Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 337/2489/23
провадження № 61-13752св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що у зв`язку повномасштабним вторгненням військ рф
в Україну 24 лютого 2022 року її чоловік ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних Сил України та направлений для проходження військової служби
у військову частину НОМЕР_1 «Десна», що базувалась у смт Десна Козелецького району Чернігівської області.
17 травня 2022 року ця військова частина була піддана ракетному удару
з боку військ країни-агресора, в результаті чого загинула численна кількість військовослужбовців. Багато загиблих отримали ушкодження, що ускладнили негайну ідентифікацію, частина тіл знищена повністю, що зумовило їх статус як зниклих безвісти.
Встановити тіло її чоловіка ОСОБА_2 не вдалось, про що офіційно сповістили його родичів. Зокрема, матір ОСОБА_3 повідомили, що
ОСОБА_2 зник безвісти 17 травня 2022 року в населеному пункті Десна під час ракетного удару з боку рф.
ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського ВДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для отримання свідоцтва про смерть чоловіка, проте їй було відмовлено у зв`язку
з відсутністю необхідних документів, зокрема медичних документів про смерть або рішення суду. Встановлення факту смерті чоловіка необхідне їй для можливості проведення належної державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть чоловіка, яке необхідне для отримання грошової допомоги від держави у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
ОСОБА_1 просила встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2
у смт Десна Козелецького району Чернігівської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2023 року заяву задоволено частково.
Встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Євгенівка Снігурівського р-ну Миколаївської обл., визначено дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - смт Десна Козелецького р-ну Чернігівської обл.
Рішення мотивоване тим, що заявниця надала достатньо належних
і допустимих доказів на підтвердження того, що її чоловік ОСОБА_2 загинув
ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок ракетного удару по військовій частині НОМЕР_1 ,
а саме: такий факт підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_2 від
16 червня 2022 року № 170 «Про підсумки проведення службового розслідування», сповіщенням сім`ї від 24 червня 2022 року № 730 про те, що ОСОБА_2 зник безвісті 17 травня 2022 року в районі населеного пункту Десна під час ракетного обстрілу. Встановлення факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка та для отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2023 року скасовано та винесено нову постанову про залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.
Постанова мотивована тим, що відомостей про належне повідомлення Міністерства оборони України про час і місце розгляду справи, про отримання ним копій всіх процесуальних документів немає. Передбачених законом підстав для встановлення факту смерті військовослужбовця за наявними
у справі письмовими доказами суд першої інстанції не мав, оскільки особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». За наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, уповноважений надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам, які мають право звернутися до суду із заявою про оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством, а не про встановлення факту смерті особи, що зникла безвісти. Доказів подання
ОСОБА_1 заяви уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або до органів Національної поліції про внесення відповідних даних до державного реєстру заявниця не надала, як і не надала відомостей про заходи, які вживалися для розшуку військовослужбовця
у передбаченому статтею 19 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» порядку. Висновку уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть військовослужбовця, як це передбачено статтею 21 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», в матеріалах справи немає.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від
22 серпня 2023 року та залишити в силі рішення Хортицького районного суду
м. Запоріжжя від 18 травня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суду надано беззаперечні докази того, що ОСОБА_2 на момент удару перебував у військовій частині НОМЕР_1 «Десна» та за наслідками удару його серед живих не було. Міністерство оборони України в апеляційній скарзі не вказувало, які саме обставини не були з?ясовані та, як наслідок, яке саме значення для справи вони мають і як впливають на кінцевий результат. Заявник вказує, що апеляційний суд змінив суть та підстави апеляційної скарги, чим вийшов за межі її доводів.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
30 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
У шлюбі у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З початком повномасштабного вторгнення військ рф в Україну, яке сталося
24 лютого 2022 року, ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних Сил України та направлений для проходження служби у військову частину НОМЕР_1 « ОСОБА_5 ».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від
22 квітня 2022 року № 6 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу частини, що підтверджується витягом із наказу від 22 квітня 2022 року № 6 та довідками командування військової частини НОМЕР_1 від 06 травня 2022 року
№ 1126 та від 17 червня 2022 року № 842.
Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 16 червня 2022 року
№ 170 «Про підсумки проведення службового розслідування» затверджено висновки службового розслідування за фактом подій, що сталися 17 травня 2022 року у військовій частині НОМЕР_1 .
Комісія встановила, що 17 травня 2022 року приблизно о 04 год 29 хв збройні сили рф нанесли ракетний удар по військовому містечку № НОМЕР_3 АДРЕСА_1 ,
в результаті якого було частково зруйновано казарми, в яких проживали військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок ракетного удару та руйнування будівель загинули, зникли безвісти та зазнали поранень військовослужбовці військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_4 .
Відповідно до сповіщення сім`ї № 730, направленого 24 червня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 повідомлено про те, що її син ОСОБА_2 зник безвісті 17 травня 2022 року в населеному пункті Десна під час ракетного удару з боку країни-агресора рф.
Вказана обставина також підтверджується повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 від 28 червня 2022 року № 1074.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від
01 серпня 2022 року № 538 «Про визнання загиблими та безвісти відсутніми військовослужбовців, виплату їм грошового забезпечення та передбачених виплат», ОСОБА_2 визнано безвісти відсутнім військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини та внаслідок нанесення противником ракетного удару 17 травня 2022 року.
24 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесено відомості за № 12022082060000524 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, за тим фактом, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована
в АДРЕСА_1 , зник безвісти після ракетного обстрілу вказаної військової частини. Досудове розслідування здійснює ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.
25 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського відділу ДРАЦС м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 та видачу свідоцтва про його смерть.
Листом Олександрівського відділу ДРАЦС м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25 січня
2023 року № 116/32.23-30 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , оскільки вона на надала документів, передбачених статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, а саме: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.
Згідно з частинами третьою - четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від
18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи державної реєстрації актів цивільного стану можуть видати свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або
у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей
305, 306 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку
з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України).
Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28 лютого
2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) та від
13 березня 2024 року у справі № 204/724/23 (провадження № 61-16728св23).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що разом із заявою про встановлення факту смерті заявник надала наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 16 червня 2022 року № 170 «Про підсумки проведення службового розслідування», сповіщення сім`ї від 24 червня 2022 року № 730 про те, що
ОСОБА_2 зник безвісті 17 травня 2022 року в районі населеного пункту Десна під час ракетного обстрілу, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Апеляційний суд, оцінивши належність та допустимість доказів у їх сукупності, зробив висновок про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За таких обставин суд зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення заяви.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними
у справах, які наведені у цій постанові.
Аргументи заявниці про те, що апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги, є безпідставними, оскільки справа переглянута
в апеляційному порядку за наявними в ній доказами, а рішення суду першої інстанції перевірено в межах доводів та вимог апеляційної скарги, що відповідає частині першій статі 367 ЦПК України.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника
з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Запорізького апеляційного суду від 22 серпня
2023 року - без змін, оскільки підстав для її скасування немає.
З огляду на те що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
