ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2020 року
м. Київ
справа №487/1279/15-а
адміністративне провадження №К/9901/14729/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва у складі судді Сухаревич З.М. від 29.10.2015 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Стас Л.В., Турецької І.О., Косцової І.П., від 04.02.2016,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - Управління ДАБІ у Миколаївській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування припису від 17.01.2015 №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови у справі про адміністративне порушення від 22.01.2015 №3, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень (далі - спірні припис і постанова).
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно зі свідоцтвом про право власності та даних технічної інвентаризації БТІ, що відображено в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , самочинно збудовані приміщення відсутні. Між позивачем та всіма експлуатаційними підприємствами надання комунальних послуг укладено договори, які виконуються належним чином. З моменту набуття позивачем права власності на даний будинок, жодних приписів та зауважень відповідних служб не виносились. Крім того, підключення до інженерних мереж проводилось попереднім власником, а тому висновки відповідача викладені в акті, приписі є лише припущенням та постанова про накладення адміністративного стягнення є неправомірною.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Заводського районного суду міста Миколаєва від 29.10.2015 позов задоволено частково. Скасовано постанову від 22.01.2015 №3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 96 КУпАП. В частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування припису Управління ДАБІ у Миколаївській області від 17.01.2015 №4 - відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при винесенні постанови та накладенні адміністративного стягнення були порушені вимоги статті 280 КУпАП, а саме: не встановлені обставини, які підлягають обов`язковому з`ясуванню.
5. Відмовляючи в задоволені позову в частині визнання нечинним та скасування припису, суд дійшов висновку, що цей припис не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, яке, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), може бути оскарженим до адміністративного суду.
6. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 29.10.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління ДАБІ у Миколаївській області від 17.01.2015 №4 стосовно ОСОБА_1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм. Визнано протиправним та скасовано постанову Управління ДАБІ у Миколаївській області у справі про адміністративне порушення від 22.01.2015 №3 стосовно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 96 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
7. Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції частково погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача обов`язку ввести об`єкт будівництва в експлуатацію, й, відповідно, відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за експлуатацію неприйнятого в експлуатацію об`єкта будівництва.
8. Крім того, суд дійшов висновку, що припис, який є обов`язковим для виконання, є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, оскільки зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його вимоги можуть бути предметом спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач у справі звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.11.2018 у справі №2-9053/2008 за ОСОБА_1 визнано право власності на 37/100 частки домоволодіння та на самочинно побудовану житлову мансарду за Літ. Бмс та стіни за Літ.б по
АДРЕСА_2 . Зазначеній частці домоволодіння, до складу якого увійшла й самочинно побудована житлова мансарда, присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
12. У зв`язку з наведеним рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.07.2009 №1569 вирішено оформити за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за Літ.Б загальною площею 51.7 кв.м. та житловою площею 40.5 кв.м., що розташований по
АДРЕСА_3 . На підставі вищевказаних документів позивачу видано свідоцтво про право власності від 10.08.2009 на вищевказаний житловий будинок.
14. 13.01.2015 Управлінням ДАБІ у Миколаївській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ", за результатами якої виявлено ряд порушень, а саме: експлуатація житлового об`єкту без прийняття в експлуатацію, а також підключення об`єкту до інженерних мереж без оформлення відповідних документів дозвільного характеру, що є порушенням вимог статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), вимог пункту 1.6 ДБН: А.3.1-5:2009 "Організація будівельного виробництва".
15. За результатами перевірки 17.01.2015 складено акт перевірки та винесено припис №4 з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів дозвільного характеру для прийняття до експлуатації житлового будинку АДРЕСА_1 в термін до 16.08.2015.
16. 22.01.2015 начальником Управління ДАБІ у Миколаївській області за відсутності позивача, винесена постанова, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 850 гривень.
17. Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
18. Управління ДАБІ у Миколаївській області у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано належним чином фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
19. Скаржник зазначає, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.05.2009 №131237/100 частці домоволодіння по АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_1 надана нова адреса - АДРЕСА_1 . Станом на 16.01.2015 Управління ДАБІ у Миколаївській області не зареєстровано відповідних дозвільних документів для прийняття в експлуатацію житлового будинку за адресою - АДРЕСА_1 .
20. Відповідач також вказує, що згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 19.12.2014 житловий будинок по АДРЕСА_1 , після його реконструкції шляхом надбудови мансардного поверху ними не вводився до експлуатації та звернень від забудовника ОСОБА_1 з цього приводу не надходило. Тож під час перевірки позивачем не надано документів, які підтверджують прийняття житлового будинку по АДРЕСА_1 до експлуатації та підключено цей об`єкт до інженерних мереж без відповідних документів дозвільного характеру. Вважає свої дії щодо прийняття оскаржуваних позивачем рішень правомірними.
