Справа № 462/8008/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2020 року м. ЛьвівЗалізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Пилип`юк Г. М.
за участю секретаря судового засідання Зубрицької О.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу ДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі про відшкодування матеріальних збитків,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальних та моральних збитків у розмірі 98 138,28 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 08.08.2018 року старшим державним виконавцем Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Кіхтан М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56914415 з виконання рішення Залізничного районного суду про стягнення з нього 101 918,50 грн. заборгованості та 487,20 грн. судового збору, а також стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 112 639, 57 грн. Також, 17.08.2018 року цим виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника згідно інформації від управління по виплаті пенсій ГУ ПФУ у Львівській області, де позивач отримує доходи, зазначає, що інших доходів крім пенсії у нього немає, і така інформація наявна у матеріалах виконавчого провадження ще з 2018 року. В жовтні 2018 року з нього стягнуто на користь стягувача кошти в розмірі 3118,54 грн. та виконавчий збір в розмірі 162,62 грн. Крім того, 13.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Залізничного ВДВС м. Львова на підставі його заяви про передачу виконавчого провадження за місцем фактичного проживання боржника: АДРЕСА_1 , де вказано, що заборгованість становить 99 220,16 грн., стягнуто 3118,54 грн. та виконавчий збір у розмірі 162,62 грн. По даному виконавчому провадженню 18.07.2019 року було винесено постанову про арешт коштів та накладено арешт на 112 872,57 грн., про яку позивач дізнався 17.11.2019 року під час спроби розрахуватися пенсійною карткою, Вказує, що вказаними діями порушено його права, зокрема право на достатній життєвий рівень , не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. 20.11.2019 року позивач скерував скаргу на дії державного виконавця, а 10.12. 2019 року постанова про арешт була скасована. Посилається на те, що змушений взяти позику та згідно розписки від 16.11.2019 року в розмірі 24 000, 00 грн., яку зобов`язався повернути до 16.12.2019 року, однак кошти станом на 20.12.2020 року на його рахунку залишаються заблокованими, а тому у нього виникли фінансові збитки, які просить стягнути з відповідача у розмірі 98 138,28 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 20.01.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Представник відповідача Залізничного ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівської області, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, покликається, що зазначені позивачем доводи є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, зазначивши, що озивачем не обґрунтовано належними доказами факт заподіяної шкоди діями, бездіяльністю відповідача, а лише зазначено про спричинення йому такої. Наведений позивачем розмір витрат також не підлягає стягненню, оскільки їх понесення не підтверджено жодним доказом. За таких обставин просили відмовити у задоволені позову. Також покликається на те, що після надходження заяви боржника про накладення арешту на рахунок, на який надходять пенсій, 10.12.2019 року державним виконавцем на підставі заяви боржника та довідки АТ "Ощадбанк" на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону УКраїни "Про виконавче провадження" винесено постанову про зняття арешту з коштів, що містяться на рахунку у АТ "Ощадбанк".
Підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні не вбачається, а тому суд відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
В силу вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Судом встановлено, що 08.08.2018 року старшим державним виконавцем Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Кіхтан М.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56914415 з виконання рішення Залізничного районного суду про стягнення з нього 101 918,50 грн. заборгованості та 487,20 грн. судового збору, а також стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 112 639, 57 грн. Також, 17.08.2018 року цим виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника згідно інформації від управління по виплаті пенсій ГУ ПФУ у Львівській області, де позивач отримує доходи, зазначає, що інших доходів крім пенсії у нього немає, і така інформація наявна у матеріалах виконавчого провадження ще з 2018 року. В жовтні 2018 року з нього стягнуто на користь стягувача кошти в розмірі 3118,54 грн. та виконавчий збір в розмірі 162,62 грн. Крім того, 13.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Залізничного ВДВС м. Львова на підставі його заяви про передачу виконавчого провадження за місцем фактичного проживання боржника: АДРЕСА_1 , де вказано, що заборгованість становить 99 220,16 грн., стягнуто 3118,54 грн. та виконавчий збір у розмірі 162,62 грн. По даному виконавчому провадженню 18.07.2019 року було винесено постанову про арешт коштів та накладено арешт на 112 872,57 грн., про яку позивач дізнався 17.11.2019 року під час спроби розрахуватися пенсійною карткою. 20.11.2019 року позивач скерував скаргу на дії державного виконавця, а 10.12.2019 року постанова про арешт була скасована.
За загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їїзавдала (ч.1ст.1166 ЦК України); моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно відвини цієї особи.
Відповідно до частин другої, третьої статті 11 Закону України від 24 березня 1998 р. у № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі вчинення державним виконавцем під час виконання службових обов`язків діяння, що має ознаки злочину чи адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи адміністративній відповідальності у порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Статтю 1191 ЦК України, яка передбачає право зворотної вимоги до винної особи, доповнено четвертою частиною Законом України від 8 липня 2010 р. № 2457-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Бюджетного кодексу України» (далі Закон № 2457-УІ), що набрав чинності 1 січня 2011 р, в якій йдеться про те, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
Підпунктом 9 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексуУкраїни передбачено, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). За поданням Казначейства України органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам);
Відповідно до п.п. 10 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.
Органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у випадках, визначених цим пунктом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину.
За результатами службового розслідування органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державної казначейської служби України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), з пред`явленням зворотної вимоги(регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків(крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
Також згідно із ст. 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб.
Таким чином, оскільки не надано доказів щодо умислу на здійснення державним виконавцем службової бездіяльності, а також з врахування того, що після надходження заяви боржника про накладення арешту на рахунок, на який надходять пенсій, 10.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів, що містяться на рахунку у АТ "Ощадбанк", підстав для задоволення позову не вбачається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно до ч.ч. 4, 5, 7 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Підставою застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків є наявність повного складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; 4) вина правопорушника. В той час, коли позивачем не надано суду жодних висновків службового розслідування щодо причетності державного виконавця до завдання збитків, відтак не доведено перебування дій відповідачки у причинно-наслідковому зв`язку із спричиненням майнової шкоди.
Разом з тим, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих доказів у встановленому законом порядку на підтвердження визнання вини саме відповідача у заподіянні шкоди. Матеріали справи не містять доказів щодо наявності всіх складових цивільно-правової відповідальності саме відповідача у завданні шкоди та причинного зв`язку встановлено не було. Окрім цього, як вбачається з постанови державного виконавця Залізничного ВДВС від 10.12.2019 року було постановлено зняти арешт з рахунків АТ "Ощадбанк".
З таких підстав, суд приходить до переконань про безпідставність заявлених позовних вимог, у зв`язку із чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок по оплаті судових витрат слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. ст.12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничного відділу ДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі про відшкодування матеріальних збитків - відмовити.
Судові витрати понесені сторонами віднести на їх рахунок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 13.08.2020 року.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя:
Г.М. Пилип`юк
