення» / ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 -Чернівці Місто», 2019 року на сторінках 15-20, та залишено в силі листи Національного агентства з інформацією про встановлені порушення до ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та до Міністерства освіти та науки України (далі - спірне, оскаржуване рішення).
2. В обґрунтуванні підстав та вимог позову зазначалось, що вищевказані рішення відповідача прийняті ним за межами наданих законом повноважень (за їх відсутності), завдали шкоди його діловій репутації, порушили його право на честь та гідність, поставили під сумнів його авторство.
3. Позивач також стверджував, що через протиправні, як він вважає, дії відповідача порушився його звичний спосіб життя, оскільки він змушений витрачати час для захисту від безпідставних, на його думку, звинувачень, а також нести непередбачувані витрати на оплату послуг з надання правової допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020, позов задоволено.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки посилання відповідача на Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджене протоколом засідання №2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.02.2019, в частині повноважень Комітету з питань етики стосовно розгляду звернень, заяв і скарг щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності, як на окрему функцію з розгляду будь-яких звернень, заяв, скарг відносно будь-якого учасника освітнього процесу, не можливо прийняти до уваги.
6. Суди попередніх інстанцій вважали, що вказана вище функція Комітету з питань етики щодо розгляду зазначених звернень, заяв і скарг відноситься до повноважень відповідача лише в двох випадках, а саме: в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня; в частині контролюючої функцій щодо дотримання академічної доброчесності при здійсненні службових обов`язків членами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та усіма особами, залученими до діяльності Національного агентства.
7. Питання ж, які були розглянуті, та по яким прийняті оскаржувані рішення, за позицією судів попередніх інстанцій, безпосередньо відносяться до повноважень відповідного колегіального органу (комісії) управління закладу освіти, а саме - Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
8. З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що спірні рішення Національного агентства (в оскаржуваній позивачем частині) є протиправними, а тому підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2019 Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти розглянуті скарги ОСОБА_2 від 10.07.2019 та від 19.09.2019 та прийнято рішення, змістом якого є:
1) вказати ректорові Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика на його персональну та інституційну відповідальність за приховування фактів плагіату в роботах професора ОСОБА_1 , який входить до керівництва Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03. Ніякі довідки про відсутність плагіату, у т.ч. спираючись на спеціалізоване програмне забезпечення, не можуть бути виправданням плагіату, допущеному у згаданих публікаціях. Національне агентство розглядає відповідь ректора на цю тему від 12.09.2019 як спробу покривання порушень академічної доброчесності в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика;
2) проінформувати ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика про порушення академічної доброчесності у формі плагіату авторським колективом навчального посібника «Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення» / ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - Чернівці: «Місто», 2019 року на сторінках 15-20 та запропонувати вирішити питання про притягнення до академічної відповідальності зазначених осіб відповідно до внутрішніх положень (за наявності) та законодавства України;
3) проінформувати ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика про порушення академічної доброчесності у формі плагіату авторським колективом навчального посібника «Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення» / ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - Чернівці: «Місто», 2019 року для вирішення питання про можливість (доцільність) зайняття зазначеними особами адміністративні посади, наукові посади, участь їх у роботі спеціалізованих вчених рад тощо;
4) проінформувати Міністерство освіти та науки України про те, що заступник голови Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03, д.мед.н., професор, ОСОБА_1 допускає у своїй науковій діяльності порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату, а керівництво Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика його в цьому покриває. У зв`язку із цим Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти просить Міністерство освіти і науки України розглянути питання про дострокове припинення діяльності згаданої спецради. У свою чергу, Національне агентство не допустить відкриття спеціалізованих вчених рад у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика в майбутньому у разі продовження практики толерування очевидних порушень принципів академічної доброчесності.
11. Не погодившись з даним рішенням позивач подав скаргу, за результатом розгляду якої 10.12.2019 Апеляційний комітет Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти прийняв рішення про внесення подання Національному агентству з пропозицією повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 із попереднім повідомленням заінтересованих осіб про дату, час і місце розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності, та доручення Секретаріату Національного агентства проінформувати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про рішення Апеляційного комітету за скаргою ОСОБА_1 на рішення від 29.10.2019.
12. 29.12.2019 відповідач прийняв рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 , що полягає у скасуванні рішення від 29.10.2019 у зв`язку з порушенням процедури його прийняття - неповідомленням заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду відповідних скарг. Даним рішенням також вирішено повторно розглянути скарги ОСОБА_2 від 10.07.2019 та від 19.09.2019.
