У Х В А Л А
13 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 333/6816/17
Провадження № 14-87цс 20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Сімоненко В. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,
Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М.,
Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М.,
Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткача І. В.,
Штелик С. П.,
ознайомилася із заявою ОСОБА_1 (далі - заявник) про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року (далі - заява про роз`яснення судового рішення) в справі за позовом ОСОБА_1
(далі - позивач) до Державної аудиторської служби України (далі - ДАС),
головного державного фінансового інспектора ДАС Павлової Оксани Володимирівни (далі - інспектор), Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі - ЗОКЛ) про визнання інформації недостовірною та відкликання довідки
УСТАНОВИЛА:
1. 30 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову
(далі - постанова), згідно з якою касаційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України задовольнила, рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 лютого 2018 року
та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2019 року скасувала, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України, головного державного фінансового інспектора Державної аудиторської служби України Павлової Оксани Володимирівни, Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про визнання інформації недостовірною та відкликання довідки - закрила.
2. 09 липня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у цій справі, у якій він з посиланням на положення статей 256 та 271 ЦПК України просить роз`яснити постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 про закриття провадження у справі з точки зору юрисдикції суду, до повноважень якого відноситься розгляд його спору.
3. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 червня 2021 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді
ОСОБА_2 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю Сімоненко В. М.
4. Ухвалою від 16 червня 2021 року заяву про роз`яснення судового рішення залишено без руху у зв`язку з неоплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків.
5. 02 липня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву про виправлення недоліків та сплату судового збору
з додаванням відповідних доказів.
6. Перевіривши зміст заяви ОСОБА_1 . Велика Палата Верховного Суду зазначає наступне.
7. Стаття 8 Конституції України визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а відповідно до змісту статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
8. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (часина друга статті 124 Конституції України). У зв`язку з такими положеннями конституційних норм потерпіли зміни й норми процесуальних кодексів. Зокрема у відповідності до пунктів 1 та 2 частини першої
статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору.
9. Такі положення процесуального кодексу є запобіжником для звернення до того суду, до юрисдикції якого спір не відноситься, або звернення до суду з позовними заявами, які за своєю суттю такими не є (п. 1 цієї статті ), або з позовними заявами, які не є наслідком наявного між сторонами зазначеними у ній юридичного спору (п. 2 цієї статті).
10. Одночасно, з метою дотримання права особи на судовий захист, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання
в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
11. Однак зазначені положення закону не можуть бути застосовані до судових рішень щодо закриття провадження у справі з тих підстав, що позовна заява як процесуальний документ ініціюючий судове провадження подана з питань які не можуть бути предметом розгляду у цивільному суді впринципі.
12. Одночасно питання роз`яснення рішення суду регламентовано у
статті 271 ЦПК України. Зокрема стаття 271 ЦПК України зазначає, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
13. Ураховуючи зміст наведеної норми, йдеться про роз`яснення судового рішення як засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні незрозумілості, неясності судового рішення. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
14. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті та не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
15. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
16. При цьому, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
17. Як уже вказано вище, постановою Великої Палати Верховного Суду від
30 червня 2020 року, про роз`яснення якої подано заяву, скасовані попередні судові рішення та закрито провадження у справі на підставі п. 1 статті 255 ЦПК України.
18. Закриваючи провадження у справі та висловлюючи правову позицію щодо застосування норм права у цій справі, суд касаційної інстанції виходив з того, що «завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави». При цьому ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту,
а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи).
19. Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.
У відкритті провадження за ними слід відмовляти на підставі пункту 1
частини першої статті 186 ЦПК України, а у разі, якщо провадження було
відкрите, - закривати його на підставі пункту 1 частини першої
статті 255 ЦПК України)».
20. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої
статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1
частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66),
від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня
2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі
№ 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20),
від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (пункт 45)).
21. Аналізуючи обставини цієї справи, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що відсутність у позивача юридичної можливості спростувати інформацію, відображену у довідці, поза межами кримінального процесу є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм процесуального права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті. Остання досягається гарантуванням того,
що аргументи позивача про недостовірність відповідної інформації має перевірити суд у кримінальному провадженні, в якому дані, зафіксовані у довідці, є доказом.
22. Таким чином, закриваючи провадження у справі з підстав неможливості спростування доказів, наявних у кримінальній справі у цивільному судочинстві, Велика Палата Верховного Суду закрила провадження з підстав неможливості оцінки довідки інспектора інспектор ДАС за результатами перевірки, дорученої органами досудового розслідування, не в межах кримінального провадження.
23. Зважаючи на викладене, заява ОСОБА_1 за свої змістом не відповідає вимогам статей 256, 271 ЦПК України, тому не може бути розглянута
Великою Палатою Верховного Суду в порядку наведених вище статей та підлягає поверненню заявнику разом із доданими до неї матеріалами.
Ураховуючи наведене й керуючись статтями 255, 256, 271 ЦПК України,
Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17 та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В. М. Сімоненко
Судді: Т. О. Анцупова В. С. Князєв
В. В. Британчук Г. Р. Крет
Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор`єва К. М. Пільков
М. І. Гриців О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима В. В. Пророк
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
О. С. Золотніков С. П. Штелик
Л. Й. Катеринчук
