Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1426/23 пров. № А/857/9550/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЗаверухи О.Б.,
суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
суддя (судді) в суді першої інстанції Мірінович У.А.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення 11 травня 2023 року,
В С Т А Н О В И В:
12 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення, викладене в листі від 06.04.2023 № 1805-2192/С-02/8-1900/23; зобов`язати зарахувати до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 5 місяців стажу роботи: юрисконсультом 2 категорії юридичного відділу Облспоживпіслки з 01.02.1990 по 18.09.1991, юрисконсультом Тернопільського обласного відділення СВА з 23.09.1991 по 20.07.1992, помічником голови арбітражного суду Тернопільської області; 5 років 8 місяців 22 днів служби в рядах Радянської Армії; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівським стажем 37 років 3 місяці 28 днів, з 23.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя від 14.03.2023 № 206/0/15-23 його звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку із подання заяви про відставку. Вказує, що з 23.03.2023 йому виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 «Про судоустрій і статус суддів», при розрахунку стажу роботи 29 років 02 місяці 06 днів, в розмірі 68 відсотків суддівської винагороди. Проте, відповідачем під час призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці протиправно не зараховано частину трудового стажу, а саме: 2 роки 5 місяців, який здобутий на посадах юрисконсульта 2 категорії юридичного відділу в Облспоживспілки з 01.02.1990 по 18.09.1991, юрисконсульта Тернопільського обласного відділення СВА з 23.09.1991 по 20.07.1992, помічника голови Арбітражного суду Тернопільської області з 20.07.1992 по 30.01.1993; 5 років 8 місяців 22 дні, який здобутий під час служби в рядах Радянської Армії з 15.11.1979 по 30.01.1981. Зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, зарахувавши до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вищевказаний трудовий стаж.
Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом відмовило в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатам конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посад судді щонайменше три роки із дня прийняття щодо нього відповідного рішення результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Відповідач також вказав, що застосування норм статті 137 Закону № 1402 при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання суддів у відставці не передбачено.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладене в листі від 06.04.2023 № 1805-2192/С-02/8-1900/23. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 5 місяців стажу роботи: юрисконсультом 2 категорії юридичного відділу Облспоживпіслки з 01.02.1990 по 18.09.1991; юрисконсультом Тернопільського обласного відділення СВА з 23.09.1991 по 20.07.1992; помічником голови арбітражного суду Тернопільської області; 5 років 8 місяців 22 дні служби в рядах Радянської Армії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівським стажем 37 років 3 місяці 28 днів, з 23.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладеного в листі від 06.04.2023 № 1805-2192/С-02/8-1900/23 та про необхідність поновлення прав позивача зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 5 місяців стажу роботи: юрисконсультом 2 категорії юридичного відділу Облспоживпіслки з 01.02.1990 по 18.09.1991; юрисконсультом Тернопільського обласного відділення СВА з 23.09.1991 по 20.07.1992; помічником голови арбітражного суду Тернопільської області; 5 років 8 місяців 22 дні служби в рядах Радянської Армії, та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівським стажем 37 років 3 місяці 28 днів, з 23.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що на момент призначення щомісячного довічного грошового утримання судді позивачу чітко визначено перелік робіт на посадах, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, відповідно до статті 137 Закону № 1402. Таким чином, відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи позивача з 01.02.1990 до 18.09.1991, з 23.09.1991 по 20.07.1992 (на посаді юрисконсульта, помічника голови арбітражного суду), періоду служби в рядах Радянської Армії до стажу роботи судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання. Вказує, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 29 років 02 місяці 06 днів, розмір щомісячного довічного грошового утримання - 68 відсотків суддівської винагороди, тому відсутні правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 1961 року народження, проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 15.11.1979 по 30.12.1981, в тому числі, з 03.03.1980 по 24.12.1981 - на території Демократичної Республіки Афганістан, брав участь в бойових діях, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 26-36), військового квитка НОМЕР_2 (а.с. 10-18) та посвідченням учасника бойових дій Серії НОМЕР_3 (а.с. 19).