21. Крім того, скаржник зазначає, що у постанові суд першої інстанції посилається на Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", який регулює притягнення до відповідальності лише ФОП та юридичних осіб, а тому посилання суду на нього є порушенням норм матеріального права.
22. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 висловлює незгоду з доводами та вимогами касаційної скарги та серед іншого наголошує, що судами попередніх інстанцій висловлено правильний висновок про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП.
23. Позивач вважає, що оскільки він у встановленому законом порядку набув право власності на житловий будинок і таке права ніким не оспорено, правовстановлюючі документи не скасовано, а тому, на думку ОСОБА_1 , відсутні підстави для визнання належного йому будинку таким, що підлягає введенню в експлуатацію у зв`язку з реконструкцією та для отримання ним дозволу на підключення інженерних мереж, оскільки усі підключення були здійснені попереднім власником будинку.
24. Наполягає позивач і на тому, що юридична особа з найменуванням Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та ідентифікаційним кодом 35989356 (вказаний позивачем у позовній заяві), станом на день подання касаційної скарги, була відсутня у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) і це підтверджується ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва про заміну сторони виконавчого провадження.
25. Окрім цього у відзиві на касаційну скаргу звертається увага на те, що скарга прийнята Вищим адміністративним судом України з порушенням вимог процесуального закону, оскільки Управління ДАБІ пропустила строк касаційного оскарження і не навело поважних підстав для його поновлення, а також на надала доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.
26. У судове засідання, призначене на 29.09.2020 на 16 годину 00 хвилин, жоден з учасників справи не прибув. Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
27. Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 345 КАС України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
28. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Станом на момент набуття ОСОБА_1 права власності на самочинно побудовану мансарду (10.08.2009) діяло законодавство, яке передбачало наступе нормативне регулювання спірних правовідносин.
31. За змістом статті 4 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - також Закон №687-XIV) для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію (абзаци перший, сьомий цієї статті).
32. Відповідно до статті 30-1 Закону України від 20.04.2000 №1699-III «Про планування і забудову територій» (далі - Закон №1699-III) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються:
проектна документація, затверджена у встановленому законодавством порядку;
акт готовності об`єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, якщо об`єкт застрахований).
Розгляд заяви, прийняття рішення про видачу свідоцтва або відмову у його видачі, реєстрація виданих свідоцтв здійснюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
33. На виконання вимог вищевказаної статті Закону №1699-III Кабінет Міністрів України постановою від 08.10.2008 №923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №534) затвердив Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - Порядок №923).
34. Приписами пунктів 2, 3, 9, 12, 17, 19 Порядку №923, який був чинний на час оформлення позивачем права власності на домоволодіння, було передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.
Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об`єктів.
На закінченому будівництвом об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.
За результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією свідоцтва.
Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, забороняється.
35. За визначенням абзаців першого, другого статті 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
36. Станом на 10.08.2009 - дату видання позивачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, до складу якого увійшла самочинно прибудована мансарда, порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначався Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №6/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (далі - Тимчасове положення).
37. Пунктами 1.3, 1.6, 6.1 Тимчасового положення передбачалось, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти. Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності.
38. Відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
39. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
40. Згідно з пунктом 5 Порядку №553 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
41. Відповідно до пункту 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
42. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку №553).
43. Пунктом 22 Порядку №553 передбачено складання постанови про накладення штрафу.
44. Частиною першою статті 96 КУпАП визначено, що порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
45. Відповідно до пункту 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 виконання підготовчих робіт на будівельному майданчику, будівельних робіт на об`єкті, а також підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Види цих документів у залежності від категорії складності будівельного об`єкта та переліки робіт, право на виконання яких надається кожним із них, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
46. Щодо висновків судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними та скасування припису від 17.01.2015 №4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, колегія суддів зазначає таке.
47. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
48. До суду можуть бути оскаржені рішення, які безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
49. Посадові особи органів державного архітектурно - будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (частина четверта статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
50. За таких обставин, припис Управління ДАБІ у Миколаївській області від 17.01.2015 №4, що містить вимогу до позивача оформити документи для прийняття до експлуатації будинку, є рішенням суб`єкта владних повноважень та його може бути оскаржено в судовому порядку.
51. Як встановили суди попередніх інстанцій, станом на момент набуття позивачем права власності на самочинно побудовану мансарду у житловому будинку, а також на час проведення державної реєстрації такого права і видачі відповідного свідоцтва, будівництво вищевказаного об`єкта було закінчене і жодних будівельних робіт ОСОБА_1 не проводилось. Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, згідно з яким у його складі обліковується мансарда, і цим же БТІ проведено реєстрацію права власності на цей будинок з видачою свідоцтво про право власності.