13. У подальшому, 28.01.2020 відповідач прийняв рішення, яким підтвердив встановлене раніше порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату авторським колективом навчального посібника «Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення»/ ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 -Чернівці «Місто», 2019 року на сторінках 15-20, та залишив в силі листи Національного агентства з інформацією про встановлені порушення до ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та до Міністерства освіти та науки України.
III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Підставами касаційного оскарження, скаржник зазначає підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої та пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Вказані підстави мотивує тим, що розгляд цієї справи Верховним Судом стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки щодо питання академічної доброчесності в контексті реалізації повноважень Національним агентством відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
16. Також скаржник вважає, що в контексті вищевикладеного, касаційна скарга має для нього виняткове значення. Зважаючи на пильну увагу академічної спільноти та міжнародних партнерів щодо діяльності Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти у сфері академічної доброчесності та зважаючи на потребу суспільства у захисті від порушень академічної доброчесності, скаржник вважає, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес.
17. У відзиві на касаційну скаргу позивач висловлює незгоду з її доводами та вимогами, вважає їх необґрунтованими.
18. В обґрунтуванні таких аргументів позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій, на його думку, дійшли правильного висновку по суті спору з огляду на перевищення Національним агентством своїх повноважень. Звертає увагу й на те, що у касаційній скарзі відповідач так і не навів правового обґрунтування наявності у нього повноважень на прийняття оскаржуваних у справі рішень з посиланням на конкретні норми законодавства.
19. Позивач вважає, що НАЗЯВО шляхом подання цієї касаційної скарги фактично домагається нового слухання і вирішення справи Верховним Судом з метою розширення своїх повноважень, які, як виявилось на етапі касаційного оскарження, є не зовсім зрозумілими й самому відповідачу. Це, на переконання позивача, свідчить про невідповідність мети касаційного оскарження завданням адміністративного судочинства.
20. ОСОБА_1 вкотре акцентує увагу на помилковості висновку НАЗЯВО про те, що на підставі Статуту цього органу останній мав право розглядати скарги, які не стосуються діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад, а також на свідомому ігноруванні відповідачем факту розгляду ним скарг, які навіть не стосуються учасників освітнього процесу і поняття академічної доброчесності в цілому.
21. Хибними, на думку позивача, є й твердження касаційної скарги про те, що судами не враховано характер і юридичну природу оскаржуваних рішень Національного агентства, які, за позицією скаржника, не носять правовстановлюючого, або правоприпиняючого характеру для особи щодо якої розглядаються питання академічного плагіату, а мають кореспондуючий характер до правомочних суб`єктів, які відповідно до законодавства зобов`язані забезпечити законність у сфері забезпечення академічної доброчесності.
22. Заперечуючи такі аргументи касаційної скарги, позивач відзначає, що судами враховано, що сам факт розгляду скарг та винесені оспорювані рішення НАЗЯВО носять протиправний характер, що і є підставою для їх скасування у порядку адміністративного судочинства. При цьому, позивач наголошує, що суб`єктом, який відповідно до частини восьмої статті 42 Закону України «Про освіту» уповноважений на встановлення факту недотримання академічної доброчесності, було винесено рішення з питання дотримання ним академічної доброчесності, а відповідач не визначений законом як орган, уповноважений на перегляд рішень належного суб`єкта.
23. Відзив на касаційну скаргу містить доводи й про те, що згідно з підставами позову такий обґрунтовувався, зокрема, позицією стосовно того, що зміст і характер прийнятих рішень, а також відсутність правових підстав для реалізації рішень НАЗЯВО щодо встановлення факту порушення мною академічної доброчесності, дають підстави вважати, що цілями відповідача, на досягнення яких спрямовані його дії у цій справі, є несприятливі наслідки для прав та інтересів ОСОБА_1 , завдання шкоди його діловій репутації.
24. Не погоджується позивач й з доводами касаційної скарги стосовно неналежності оскаржуваних рішень до індивідуальних актів.
25. З цього приводу позивач наводить міркування про те, що НАЗЯВО не навело жодної ознаки свого рішення, яке суперечить визначенню індивідуального акта, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
26. За твердженням позивача, відповідач у такий спосіб намагається заперечувати його конституційне право на судовий захист та оскарження прийнятих ним рішень, позиціонуючи свої незаконні рішення як вкрай суспільно-необхідні, і одночасно як такі, що не підпадають під ознаки рішень адміністративних актів, які можуть бути скасовані у порядку адміністративного судочинства.