22.06.1991 позивач закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_4 за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «юрист» (а.с. 9).
Записами трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджується, що в період з 01.02.1990 до 18.09.1991 позивач працював на посаді юриста (юрисконсульта) Облспоживспілки (записи № 11-12), в період з 23.09.1991 до 20.07.1992 працював на посаді юрисконсульта Тернопільського обласного відділення спілки ветеранів Афганістану (запис № 13), в період з 20.07.1992 працював на посаді помічника судді голови арбітражного суду по переводу з обласного відділення спілки ветеранів Афганістану (запис №1 5), та Постановою Верховної Ради України № 3777-ХІІ від 23.12.1993, обраний суддею арбітражного суду Тернопільської області. З 17.01.1994 - призначений на посаду судді арбітражного суду (запис № 17), з 11.07.2001 суддя Господарського суду Тернопільської області (запис № 22).
Рішенням Вищої ради правосуддя (далі ВРП) від 14.03.2023 № 206/0/15-23 «Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку із поданням заяви про відставку» позивача звільнено з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку із подання заяви про відставку (а.с. 21-25).
Наказом голови Господарського суду Тернопільської області від 22.03.2023 № 46-к «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Господарського суду» позивача відраховано із штату Господарського суду Тернопільської області, з 22.03.2023 (а.с. 20).
Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23.03.2023 № 05/77/23, який видано Господарським судом Тернопільської області, зазначено місця роботи та займані посади позивача, з відповідним розрахунком тривалості трудового стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:
- Служба в рядах Радянської Армії з 15.11.1979 по 30.12.1981 (тривалість стажу 5 років 8 місяців 22 дні);
- Облспоживспілка (юрисконсульт 2 категорії юридичного відділу) з 01.02.1990 по 18.09.1991, Тернопільське обласне відділення СВА (юрисконсульт) з 23.09.1991 по 20.07.1992, Арбітражний суд Тернопільської області (помічник голови) з 20.07.1992 по 30.02.1993 (тривалість трудового стажу 2 роки 5 місяців);
- Арбітражний/Господарський суд Тернопільської області (суддя, заступник голови суду, голова суду) з 17.01.1994 по 22.03.2023, тривалість трудового стажу 29 років 2 місяці 6 днів (а.с. 39).
Сукупний трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахований зазначеною довідкою, становить 37 років 3 місяці 28 днів, що відповідає записам трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , зокрема, в частині записів про навчання, проходження військової служби, про прийняття на роботу із найменуванням посад та організаційно-розпорядчих актів, які стали підставою для зарахування (відрахування) до (із) штату підприємств, установ та організацій різних форм власності, в яких працював позивач.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.01.2006 у справі № 2-о-119, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду 13.04.2006, встановлено факт наявності у ОСОБА_1 стажу роботи, що дає право на відставку судді, зарахувавши військову службу в збройних силах в складі діючої армії строком 68 місяців 22 дні (а.с. 44-46).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2008 у справі № 2-а-1913/08р, визнано незаконною відмову Державної судової адміністрації України щодо встановлення щомісячного грошового утримання заступнику голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_1 , та зобов`язано ДСА України призначити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання з 25.04.2008 року. При цьому судом встановлено наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення періоду проходження військової служби ОСОБА_1 в Демократичній Республіці Афганістан з 03.03.1980 по 24.12.1981 в пільговому обчисленні - до стажу його роботи, як судді для реалізації його права на призначення йому довічного грошового утримання (а.с. 47-49).
Як слідує з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку видано Господарським судом Тернопільської області від 23.03.2023 № 02/78/23 відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891 (далі - Порядок № 3-1), суддівська винагорода ОСОБА_1 , станом на 01.03.2023, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 131795,40 грн, у тому числі: посадовий оклад - 69366 (шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят шість) грн; доплата за вислугу років - 55492 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 80 копійок (80 відсотків); доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 6936 (шість тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 60 копійок (10 відсотків) (а.с. 38).
