Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/875/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
Суддя-доповідач: Л.В. Губська
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи період навчання позивача з 04.09.1987 по 25.12.1989 у клінічній ординатурі Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології та в нарахуванні і виплаті з цього приводу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
2) зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, пункту «е» статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» період навчання з 04.09.1987 по 25.12.1989 років у клінічній ординатурі Київського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та гінекології;
3) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю, при цьому суд першої інстанції за результатом вивчення матеріалів справи виходив з того, що страховий стаж позивача складає понад 35 років, що дає йому право, у відповідності до положень п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що клінічна ординатура є однією з форм підвищення кваліфікації у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, тому відповідачем правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період його навчання в клінічній ординатурі з 04.09.1987 по 25.12.1989, оскільки період навчання не відноситься до роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що з січня 2020 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як отримувач пенсії за вислугу років.
07 лютого 2020 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Листом № 343-336/Г-02/8-2300/20 від 20.02.2020 відповідач в цьому відмовив, вказавши, що вислуга років ОСОБА_1 складає 33 роки 12 днів, при цьому, не враховані періоди: з 15.08.1983 по 29.07.1984 (період проходження інтернатури до надання довідки про займану в цей час посаду) та з 04.09.1987 по 25.12.1989 (період навчання в клінічній ординатурі, оскільки період навчання не відноситься до роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років).
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати, визначені Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок).
Абзацом другим пункту 2 Порядку передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Згідно з розділом 2 «Охорона здоров`я» Переліку № 909 право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працювали у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої і невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Згідно із пунктом «д» статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Виходячи з наведених норм, можна дійти висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного страхового стажу, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Так, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, а також п. 5 Порядку грошова допомога виплачується за сукупністю таких умов:
- робота в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону № 1788-XII;
- наявність страхового стажу на таких посадах (для жінок 30 років).
Тобто, особа повинна мати необхідний страховий стаж саме на посадах в закладах та установах державної або комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788-XII.
У Положенні про клінічну ординатуру, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я від 29 січня 1998 року №12, визначено, що клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів- спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, клінічних науково-дослідних інститутах, центрах та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.
Пунктом 4.12 цього Положення передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (в редакції, яка діяла до 28.09.2017) передбачено, що клінічний ординатор - це особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря - спеціаліста.
Основним завданням клінічної ординатури є поглиблення професійних знань, підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста за його лікарським фахом з метою підготовки висококваліфікованого лікаря для самостійної роботи в закладах охорони здоров`я.
Таким чином, період навчання особи в клінічній ординатурі входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату грошової допомоги.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року в справі № 442/4963/17, на яку слушно послався і суд першої інстанції.
Згідно записів у трудовій книжці позивача БТ-І № 6905416, він з 04.09.1987 по 25.12.1989 навчався в клінічній ординатурі Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології.
Період проходження позивачем навчання в клінічній ординатурі за вказаний вище період підтверджується посвідченням від 30.08.1989 №7.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя Л.В. Губська
Судді О.В. Епель
А.Г. Степанюк
