Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа №420/693/23
адміністративне провадження № К/990/36339/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (головуючий суддя - Турецька І. О., судді - Шевчук О.А., Шеметенко Л.П.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168) до складу його місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2014 - 2022 роки, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та указаних компенсацій за невикористані основну та додаткові відпустки, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, та з урахуванням раніше виплачених сум.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було нараховано та виплачено йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022 рік, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки, без урахування сум щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, установленої постановою КМУ № 168, яку він щомісячно отримував під час проходження служби.
1.2. Позивач зазначив, що за усталеною практикою Верховного Суду у подібній категорії спорів до грошового забезпечення військовослужбовців, з якого проводиться розрахунок, не включаються лише одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, до яких указана винагорода не відноситься. Тому, за розрахунками ОСОБА_1 , йому мали б виплатити 30 000,00 грн матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, 41 000,00 грн компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та 112 000,00 грн додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки. Проте відповідач протиправно не включив у розрахунок його місячного грошового забезпечення для обчислення розміру допомоги на оздоровлення та компенсації за відпустки щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168, у зв`язку ыз чим він отримав меньші, ніж належить йому суми.
1.3. Позивач, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17, вважає, що щомісячна додаткова грошова допомога, передбачена постановою КМУ №168, має бути включена до складу грошового забезпечення з якого обчислюються інші виплати, адже ця виплата має постійний характер і отримувалася ним щомісячно.
ІІ. Установлені судами обставини справи
2. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу, з якої його звільнено в запас Збройних Сил України за наказом від 02 грудня 2022 року № 1293-ОС за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини та інші поважні причини якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років)) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу.
Цим же наказом зобов`язано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік за 41 день та грошову компенсацію за 112 невикористаних календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015- 2022 роки.
3. З 16 грудня 2022 року позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за наказом від 16 грудня 2022 року № 610-ОС.
4. Перед звільненням, 29 березня 2022 року, ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік (вх. №5487-22-Вн), а в листопаді 2022 року - рапорт про виплату компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
5. Згідно з архівною довідкою, у травні 2022 року позивачу виплачено 27 288,00 грн матеріальної допомоги на оздоровлення, а в грудні 2022 року - 362 054,73 грн компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік та 98 903,47 грн компенсації невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
6. Також під час проходження служби позивачу з квітня по грудень 2022 року виплачувалася щомісячна додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, що підтверджується довідкою від 21 грудня 2022 року № 11/174 про щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 (архівна відомість із січня по грудень 2022 року).
Суми допомоги на оздоровлення та компенсацій за основну та додаткову відпустки відповідач обчислив, виходячи із розміру грошового забезпечення позивача, без урахування винагороди, запровадженої постановою КМУ № 168.
7. Не погоджуючись із розмірами нарахованих та виплачених йому сум, 17 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, у якому, зокрема, просив надати відповідь на його рапорт щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки.
8. Листами від 22 грудня 2022 року №11/8867-22-вих та від 23 грудня 2022 року №11/8913-22-вих військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу про виплату йому грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток у сумі 135109,20 грн та відсутність підстав для перерахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік (виплаченої у травні 2022 року), з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
9. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру допомоги на оздоровлення за 2022 рік, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015 - 2022 роки, без урахування сум, щомісячної грошової винагороди в розмірі 30 000,00 грн, передбаченої постановою КМУ № 168.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ; компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ; компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII; компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 рік, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168. В іншій частині позову відмовлено.
11. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту постанови КМУ № 168, слідує, що додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, а тому відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558) вона включається до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір спірних виплат. За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано ці виплати, що отримував ОСОБА_1 перед звільненням, до розміру грошового забезпечення, з якого обчислювалися суми, що належать йому до виплати після звільнення.
12. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
13. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив із того, що передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто її виплата залежить від певних умов та виплачується лише в означений період і її розмір не є сталим, оскільки визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому така виплата не включається до складу грошового забезпечення для обчислення розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
14. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, з посиланням на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати його, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
14.1. Заявник вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми Законів № 2011-XII та № 3551-ХІІ та не врахували положення постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначені складові грошового забезпечення.
14.2. Спірна грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми сплачувався єдиний соціальний внесок, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення, для обчислення суми допомоги на оздоровлення та компенсацій за невикористані відпустки.
