Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
02 вересня 2024 року
м. Київ
справа №380/25725/23
адміністративне провадження №К/990/30521/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Білак М. В., Губської О. А., перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №380/25725/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі,
УСТАНОВИВ:
02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому із врахуванням заяви від 08 квітня 2024 року, просив стягнути з Кабінету Міністрів України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2023 року в розмірі 2380215,51 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року, позов задоволено.
05 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на вказані судові рішення.
У зв`язку з перебуванням у відрядженні члена судової колегії - судді Верховного Суду Губської О. А. у період з 18 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року (наказ від 13 серпня 2024 року №20-в) та у відпустці у період з 26 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року (наказ від 16 серпня 2024 року №471/0/51-24), питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою вирішується в перший день після виходу судді з відпустки.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник також зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статті 22-24, 235, 236 КЗпП України та статтю 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині органу виконавчої влади, який зобов`язаний поновити позивача на займаній посаді, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 жовтня 2023 року у справі № 826/17778/14.
Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
У справі №826/17778/14 правовідносини стосувалися звільнення позивача з публічної служби з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України), а предметом позову було скасування наказу Державної служби України з контролю за наркотиками від 07 листопада 2014 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Натомість у даній справі предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 квітня 2019 року по 31 жовтня 2023 року.
Отже, наведена скаржником постанова Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки судів.
За таких обставин посилання заявника касаційної скарги, що рішення у цій справі прийняті судами першої та апеляційної інстанцій без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є необґрунтованими.
З огляду на вказане, Суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №380/25725/23 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна екологічна інспекція України, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на публічній службі.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №380/25725/23.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Направити копію цієї ухвали скаржнику, а разом з копією касаційної скарги - іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
О. А. Губська