52. Колегія суддів враховує приписи пункту 1.6 Тимчасового положення, за якими реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
53. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно відсутності у позивача, станом на день проведення перевірки, обов`язку вводити в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт (мансарду), оскільки право власності на цей об`єкт визнано за ОСОБА_1 судовим рішенням і таке право зареєстровано у встановленому законом порядку.
54. При цьому відповідачем під час проведення перевірки не виявлено фактів невідповідності належної позивачу мансарди проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, не доведено цього й у ході судового розгляду даної справи.
55. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача були відсутні передбачені пунктом 17 Порядку №553 підстави для складання спірного припису, у зв`язку з чим такий обґрунтовано визнано протиправним та скасовано апеляційним судом.
56. Надаючи оцінку висновкам судів та доводам учасників справи в частині оскаржуваних судових рішень щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірної постанови про накладення на позивача штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП, Верховний Суд виходить з такого.
57. Як зазначалось вище, згідно з наведеної у частині першій статті 96 КУпАП диспозиції накладення штрафу, встановленого цієї нормою, передбачено за порушення вимог, зокрема, будівельних норм, державних стандартів і правил під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.
58. Приймаючи спірну постанову про накладення на позивача штрафу відповідач виходив з того, що позивач здійснив підключення до інженерних мереж житлового будинку по АДРЕСА_4 без відповідних документів дозвільного характеру, чим, на думку Управління ДАБІ, порушив вимоги пункту 1.6 ДБН А.3.1-5:2009.
59. За змістом пункту 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд дозволяється лише після оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
60. Тобто, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП, передбачає наявність доведеного факту вчинення порушником активних дій, які виявляються саме у підключенні об`єкта будівництва до інженерних мереж за відсутності відповідних документів дозвільного характеру, оформлених згідно закону. З моменту здійснення такого підключення правопорушення вважається вчиненим.
61. В той же час, як встановили суди попередніх інстанцій, позивач жодних дій стосовно будівництва або реконструкції домоволодіння, на яке він набув право власності, не здійснював, що також відображено в акті перевірки, дослідженого судами під час розгляду цієї справи. Не встановили суди й того, що підключення до інженерних мереж було здійснено саме позивачем.
62. З встановлених судовим розглядом фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 набув право власності на частину домоволодіння, у складі якого обліковується самочинно зведена прибудова (житлова мансарда), до якої, станом на день набуття права власності на цей об`єкт, попереднім власником були підключені інженерні мережі. Позивачем лише було укладено відповідні договори щодо постачання житлово-комунальних послуг.
63. Тобто, позивач фактично використовує інженерні мережі, які підключені до об`єкта будівництва (самочинно прибудованої та не введеної в експлуатацію житлової мансарди) з порушенням вимог пункту 1.6 ДБН А.3.1-5:2009 без оформлення відповідних документів дозвільного характеру інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.
64. Однак частина перша статті 96 КУпАП, на підставі якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не передбачає накладення штрафу саме за експлуатацію інженерних мереж, які підключені до об`єкта будівництва за відсутності відповідних документів дозвільного характеру.
65. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у даному конкретному випадку склад правопорушення, передбачений частиною першою статті 96 КУпАП - відсутній, а тому прийнята відповідачем спірна постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу є протиправною та правильно скасована судами.
66. Колегія суддів критично ставиться до аргументів позивача про те, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області не мало право на подання цієї касаційної скарги.
67. З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
68. У відповідності з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 №294 (далі - Положення про ДАБІ) Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
69. Згідно з пунктом 7 вищевказаного Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
70. Станом на час подання касаційної скарги, а також на момент розгляду цієї справи у суді касаційної інстанції, Держархбудінспекція та її територіальні органи не були ліквідована або реорганізовані. При цьому, саме Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, як територіальним органом Держархбудінспекції, були прийняті оскаржувані у цій справі акти (припис і постанова), а касаційну скаргу підписано її начальником.
71. Не заслуговують на увагу й наведені позивачем у відзиві на касаційну скаргу мотиви щодо пропуску відповідачем строку касаційного оскарження, оскільки, як встановлено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2016 про відкриття касаційного провадження у справі, яка набула законної сили й оскарженню не підлягає, касаційна скарга за формою і змістом відповідала вимогам КАС України, перешкоди для відкриття касаційного провадження були відсутні.
72. Підстави для закриття касаційного провадження у справі, визначені процесуальним законом, чинним станом на час касаційного розгляду справи, - відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
74. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
75. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 350, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
