ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 611/649/18 Головуючий суддя І інстанції Андросов О. М.
Провадження № 22-ц/818/1828/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: надання послуг
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2019 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
судді-доповідача Яцини В.Б.
суддів колегії - Кіся П.В., Хорошевського О.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справиапеляційну скаргу Донбаської національної академії будівництва і архітектури на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року, ухвалене в складі судді Андросова О.М., по цивільній справі № 611/649/18 за позовом Донбаської національної академії будівництва і архітектури до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором про надання освітніх послуг,
встановив:
05 липня 2018 року Донбаська національна академія будівництва і архітектури звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з нього боргу за договором про надання освітніх послуг.
Позовна заява мотивована тим, що 29 вересня 2017 року наказом ректора Донбаської національної академії будівництва і архітектури № 04-188 ОСОБА_4 зарахований до складу студентів 3 курсу заочної форми навчання по спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізації «Промислове і цивільне будівництво» за програмою освітньо - кваліфікаційного рівня «Бакалавр» на будівельний факультет з 29.09.2017 року для подальшого навчання за рахунок коштів фізичних осіб.
29 вересня 2017 року між Донбаською національною академією будівництва і архітектури та ОСОБА_4 був укладений договір № 50-17 про надання освітніх послуг.
У п. 1 договору зазначено що позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити надання йому освітньої послуги, а саме: здійснити підготовку за формою заочного навчання з отриманням ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня) бакалавр за спеціальністю (напрямом підготовки), спеціалізації 192 з обсягом навчального навантаження 144 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи у Донбаській національній академії будівництва і архітектури в термін з 29.09.2017 року до 30.06.2020 року.
На підставі п. 4 договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 9 договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 36 000,00 грн. Вартість освітньої послуги за рік на час укладання договору становить 12 000,00 грн.
Згідно п. 10 договору відповідач вносить плату через установи банків на реєстраційний рахунок позивача щосеместрово: за перший семестр навчання за цим Договором - до 25.11.2017 року включно, а далі за кожен перший семестр поточного навчального року - до 25 серпня і за кожен другий семестр поточного навчального року - до 25 січня.
Зазначив, що відповідач, згідно умов договору, повинен був перерахувати за перший семестр 2017-2018 рр. навчання кошти в сумі 6000,00 гривень у строк до 25.11.2017 року включно. Але свої зобов'язання відповідач у встановлений договором строк не виконав.
Відповідно до п. 12 договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 1 (одної) гривні за кожний день прострочення.
Станом на 01.02.2018 року прострочення виконання зобов'язання у відповідача складає 68 днів. Таким чином, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 68,00 гривень.
Загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.02.2018 року складає 6068,00 гривень.
На підставі наказу ректора від 31.01.2018 року № 04-33 відповідач був відрахований з Донбаській національній академії будівництва і архітектури в зв'язку з невиконанням навчального плану.
До цього часу відповідач свої зобов'язання за договором про надання освітніх послуг не виконав.
На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 суму боргу за договором про надання освітніх послуг всього у розмірі 6068 грн.00 коп.
Позивач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що він дійсно 29 вересня 2017 року уклав з Донбаською національною академією будівництва і архітектури договір № 50-17 про надання освітніх послуг. У зв'язку із складним фінансовим становищем він не мав коштів на навчання, про що за телефоном повідомив позивача. З метою заробітку він з 04.01.2018 по 27.04.2018 та з 06.05.2018 по 01.07.2018 перебував у Польщі, що підтверджується відмітками в його паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Тому він у позивача не навчався жодного дня, участь в сесіях не приймав, ніяких освітніх послуг відповідач йому не надавав.
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ректорДонбаської національної академії будівництва і архітектури ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, від яких залежить правильне вирішення спору.
Вказав, що посилання суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні на відсутність відповідача у період часу з 04.01.2018 до 27.04.2018 року та з 06.05.2018 року до 01.07.2018 року безпідставними, тому що період, за який був заявлений позов і розглянута справа є з 01.09.2017 року до 31.12.2018 року, тобто до початку семестрового контролю. Крім того, позивачем були отриманні 19.12.2018 року роз'яснення Міністерства освіти і науки України, відповідно до яких особи, яких було відраховано у період часу після 31 січня 2017 року повинні відшкодовувати у повному обсязі вартість 30 кредитів трансферно-накопичувальної системи незалежно від фактичної тривалості навчання протягом останнього навчального семестру.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову, без повідомленням учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає не у повній мірі.
Так, за змістом ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» передбачено, що освітня послуга - це комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.
За договором про надання послуг, згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник, згідно з вимогами ч. 1 ст. 903 ЦК України, зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, що кореспондується з умовами укладеного між сторонами договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Статтею 53 Конституції України передбачено, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов'язані:
1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти;
2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
Статтею 611 ЦК України передбаченоправові наслідки порушення зобов'язання:
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
2. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов'язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 633 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Судовим розглядом встановлено, що 29 вересня 2017 року наказом ректора Донбаської національної академії будівництва і архітектури № 04-188 ОСОБА_4 зарахований до складу студентів 3 курсу заочної форми навчання по спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізації «Промислове і цивільне будівництво» за програмою освітньо - кваліфікаційного рівня «Бакалавр» на будівельний факультет з 29.09.2017 року для подальшого навчання за рахунок коштів фізичних осіб.