27. Наведене, за доводами позивача, свідчить про неправильне розуміння або умисне спотворення змісту норм матеріального та процесуального права НАЗЯВО у касаційній скарзі.
28. Посилаючись на вищевикладені аргументи, ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
29. Частина перша статті 53 Конституції України гарантує право кожному на освіту, а частина третя цієї ж норми визначає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
30. Засади регулювання, зокрема, освіти визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України), а Кабінет Міністрів України забезпечує, у тому числі, проведення політики у сфері освіти (пункт 3 частини першої статті 116 Конституції України).
31. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту», який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти (преамбула до Закону).
32. За змістом частини першої статті 6 вищеназваного Закону засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, академічна доброчесність.
33. Визначення поняття академічної доброчесності наводиться у статті 42 Закону України «Про освіту», за приписами частини першої якої це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
34. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 54 цього ж Закону педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності.
35. Схожі приписи містять й норми статті 58 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту».
36. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об`єктивне оцінювання результатів навчання (частина друга статті 42 Закону України «Про освіту»).
37. У розумінні абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону України «Про освіту» порушенням академічної доброчесності вважається, окрім іншого, академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
38. Згідно з положеннями частини п`ятої вищенаведеної статті за порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
39. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом (частини сьома, восьма, десята статті 42 Закону України «Про освіту»).
40. Визначення поняттю академічної доброчесності надається й у пункті 1-1 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту», а саме - сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
41. У цій же статті Закону України «Про вищу освіту» (пункт 23 частини першої) надається визначення поняттю «якість вищої освіти», а саме - відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості.
42. Пунктом 8 та абзацом другим пункту 9 частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів, зокрема, забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.
Система забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
43. Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
44. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає стаття 17 Закону України «Про вищу освіту» відповідно до частин першої, другої якої Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
45. Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти встановлює стаття 18 Закону України «Про вищу освіту». Частина перша цієї статті закріплює, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:
1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;
3) проводить інституційну акредитацію;
5) формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;
6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України;
8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;
10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр;
11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
46. Частинами дев`ятою, десятою статті 18 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.
47. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування (частина друга статті 18 Закону України «Про вищу освіту»).
48. Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №761).
49. Згідно з пунктами 9, 11 цього Статуту Національне агентство:
формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його МОН для затвердження;
розробляє порядок інституційної акредитації закладів вищої освіти і подає його МОН для затвердження;
аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;
проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти;
формує галузеві експертні ради у складі від дев`яти до п`ятнадцяти членів на строк не більше ніж три роки з числа осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менш як п`ять років, крім представників органів студентського самоврядування;
формує за поданням закладів вищої освіти та наукових установ, що провадять освітню діяльність у сфері вищої освіти, пропозиції, зокрема з метою запровадження міждисциплінарної підготовки, щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його МОН;
погоджує розроблені МОН стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю;
формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;
приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми за результатами акредитаційної експертизи освітньої програми;
приймає рішення про акредитацію відповідної освітньої програми відповідно до письмової заяви закладу вищої освіти, що має відповідний сертифікат про інституційну акредитацію;
у порядку, затвердженому МОН, приймає рішення про акредитацію чи відмову в інституційній акредитації відповідного закладу вищої освіти;
скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
скасовує рішення спеціалізованої вченої ради на підставі подання Апеляційного комітету за результатами розгляду звернення, заяви або скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти, за якими можуть складатися рейтинги закладів вищої освіти;
подає пропозиції щодо надання закладу вищої освіти статусу національного в порядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України;
встановлює один раз на сім років відповідність діяльності національного закладу вищої освіти критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, для підтвердження чи позбавлення його такого статусу;
вносить Кабінетові Міністрів України подання щодо надання національному закладу вищої освіти за результатами конкурсного відбору в разі відповідності критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, статусу дослідницького;
встановлює один раз на сім років відповідність діяльності дослідницького закладу вищої освіти критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, для підтвердження чи позбавлення його такого статусу;
розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені;
подає МОН для схвалення порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) для внесення в установленому порядку Кабінетові Міністрів України;
погоджує розроблений МОН порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів;
розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його МОН для затвердження, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;
акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти та веде їх реєстр;
бере участь в установленому законом порядку у формуванні показників державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці;
щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про свою діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та подає зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення і належного реагування;
затверджує положення про комітети Національного агентства;
затверджує та оприлюднює порядок оскарження рішень Національного агентства;
затверджує порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них;
здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Національне агентство з метою організації своєї діяльності:
забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції в Національному агентстві та контроль за їх здійсненням відповідно до законодавства;
забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням;
здійснює заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти;
висвітлює на своєму офіційному веб-сайті питання розвитку та функціонування системи забезпечення якості вищої освіти;
оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті нормативні документи, що стосуються його діяльності, а також інформацію про структуру і склад Національного агентства, керівництво секретаріату, результати своєї діяльності (у тому числі рішення та протоколи засідань), кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, іншу інформацію, передбачену законодавством.