З 23.03.2023, позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 № 1402 VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», з розрахунку стажу роботи 29 років 02 місяці 06 днів, в розмірі 68 відсотків суддівської винагороди.
Як слідує з Розрахунку стажу позивача (форма РС-право, а.с. 42), при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до стажу роботи судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання не зараховано періоди роботи з 01.02.1990 по 18.09.1991, з 23.09.1991 по 20.07.1992, з 21.07.1992 по 16.01.1994 (на посадах юриста, юрисконсульта, помічника голови арбітражного суду), та періоду служби в рядах Радянської Армії.
03.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, у якій просив провести перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді з урахуванням стажу на посаді юрисконсульта, помічника голови арбітражного суду та періоду служби в рядах Радянської Армії (а.с. 40).
Листом № 1805-2192/С-02/8-1900/23 від 06.04.2023 відповідач повідомив позивачу, що застосування норм статті 137 Закону № 1402 при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання судді у відставці не передбачено. Відповідач вказав, що оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить 29 років 02 місяці 06 днів, то розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 68 відсотків суддівської винагороди, а правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - відсутні (а.с. 41).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі Закон № 1402-VIII).
Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, - має право подати заяву про відставку.
Стаття 137 Закону № 1402-VIII, передбачає, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суді з України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже вказана норма передбачає можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзац 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII визначає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Проаналізуваши вказану норми у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Із матеріалів справи слідує, що постановою Верховної Ради України від 23.12.1993 грудня № 3777-ХІІ ОСОБА_1 обрано на посаду судді Арбітражного суду Тернопільської області.
На дату призначення позивача на посаду судді, станом на 23.12.1993, порядок призначення, в тому числі, визначення стажу, який давав право бути призначеним суддею, визначався Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон № 2862-ХІІ).
Так, частиною п`ятою статті 7 Закону № 2862-ХІІ, передбачалось, що особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, арбітражних та військових судів, визначаються Конституцією України, Законами України «Про Конституційний Суд», «Про арбітражний суд» та іншими законами України.
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді питання організації і діяльності арбітражного суду регулювалось Законом України від 04 червня 1991 року № 1142-ХІІ «Про арбітражний суд», статтею 20 якого передбачено, що на посаду арбітра арбітражних судів областей призначається особа, яка досягла на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.
Таким чином, з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про арбітражний суд» від 04 червня 1991 року № 1142-ХІІ, зокрема, в частині стажу роботи за спеціальністю, та згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 , ОСОБА_1 до стажу роботи за спеціальністю, який давав право на призначення позивача суддею арбітражного суду зараховано періоди роботи: з 01.02.1990 до 18.09.1991 на посаді юриста Облспоживспілки (записи №№ 11-12), з 23.09.1991 до 20.07.1992 на посаді юрисконсульта Тернопільського обласного відділення спілки ветеранів Афганістану (запис № 13), з 20.07.1992 на посаді помічника судді голови арбітражного суду, який сукупно становить 2 роки 5 місяців, та який вказано і у Розрахунку стажу судді від 23.03.2023 № 02/78/23.
З огляду на вказане, зважаючи на приписи частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що до стажу роботи на посаді судді, який надає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) позивача, вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді, а саме: 2 роки 5 місяців.
Вищевказане узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18, постановах Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 380/10696/21, від 13.04.2022 у справі № 420/1840/20, від 23.06.2022 у справі № 240/21282/20.
Стосовно зарахування до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду служби позивача в рядах Радянської Армії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді» від 03 вересня 2005 року № 865, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, на юридичних факультетах вищих навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.
При цьому, згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального заходу суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 (далі Указ Президента України № 584/95), до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393).
Пункт 3 вказаної постанови передбачає зарахування на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, періоду участі у бойових діях у воєнний час як один місяць служби за три місяці.
Постановою Центрального комітету КПРС та Ради Міністрів СРСР від 17 січня 1983 року № 59-27 передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні.
Як слідує з трудової книжки НОМЕР_1 та військового квитка НОМЕР_2 , у період проходження дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР з 15 листопада 1979 року по 24 грудня 1981 року, - ОСОБА_1 служив на території Демократичної Республіки Афганістан у період із 03.03.1980 по 24.12.1981, та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_3 від 19.08.1996 (а.с. 19).
За наведених обставин справи, зважаючи на нормативно встановлене пільгове зарахування особам служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягає зарахуванню період проходження ним військової служби у Збройних Силах СРСР, зокрема: 3 місяці 18 днів - служби в Збройних Силах СРСР (в періоді проходження служби з 15.11.1979 до 30.12.1981); 21 місяць 22 дні на території Демократичної Республіки Афганістан, а саме: період з 03.03.1980 по 24.12.1981, - що в пільговому розрахунку (один місяць служби дорівнює трьом місяцям служби в діючій армії) сукупно становить 5 років 8 місяців.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07 червня 2018 року по справі № 800/517/17.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, керуючись приписами частини четвертої статті 78 КАС України, суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.01.2006 у справі № 2-о-119, яке набрало законної сили за результатами апеляційного перегляду 13.04.2006, встановлено факт наявності у ОСОБА_1 стажу роботи, що дає право на відставку судді, зарахувавши військову службу в збройних силах в складі діючої армії строком 68 місяців 22 дні (а.с. 44-46).
Також, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.09.2008 у справі № 2-а-1913/08р, визнано незаконною відмову Державної судової адміністрації України щодо встановлення щомісячного грошового утримання заступнику голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_1 , та зобов`язано ДСА України призначити ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання з 25.04.2008 року. При цьому судом встановлено наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення періоду проходження військової служби ОСОБА_1 в Демократичній Республіці Афганістан з 03.03.1980 по 24.12.1981 в пільговому обчисленні - до стажу його роботи, як судді для реалізації його права на призначення йому довічного грошового утримання (а.с. 47-49).
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 14.03.2022 № 206/0/15-23 «Про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Тернопільської області у зв`язку із поданням заяви про відставку», за результатом розгляду заяви позивача та доданих до неї матеріалів, окрім іншого, установлено, що відповідно до частини другої статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - 2 роки 5 місяців, який включає час роботи юристом ОПС, юрисконсультом Тернопільського обласного відділення спілки ветеранів Афганістану та помічником голови арбітражного суду Тернопільської області (до обрання суддею). Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що до стажу роботи на посаді судді, що дає позивачу право на відставку, підлягає зарахуванню період проходження військової служби в Збройних Силах СРСР, в тому числі, на території Демократичної Республіки Афганістан в кількості (сумарно) - 5 років 8 місяців (а.с.21-25).
Отже, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду у справі № 280/715/19, від 08.09.2022 у справі № 380/10696/21, 29.06.2022 у справі № 620/541/21, від 13.04.2022 у справі №420/1840/21, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний стаж на посаді судді, який дає право позивачу на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 37 років 03 місяців 28 днів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладеного в листі від 06.04.2023 №1805-2192/С-02/8-1900/23 та про необхідність поновлення прав позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: 2 роки 5 місяців стажу роботи: юрисконсультом 2 категорії юридичного відділу Облспоживпіслки з 01.02.1990 по 18.09.1991; юрисконсультом Тернопільського обласного відділення СВА з 23.09.1991 по 20.07.1992; помічником голови арбітражного суду Тернопільської області; 5 років 8 місяців 22 дні служби в рядах Радянської Армії, та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суддівським стажем 37 років 3 місяці 28 днів, з 23.03.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року у справі № 500/1426/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 15 серпня 2023 року.