14.3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує про безпідставне застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформованих у справі № 240/11441/19 (в якій Суд також відступив від попередньої позиції) про те, що винагорода за участь в АТО не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, що включається до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії, через їхню нерелевантність та одночасно послався на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання врахування грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 під час обчислення розміру допомоги на оздоровлення та компенсацій за невикористані відпустки.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо урахування/неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000,00 грн, передбаченої постановою КМУ № 168 до складу грошового забезпечення при обчисленні розміру компенсацій за невикористану щорічну та додаткові відпустки та допомоги на оздоровлення.
16. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач зазначає, що виплати позивачу здійснювалися відповідно до положень Інструкції № 558, у розділі ІІІ якої відсутня додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168. За таких обставин відсутні підстави для урахування цієї винагороди до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислювалися спірні виплати.
17. Верховний Суд не бере до уваги пояснення, надіслані Адміністрацією Державної прикордонної служби України на касаційну скаргу, оскільки указаний суб`єкт владних повноважень не брав участі у розгляді цієї справи і не є її стороною.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
18. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
21. За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
22. Згідно з пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
22.1. За правилами абзаців 1 - 2 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення.. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
23. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій (статті 5, 6) мають, зокрема, право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
24. За умовами абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах 1 та 2 цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки .
25. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
25.1. Пунктом 2 постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ ( пункт 3 постанови КМУ № 704).
26. Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Державну прикордонну службу України» та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що визначають види та розміри надбавок для виплат військовослужбовцям було розроблено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558).
27. Цією Інструкцією № 558, зокрема, визначено порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби.
27.1. Відповідно до пункту 2 Інструкції № 558 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
27.2. Питання, пов`язані з виплатою допомоги на оздоровлення урегульовані пунктом 7 розділу ІV Інструкції № 558, підпунктом 5 якого передбачено, що розмір допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
27.3. Абзацом 3 підпункту 6 пункту 8 розділу V Інструкції № 558 установлено, що грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
28. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, , Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
VI. Позиція Верховного Суду
29. Питаннями, що належить вирішити Верховному Суду, шляхом формування відповідного висновку, в межах розгляду цієї справи є: 1) чи враховується передбачена постановою КМУ № 168 щомісячна додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір допомоги на оздоровлення; 2) чи враховується передбачена постановою КМУ №168 додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані щорічні додаткові відпустки як учаснику бойових дій та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.
30. Відповідаючи на ці питання, Верховний Суд зазначає таке.
31. Приписи пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказує, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
32. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністерству внутрішніх справ України.
Такими нормативно-правовими актами є постанова КМУ № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Інструкція № 558.
33. Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода у розмірі 30000 грн, запроваджена постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
34. За правилами підпункту 5 пункту 7 розділу ІV Інструкції № 558 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, не включаються винагороди.
35. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністерству внутрішніх справ України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції № 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії cкладових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
36. За такого правового регулювання, Верховний Суд дійшов висновку, що, обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2022 рік без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно.
37. Разом з тим, вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на указані норми, та ухвалили протилежні судові рішення. При цьому суд першої інстанції вважав, що оскільки передбачену постановою КМУ № 168 винагороду позивач отримував щомісячно, то допомогу на оздоровлення необхідно виплачувати з урахуванням і цього виду грошового забезпечення, а суд апеляційної інстанції застосував висновки Верховного Суду, сформовані у справі, у якій вирішувався спір щодо складових грошового забезпечення, з якого призначається пенсія.
Обидва підходи є помилковими з огляду на наведене нормативно-правове регулювання та предмет спору цієї справи.
38. Що стосується питання обчислення розміру компенсації за основну та додаткові відпустки, то на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, підпункт 6 пункту 8 розділу V Інструкції № 558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
Навпаки, за умовами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
39. Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався позивачу, починаючи з травня 2022 року і до дня його звільнення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки.
40. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині вимог.
41. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано судове рішення суду першої інстанції, що відповідає закону, в цій частині позовних вимог. Водночас висновки суду апеляційної інстанції в цій частині також є помилковими, оскільки, вирішуючи спір та відмовляючи в цій частині позову, суд апеляційної інстанції застосував правовий підхід, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, правовідносини у якій виникли з приводу обчислення розміру пенсії, що, як слушно зауважив ОСОБА_1 , не є релевантним до спірних правовідносин.
42. В іншій частині вимог судові рішення позивачем не оскаржуються, а тому колегія суддів їх не перевіряє.
43. Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
44. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, що стосуються перерахунку розміру компенсації за основну та додаткові відпустки.
VІI. Судові витрати
45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року повністю.
3. Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року в частині задоволення вимог щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача включити щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ № 168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік.
3. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року залишити в силі.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов
