УХВАЛА
10 січня 2024 року
м. Київ
справа № 308/4860/22
провадження № 61-18321ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта», ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта»), ОСОБА_3 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд стягнути на його користь завдану йому майнову та моральну шкоду у розмірі 6 607,50 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 грудня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 грудня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до АТ «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнено з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У іншій частині позовних вимог до АТ «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня
2022 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України
від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі становить 6 607,50 грн, яка станом на 01 січня
2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00х250=671 000,00).
Разом з тим, у касаційній скарзі представник заявника посилається на підпункти «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте вказані посилання є безпідставними.
Посилання представника заявника у касаційній скарзі на те, що справа має для заявника виняткове значення, зводиться до незгоди із рішеннями судів попередніх інстанцій.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подалакасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 26 грудня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 16 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта», ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська
