Справа № 463/1183/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/495/19 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року відносно ОСОБА_7 ,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_9 ,
встановила :
ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року відмовлено в задоволенні подання старшого інспектора Личаківського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що судом встановлено, що відповідно до ст.76 КК України вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2016 р. на засудженого ОСОБА_7 покладено обов`язки періодично реєструватися в органах КВІ та повідомляти їх про зміну місця проживання та роботи. Суб`єкти пробації, яким являється засуджений ОСОБА_7 мають право зокрема на отримання інформації про можливу допомогу і консультації та участь у програмах і заходах, що організовуються органом пробації; (ст. 16 Закону України «Про пробацію»). В матеріалах особової справи ОСОБА_7 № 65/16, який взятий на облік 04.11.2016 р., відсутнє документальне підтвердження виконання органами пробації наведених вище завдань. Немає жодних даних про реалізацію пробаційної програми стосовно засудженого, проведення соціально-виховної роботи за індивідуальним планом з надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що органи пробації у даному випадку обмежились лише виконанням наглядових функцій та не виконували наведені вище, визначені законом завдання. Що на думку суду також може являтися однією з причин негативної поведінки засудженого, яка стала підставою для звернення з даним поданням. З матеріалів особової справи також вбачається, що засуджений не змінював місця проживання, роботи, протягом іспитового строку не вчинив нового злочину. Неявки на реєстрацію спричинені об`єктивними обставинами та враховуючи пояснення засудженого, які були надані інспектору, а також в судовому засіданні, не свідчать про його злісне ухилення від обов`язків покладених на нього судом. З огляду на фактичні обставини справи, враховуючи особу засудженого, який позитивно характеризується, його поведінку під час розгляду даного подання та вчинені ним адміністративні правопорушення, які носять малозначний характер, прагнення засудженого стати на шлях виправлення, об`єктивні причини за наявності яких засуджений не з`явився на реєстрацію до органів пробації, суд вважав, що в задоволенні подання слід відмовити.
На дану ухвалу прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою задоволити клопотання Личаківського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_7 на підставі ч.2 ст. 78 КК України. Скасувати засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, встановленого на підставі ст. 75 КК України за вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2016 та направити його в місця позбавлення волі для відбуття призначеного цим вироком основного покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ухвалу суду є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність із наступних підстав.
Звертає увагу, що при постановленні рішення судом належним чином не надано правової оцінки складу та виду адміністративних правопорушень, які були вчинені засудженим ОСОБА_7 в період тривалості іспитового строку.
Зазначає, що, в ухвалі судом зазначено, що засуджений двічі не з`явився на реєстрацію в орган з питань пробації, однак у судовому засіданні було встановлено, що засуджений тричі допускав неявки на реєстрацію без поважних причин
Наголошує, щообґрунтовуючи відмову в задоволенні клопотання про скасування ст. 75 КК України засудженому ОСОБА_7 , суд посилається на те, що станом на момент скерування клопотання до суду ОСОБА_7 будь- якого злочину не вчинив та надає віри документально непідтвердженим поясненням засудженого в судовому засіданні щодо поважності причин неодноразових систематичних неявок на реєстрацію в орган з питань пробації, однак не бере до уваги той факт, що зазначені «поважні» причини неявок на реєстрацію у зв`язку із тяжким матеріальним становищем, аж ніяк не співвідносяться із антисоціальним способом життя ОСОБА_7 .
Підкреслює, що відповідальність за неналежне виконання обов`язків засудженим ОСОБА_7 та за систематичне вчинення ним адміністративних правопорушень, суд чомусь перекладає не на засудженого, як це передбачено ч.2 ст.78 КК України, а на орган з питань пробації, оскільки зазначає, що органи пробації у даному випадку обмежились лише виконанням наглядових функцій та не проводили належну соціально-виховну роботу, не реалізовували пробаційні програми.
На переконання апелянта, неоднозначно та однобічно судом при прийнятті рішення взято до уваги дані, які характеризують особу засудженого, оскільки в ухвалі зазначено, що ОСОБА_7 позитивно характеризується, однак у цій же ухвалі зазначається, що на ОСОБА_7 скаржилися сусіди у зв`язку із його курінням у під`їзді будинку. Не взято до уваги того факту, що ОСОБА_7 раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів проти власності, що засвідчують довідки про судимості ОСОБА_7 , які долучені до матеріалів особової справи та судового провадження.
Стверджує, що при розгляді клопотання Личаківського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області судом не застосовано закону, який підлягає застосуванню, а саме - не застосовано ч.2 ст. 78 КК України, згідно якої, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу, оскільки випробувальний термін закінчився, захисника та засудженого, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 КПК України, ухвала суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Положеннями закріпленими у ст. 166 КВК України, передбачено наступне, так, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно матеріалів провадження, відповідно до ст.76 КК України вироком Галицького районного суду м. Львова від 25.08.2016 р. на засудженого ОСОБА_7 покладено обов`язки періодично реєструватися в органах КВІ та повідомляти їх про зміну місця проживання та роботи.
Згідно вимог ст.6 Закону України «Про пробацію» завданнями пробації зокрема являється реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, проведення соціально-виховної роботи із засудженими, реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.
Частини 3,4 ст.10 Закону України «Про пробацію» передбачають, що орган пробації під час наглядової пробації реалізовує пробаційні програми стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. До реалізації пробаційних програм можуть залучатися підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
У відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про пробацію» соціально-виховна робота проводиться за індивідуальним планом роботи із засудженим з урахуванням оцінки ризиків повторного вчинення кримінальних правопорушень та передбачає диференційований підхід під час надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи. Заходи соціально-виховної роботи разом із заходами нагляду включаються до індивідуального плану роботи із засудженим.
Суб`єкти пробації, яким являється засуджений ОСОБА_7 мають право зокрема на отримання інформації про можливу допомогу і консультації та участь у програмах і заходах, що організовуються органом пробації; (ст. 16 Закону України «Про пробацію»).
Згідно матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_7 № 65/16, останній взятий на облік 04.11.2016 р., відсутнє документальне підтвердження виконання органами пробації наведених вище завдань. Немає жодних даних про реалізацію пробаційної програми стосовно засудженого, проведення соціально-виховної роботи за індивідуальним планом з надання консультативної, психологічної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи.
Так, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що органи пробації у даному випадку обмежились лише виконанням наглядових функцій та не виконували наведені вище, визначені законом завдання.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді, що засуджений не змінював місця проживання, роботи, протягом іспитового строку не вчинив нового злочину, відповідно до даних наявних у матеріалах особової справи, неявки на реєстрацію спричинені об`єктивними обставинами. При цьому, суд першої інстанції прийняв рішення з врахуванням фактичних обставин справи, особи засудженого, який позитивно характеризується, його поведінку під час розгляду даного подання та вчинені ним адміністративні правопорушення, які носять малозначний характер, прагнення засудженого стати на шлях виправлення, об`єктивні причини за наявності яких засуджений не з`явився на реєстрацію до органів пробації.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали. Вказівка в апеляційній скарзі на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам кримінального процесуального закону є необґрунтованою.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 та задоволення апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів ,-
постановила :
апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 травня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні подання старшого інспектора Личаківського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_10 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно засудженого ОСОБА_7 без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_4