29 вересня 2017 року між Донбаською національною академією будівництва і архітектури та ОСОБА_4 був укладений договір № 50-17 про надання освітніх послуг.
Згідно п. 1 договору позивач бере на себе зобов'язання за рахунок коштів відповідача здійснити надання йому освітньої послуги, а саме: здійснити підготовку за формою заочного навчання з отриманням ступеня вищої освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня) бакалавр за спеціальністю (напрямом підготовки), спеціалізації 192 з обсягом навчального навантаження 144 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи у Донбаській національній академії будівництва і архітектури в термін з 29.09.2017 року до 30.06.2020 року.
Позивач та відповідач погодили всі істотні умови договору про надання освітніх послуг, про що свідчать особисті підписи ректора ДонНАБА та відповідача. Відповідач погодився з умовами оплати та порядком розрахунку за освітні послуги, підставами припинення цього договору відповідно до викладених у ньому умов, а також з відповідальністю, яка наступає у разі не виконання взятих на себе зобов'язань.
У п. 4 договору зазначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 9 договору загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 36 000,00 грн. Вартість освітньої послуги за рік на час укладання договору становить 12 000,00 грн.
Згідно п. 10 договору відповідач вносить плату через установи банків на реєстраційний рахунок позивача щосеместрово: за перший семестр навчання за цим Договором - до 25.11.2017 року включно, а далі за кожен перший семестр поточного навчального року - до 25 серпня і за кожен другий семестр поточного навчального року - до 25 січня.
Відповідно до наказу ректора від 31.01.2018 року № 04-33 відповідач був відрахований з Донбаської національної академії будівництва і архітектури в зв'язку з невиконанням навчального плану (а.с.9).
Під час розгляду справи відповідач в судовому засіданні пояснив, що у зв'язку із складним фінансовим становищем він не мав коштів на навчання, про що за телефоном повідомив позивача. З метою заробітку він з 04.01.2018 по 27.04.2018 та з 06.05.2018 по 01.07.2018 перебував у Польщі, що підтверджується відмітками в його паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Тому він у позивача не навчався жодного дня, участь в сесіях не приймав, ніяких освітніх послуг відповідач йому не надавав.
Судом першої інстанції було запропоновано позивачу надати докази надання відповідачу освітніх послуг на спростування доводів відповідача. Таких доказів позивачем надано не було, оскільки надіслані позивачем електронною поштою документи не підтверджують факт надання позивачем відповідачу освітніх послуг.
Тому за період з 29 вересня 2017 року по 31січня 2018 року, після того, як відповідач був відрахований з Донбаської національної академії будівництва і архітектури в зв'язку з невиконанням навчального плану року, освітні послуги академією відповідачу не надавались.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що освітні послуги не отримував, і при цьому підтвердив, що до навчання не приступив у зв'язку із відсутністю в нього коштів.
При цьому ОСОБА_4 дійсно порушив п. 10 договору, а саме: до 25 листопада 2017 року не оплатив надання освітніх послуг.
У пункті 13 договору № 50-17 вказано, що у разі дострокового розірвання договору внаслідок порушення виконавцем договірних зобов'язань з ініціативи замовника, у разі відрахування одержувача освітньої послуги (крім випадків, коли одержувач відрахований у зв'язку з невиконанням обов'язків, визначених статтею 63 Закону України «Про освіту»), кошти, що внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в обсязі оплати частини послуги, наданої на дату розірвання договору.
Згідно з п. 19.4 договору № 50-17 договір розривається у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавством України.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 був відрахований з навчального закладу за порушення вимог контракту, а саме через несплату вартості освітніх послуг, тобто, не у зв'язку з невиконанням обов'язків, визначених статтею 63 Закону України «Про освіту». Пункт 10 договору № 52-17 регламентує саме порядок розрахунків за надання освітньої послуги. Відповідачу освітні послуги позивачем фактично не надавалися взагалі. Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 25 серпня по 01 листопада 2017 року (68 днів). Ця вимога є похідною від основної вимоги про стягнення вартості освітніх послуг. Оскільки не підлягала задоволенню основна вимога, то суд відмовив і в задоволенні похідної вимоги.
Проаналізувавши пункт 13 договору суд дійшов до висновку, що у разі дострокового розірвання договору за замовником зберігається обов'язок оплатити частину послуги, наданої на дату розірвання договору. Разом з тим договором не передбачено обов'язок замовника оплатити освітні послуги, які йому не надавались, навіть з вини замовника. Крім того, договором не передбачена відповідальність замовника в разі розірвання договору з його вини, зокрема, коли замовник не приступив до навчання і при цьому не оплатив його вартість.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого помилився із застосуванням норм матеріального права, що відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового.