Національне агентство має право:
залучати до проведення процедури акредитації освітньої програми акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, наукових установ інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення покладених на Національне агентство повноважень;
одержувати в установленому законодавством порядку під час проведення ліцензійної експертизи, акредитації освітніх програм, інституційної акредитації закладів вищої освіти, акредитації спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва), акредитації незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти від закладів вищої освіти, наукових установ і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти документи, визначені законодавством;
залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, експертів, а також міжнародних експертів, представників провідних іноземних закладів вищої освіти та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах, до розгляду питань, що належать до компетенції Національного агентства;
користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних МОН;
провадити видавничу діяльність;
організовувати та проводити з`їзди, конференції, симпозіуми, семінари, зустрічі, тренінги, наради, у тому числі міжнародні, з питань, що належать до його компетенції, а також брати участь у зазначених заходах за рахунок коштів спеціального фонду.
50. Пунктами 20 - 22 Статуту Національного агентства встановлено, що у складі Національного агентства утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства.
Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
51. Протоколом засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №2 від 25.02.2019 затверджено Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, пунктом 5 якого визначено загальні функції комітетів Національного агентства, а саме - комітети Національного агентства:
1) виконують функції, покладені на них рішенням Національного агентства і цим Положенням;
2) сприяють Національному агентству у виконанні завдань, що покладаються на нього законодавством України;
3) готують та доопрацьовують за дорученням проекти рішень Національного агентства;
4) збирають та аналізують інформацію з питань, що належать до повноважень комітетів;
5) виконують доручення Національного агентства та надають пропозиції до формування порядку денного засідань Національного агентства;
6) забезпечують розгляд звернень, що надійшли до Національного агентства в установленому порядку відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;
7) забезпечують підготовку письмових звітів про підсумки своєї діяльності
52. Комітети мають право, зокрема, виносити питання та проекти рішень на розгляд Національного агентства; приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії з метою виконання покладених на комітети завдання (підпункти 5, 6 пункту 7.1 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти).
53. Відповідно до підпункту 11.1 цього ж Положення за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки.
54. Додатком до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
55. Перелік комітетів Національного агентства складається з таких комітетів: Апеляційний комітет; Комітет з питань етики; Комітет з питань акредитації освітніх програм, незалежних установ оцінювання якості та інституційної акредитації; Комітет з питань діяльності та акредитації спеціалізованих вчених рад; Комітет з питань стандартів та економіки вищої освіти; Комітет з питань оцінювання якості вищої освіти.
56. Відповідно до Повноважень комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Апеляційний комітет:
- розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад, галузевих експертних рад, експертних рад, незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, експертних груп, експертів і вносить відповідні подання до Національного агентства;
- розробляє і контролює дотримання Порядку оскарження рішень спеціалізованих вчених рад, галузевих експертних рад, експертних рад,
і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, експертних груп, експертів;
- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
Комітет з питань етики:
- розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності;
- виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
57. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Згідно з частинами першою - третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
59. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
60. Беручи до уваги доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, колегія суддів вважає, що ключовим питанням, яке має значення для правильного вирішення спору, і на яке належало дати відповідь судам попередніх інстанцій, є питання про повноваження Національного агентства у спірних правовідносинах на прийняття ним рішень, які оскаржуються Мішаловим В.Д.
61. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач таких повноважень не має, а питання, які ним були розглянуті й з яких були прийняті оскаржувані рішення, безпосередньо відносяться до повноважень відповідного колегіального органу (комісії) управління закладу освіти, а саме - Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
62. Під час касаційного розгляду справи належить перевірити правильність такої позиції судів та, зважаючи на відсутність висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, сформулювати висновок про те, чи наділене Національне агентство повноваженнями стосовно розгляду звернень, заяв і скарг щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності, якщо такі звернення, заяви або скарги не стосуються діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад.
63. Аналіз наведених у розділі IV цієї постанови положень законодавства дає колегії суддів підстави для таких висновків.
64. Засади регулювання освіти визначаються законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», які є спеціальними у спірних відносинах, і які як одну з засад державної політики у сфері освіти та один з принципів освітньої діяльності закріплюють академічну доброчесність.
65. Дотримання академічної доброчесності та забезпечення її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності є одним з обов`язків педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників (стаття 54 Закону України «Про освіту» та стаття 58 Закону України «Про вищу освіту») і передбачає, окрім іншого, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей (стаття 42 Закону України «Про освіту»).
66. Оприлюднення ж (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, у розумінні норм абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону України «Про освіту» є академічним плагіатом і вважається порушенням академічної доброчесності, за що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до академічної відповідальності та інших видів відповідальності, передбачених законом.
67. Якість освіти як це вбачається з визначення цього поняття, наведеного у пункті 23 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту», полягає, в тому числі, у відповідності умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства, тобто й вимогам статей 6, 42, 54 Закону України «Про освіту» та статті 58 Закону України «Про вищу освіту», які як одну з засад державної політики у сфері освіти та один з принципів освітньої діяльності закріплюють академічну доброчесність, встановлюють обов`язок її дотримання, зокрема, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками.
68. При цьому, як засвідчує аналіз норм частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» та частини восьмої статті 42 Закону України «Про освіту», система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із трьох елементів: 1) системи забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості); 2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти; 3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
Забезпечення ж дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату, є одним із заходів, здійснення яких передбачено в межах системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти
Саме на уповноважений колегіальний орган управління закладу освіти й покладено функції щодо визначення порядку виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності.
69. Колегіальним органом управління закладу вищої освіти у розумінні частини першої статті 36 Закону України «Про вищу освіту» є вчена рада такого закладу, яким у спірних відносинах виступає Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
70. Вищезазначене дає підстави колегії суддів погодитися з доводами позивача про те, що виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, у тому числі й академічного плагіату, може здійснюватися уповноваженим колегіальним органом управління закладу вищої освіти.
71. Водночас, колегія суддів не може погодитися з доводами позивача та висновками судів попередніх інстанцій про те, що такі заходи належать до виключних повноважень вищевказаного органу закладу вищої освіти і не можуть здійснюватися будь - яким іншим суб`єктом, зокрема, Національним агентством, а також з аргументами про те, що ці заходи не належать до повноважень відповідача.
72. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до визначених законодавством правового статусу, мети створення, напрямків діяльності, основних завдань, функцій та повноважень Національного агентства цей постійно діючий колегіальний орган за поданням закладів вищої освіти може оцінювати систему внутрішнього забезпечення якості (абзац другий пункту 9 частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту»), формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти, формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, здійснює інші повноваження, передбачені законом (пункти 1, 2, 7, 11 частини першої статті 18 Закону України «Про вищу освіту», абзаци перший, третій, чотирнадцятий, двадцять дев`ятий Статуту Національного агентства).
73. Це дає підстави стверджувати, що у спірних правовідносинах Національне агентство діє як суб`єкт системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти, яка передбачає, зокрема, забезпечення ефективності процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти, проведення періодичних перевірок діяльності систем забезпечення якості та механізмів роботи з отриманими рекомендаціями, здійснення інших процедур і заходів.
74. Колегія суддів звертає увагу й на те, що визначені законом та статутом повноваження Національного агентства, а також процедури і заходи, здійснення яких передбачено у межах системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти, не наведені за вичерпним і остаточним переліком.
75. До того ж, частиною дев`ятою статті 18 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються, зокрема, Комітет з питань етики, який розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
76. Ці положення законодавства знайшли своє відображення й у пунктах 20, 21 Статуту Національного агентства, у абзаці двадцять шостому пункту 9 якого за цим органом закріплено й повноваження затверджувати положення про комітети Національного агентства. На виконання цих норм протоколом засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №2 від 25.02.2019 затверджено Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, додатком до якого є Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
77. У абзаці першому пункту 2 розділу ІІ вищезгаданого Переліку за Комітетом з питань етики закріплені положення, згідно з якими цей комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності.
78. При цьому у вищевикладених нормах не наведено деталізації суб`єктів, стосовно яких Комітет з питань етики Національного агентства уповноважений здійснювати розгляд звернень, заяв і скарг щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності
79. Проте оскільки обов`язок стосовно дотримання академічної доброчесності та забезпечення її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності покладено саме на педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, то колегія суддів вважає, що надані Комітету з питань етики Національного агентства вищезазначені повноваження можуть стосуватись й розгляду звернень, заяв і скарг щодо виявлення академічного плагіату вказаними суб`єктами.
80. Колегія суддів підкреслює, що з метою виконання покладених на комітети завдань останні мають право приймати рішення, ухвалювати рекомендації, надавати висновки та вчиняти інші дії (підпункт 6 пункту 7.1 Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти), а за результатами розгляду питань на засіданнях комітетів приймаються: рішення; рекомендації; висновки (пункт 11.1 цього ж Положення).
81. Відповідно до обставин, встановлених у справі, що розглядається, оскаржувані позивачем рішення прийняті за результатом розгляду скарг, зокрема, професора ОСОБА_2 щодо порушення заступником голови Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03, доктором медичних наук, професором ОСОБА_1 академічної доброчесності.
82. При цьому, судовим розглядом цієї справи підтверджується, що авторка скарги зверталась з аналогічним питанням й до Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (також НМАПО імені П.Л. Шупика), повідомляла про виявлені нею факти порушення ОСОБА_1 академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату, просила цей вищий навчальний заклад вжити відповідних заходів реагування.
83. Однак, у відповідь на таке звернення заявниці повідомлено, що НМАПО імені П.Л. Шупика ознак академічного плагіату не виявлено.
84. Ці обставини спонукали ОСОБА_2 звернутися до Національного агентства зі скаргою щодо порушення позивачем у цій справі академічної доброчесності.
85. Зважаючи на такі обставини, колегія суддів відзначає, що Національне агентство діючи як суб`єкт системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти (яка передбачає, зокрема, забезпечення ефективності процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів вищої освіти та якості вищої освіти, здійснення інших процедур і заходів), й маючи обґрунтовані підстави вважати, що передбачені системою внутрішнього забезпечення якості процедури і заходи (забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти, створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату) належним чином не виконуються, мала повноваження перевірити викладені у скарзі ОСОБА_2 аргументи і за результатом розгляду скарги прийняти оскаржувані позивачем рішення, якими проінформувати керівника (ректора) навчального закладу (НМАПО імені П.Л. Шупика) та Міністерство освіти та науки України про виявлені порушення академічної доброчесності у формі плагіату авторським колективом навчального посібника, у тому числі й позивачем, запропонувати вирішити питання про притягнення цих осіб до відповідальності, про можливість (доцільність) зайняття зазначеними особами адміністративних, наукових посад, їх участь у роботі спеціалізованих вчених рад тощо, розглянути питання про дострокове припинення діяльності Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03.
86. Тобто, враховуючи встановлені у цій справі обставини та нормативно - правове регулювання спірних відносин, колегія суддів вважає, що оскаржувані позивачем рішення, які мають інформаційний та рекомендаційний характер, прийняті в межах наявних у відповідача повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з тією метою, з якою ці повноваження надані, оскільки спрямовані на забезпечення якості вищої освіти й створення належних умов для реалізації закріпленого у нормах статті 53 Конституції України права кожного на освіту.
87. Тому, наведені ОСОБА_1 у якості підстав позову аргументи про те, що Національне агентство у спірних відносинах діяло всупереч вимог законодавства і з перевищенням наявних у нього повноважень, колегія суддів вважає необґрунтованими.
88. Суди ж попередніх інстанцій, надаючи оцінку таким доводам позивача, неправильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення цього позову й ухвалили судові рішення, які не відповідають закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. За правилами частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
90. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій задовольнили цей позов помилково і неправильно застосували норми матеріального, порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвалили судові рішення, які не відповідають закону та підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
91. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 351, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2019, визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 рішення від 23.12.2019, пунктів 2 та 3 рішення від 28.01.2020 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець
