Справа № 359/7902/18
Провадження № 3/359/2986/2018
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2018 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., за участю представника особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від управління захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП щодо громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: Україна АДРЕСА_1, працює на посаді директора ПрАТ «АТАСС-Бориспіль», НОМЕР_1, виданий Бориспільським МРВ ГУУМВС України в Київській області 28.01.1997, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2,
в с т а н о в и в :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 767679 від 11.09.2018, ОСОБА_2, будучи директором ПрАТ «АТАСС – Бориспіль», організував регулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом по маршруту м. Бориспіль ДП МА «Бориспіль» до м. Київ «Залізничний вокзал «Південний», номер маршруту №322, без відповідного договору (дозволу) з замовником перевезень – КМДА.
Згідно протоколу № 767679 від 11.09.2018 такі дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 повідомив, що не згоден з такою кваліфікацією дій ОСОБА_2 та вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Свою позицію ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що критично оцінює протокол про адміністративне правопорушення, як єдиний доказ винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки сам протокол не доводить наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 Також ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 мав дозвіл на перевезення пасажирів по маршруту №322, який діяв до 15.04.2014, який було видано Міністерством транспорту та зв’язку України.
Напередодні закінчення дозволу ОСОБА_2, як директор компанії перевізника ПАТ «АТАСС – Бориспіль» звернувся, у відповідності до вимог ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Київської міської державної адміністрації, яка на той час вже була організатором проведення конкурсу на право обслуговування пасажирів на приміському маршруті №322, з проханням винести вказаний маршрут на розгляд конкурсного комітету та надати можливість обслуговування цього маршруту до розгляду на конкурсі.
У відповідь, ОСОБА_2 отримав лист Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації з якого вбачається, що у Київської міської державної адміністрації не зібрано склад конкурсного комітету, у зв’язку з чим проведення конкурсу є неможливим.
При цьому з даної відповіді вбачається те, що Департамент транспортної інфраструктури не заперечує проти подальшого обслуговування даного маршруту ПАТ «АТАСС – Бориспіль».
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що працівники захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 не є особами уповноваженими на складення протоколу за ч. 1 ст.164 КУпАП, а також те, що перевірки щодо незаконності проведення перевезень на даному маршруті ПАТ «АТАСС – Бориспіль», за результатами яких ПАТ «АТАСС – Бориспіль» було дозволено продовжувати обслуговування на даному маршруті.
Враховуючи викладену ним позицію, ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2, за відсутності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3, а тимчасово вилучений транспортний засіб повернути.
З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію представника ОСОБА_2, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Згідно роз’яснень наданих Верховним Судом України в постанові Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарською діяльністю є діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Пунктом 4, 5 Постанови встановлено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14) та ст. 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ), треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарської діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємництва, та юридичними особами.
Отже, відповідальність за зазначеною статтею настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Крім того обов’язковою умовою є здійснення не менше трьох угод, у даному випадку, протягом одного календарного року.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу складеного відносно ОСОБА_2 вбачається, що він дійсно є перевізником на маршруті №322 (Бориспіль ДП МА «Бориспіль» - Київ «Залізничний вокзал «Південний», однак управлінням захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України, взагалі не враховано той факт, що ПАТ «АТАСС – Бориспіль» мало дозвіл на перевезення і в подальшому через незалежні від нього обставини не змогло отримати новий дозвіл на обслуговування пасажирів на маршруті №322, з незалежних від нього причин.
При цьому, з наданих представником ОСОБА_2 копій документів вбачається, що ПАТ «АТАСС – Бориспіль» вжило всіх можливих заходів для отримання дозволу на обслуговування маршруту №322, і у зв’язку з неможливістю отримати дозвіл на обслуговування маршруту, отримало лист від Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, згідно, якого Департамент транспортної інфраструктури не заперечує проти подальшого обслуговування маршруту №322 ПАТ «АТАСС – Бориспіль».
З такого вбачається, що нового конкурсу на обслуговування маршруту не було проведено, у зв’язку з бездіяльністю організатора перевезень і в період між конкурсами обслуговування маршруту №322 було доручено ПАТ «АТАСС – Бориспіль».
З вищевикладеного вбачається, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки він продовжує перевезення за дорученням Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації.
З урахуванням викладеного суд критично оцінює докази наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, при розгляді справи суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Положеннями ч. 1 ст. 255 КУпАП визначено, що особами, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів, є уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Працівники Управління захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України не уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 164 КУпАП, у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів.
Відповідні відомості викладені у листі начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за № 2498/41/3/01-2017 від 23.05.2017 у відповідь на звернення голови правління громадської організації «Ліга правоохоронців», копія якого надана стороною захисту, у якому питання було порушено щодо працівників патрульної поліції.
В той же час, управління захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України також відноситься до одного з підрозділів Національної поліції України.
Таким чином, о/у управління захисту економіки в Київській області ДЗЕ Національної поліції України не мав права складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, щодо ОСОБА_2, а при виявленні проступку мав повідомити про це у відповідний орган.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як визначено п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 у справі № 1-11/2015, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Як вбачається з наведених положень законодавства, неналежним чином оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди для повного і об’єктивного з’ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення.
Згідно ст. 247 КУпАП- провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та виходячи з положень ст. 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 280, 283-285 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП – закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у випадках передбачених ст. 287 КУпАП, а саме особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, а саме у випадку нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________