Суд першої інстанції всупереч положень ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення не звернув уваги, що згідно до витягу з наказу від 21.01.2018 року № 04-33 ОСОБА_6 був відрахований з 31.01.2018 року у зв'язку з невиконанням навчального плану (а.с. 9). Тобто внаслідок порушення замовником навчальних послуг положень ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» про дотримання навчального плану, - з вини відповідача, внаслідок чого помилився із застосуванням умов договору № 50-17 про надання освітніх послуг та помилково дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_6 був відрахований з навчального закладу за несплату вартості освітніх послуг, а не у зв'язку з порушенням положень ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» (а.с. 9).
Відповідно до п. 14 договору № 50-17 про надання освітніх послуг у разі дострокового розірвання договору у зв'язку з порушенням замовником договірних зобов'язань або невиконанням одержувачем обов'язків, визначених статтею 63 Закону України «Про вищу освіту», кошти, що внесені замовником, залишаються у виконавця (а.с. 8 на звороті).
При цьому згідно до п. 13 договору № 50-17 про надання освітніх послуг у разі відрахування одержувача освітньої послуги кошти, що були внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в обсязі оплати частини послуги не наданої на дату розірвання договору, крім випадків коли одержувач відрахований у зв'язку з невиконанням обов'язків, визначених статтею 63 Закону України «Про освіту» (а.с. 8 на звороті).
Суд першої інстанції також безпідставно дійшов висновку, що надані позивачем документи не свідчать про надання позивачем позивачу освітніх послуг.
Так, згідно відомостей обліку успішності від 09.01.2018 ОСОБА_7 не було допущено до іспиту з навчальної дисципліни «Будівельна механіка», він не здав заліки з навчальних дисциплін: «Технологія будівельних процесів», «Архітектури промислових та цивільних об'єктів», КП2, КП3, «Правознавство», «Соціологія», «Фізика», «Теоретична механіка», «Розрахунку будівельних конструкцій», «Вищої математики», «Опору матеріалів», «Інженерної та комп'ютерної графіки», «Інформатики», які були заплановані для нього після навчання за цими дисциплінами згідно графіку та плану навчального процесу Донбаської національної академії будівництва та архітектури (а.с. 38-60).
Внаслідок цього суд першої інстанції не з'ясував, що позивач впродовж семестру надавав послуги з навчання згідно вказаному договору № 50-17, а відповідач, який не з'явився та не здав заліки є таким, що не виконав вимоги освітньої програми, та не досяг визначених для його рівня вищої освіти результатів навчання, тобто порушив свої зобов'язання згідно ст. 63 Закону України «Про вищу освіту».
За змістом наведених норм ст.ст. 599, 623 ЦК України у поєднанні з положеннями п.п. 13, 14 укладеного сторонами договору № 50-17 у разі його розірвання з вини відповідача зобов'язання припиняється на майбутнє, на відміну від визнання договору недійсним. Тому не виконане відповідачем зобов'язання сплатити кошти за навчання до свого відрахування зберігає свою чинність і після розірвання цього договору.
Посилання відповідача на те, що він не отримував освітні послуги, оскільки не з'являвся на заняття, та повідомив відповідача про не бажання навчатися у телефонному режимі колегією суддів не приймаються, оскільки такі його дії є одностороннім порушенням зобов'язання, передбаченого у ст. 63 Закону України «Про вищу освіту» дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти, і за відсутності порушення обов'язків за договором з боку позивача не звільняють відповідача відповідно до вищенаведених умов п.п. 13, 14 договору № 50-17 від обов'язку сплатити обумовлену у договорі суму за навчання до дати його виключення з навчального закладу.
Наданий позивачем розрахунок позову на суму заборгованості по сплаті за навчання 6000,00 гривень та 68,00 гривень пені, а всього 6068,00 гривень, - є обґрунтований, відповідає умовам договору № 50-17 і відповідачем не оспорювався. Доводи скарги знайшли своє підтвердження, тому відповідно до наведеної норми п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене рішення суду повністю та ухвалює нове судове рішення про задоволення позову.
Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі апеляційної скарги Донбаської національної академії будівництва і архітектури сплатила судовий збір у розмірі 2643 грн. та за подачу позову 1762,00 гривень. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, сплачені нею судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст.ст. 268, 367,368, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційну скаргу Донбаської національної академії будівництва і архітектури -задовольнити.
Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 26 грудня 2018 року - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов Донбаської національної академії будівництва і архітектури до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором про надання освітніх послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 виданий Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області 01 серпня 2015 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Донбаської національної академії будівництва і архітектури , р/р НОМЕР_3 ДКСУ, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 02070795, яка знаходиться за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні,14, м. Краматорськ, Донецька область,заборгованість по сплаті за навчання 6000,00 гривень та 68,00 гривень пеня, а всього у сумі 6068,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Донбаської національної академії будівництва і архітектури судові витрати за подання позову у розмірі 1762,00 гривень та за апеляційну скаргу у розмірі 2643,00 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 06 травня 2019 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді П.В.Кісь.
О.М.Хорошевський.
