Номер справи 289/1/20
Номер провадження 1-кс/289/4/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.01.2020 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Радомишльського ВП ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника СВ Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором військової прокуратури Житомирського гарнізону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеферівка Барського району Вінницької області, громадянин України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з поданого клопотання та доданих до нього матеріалів, СВ Радомишльським ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області за процесуального керівництва військової прокуратури Житомирського гарнізону проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019060280000598 від 31.12.2019 за ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 28, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах особливого періоду, 30.12.2019 о 16 год. 00 хв., перебуваючи в добовому наряді, самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі, продовжуючи свою протиправну діяльність, 30.12.2019 близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна та заволодіння транспортним засобом, через ворота, які були зачинені на ручний засов, таємно проник на територію лісопереробного підприємства ФОП « ОСОБА_7 », що огороджена металопрофільним парканом, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, у цей же час та в цьому ж місці, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, солдат ОСОБА_5 , перебуваючи території лісопереробного підприємства ФОП « ОСОБА_7 », розташованого за адресою АДРЕСА_3 , діючи за вказаних мотивів та метою, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: пластикову каністру об`ємом 20 літрів, вартістю 200 гривень, 20 літрів дизельного палива, вартістю 480 гривень, яке знаходиться в цій каністрі, 40 метрів мідного чотирьохжильного кабелю, вартістю за 1 метр 48 гривень, на суму 1920 гривень, та бензопилу «Хускварна-135», вартістю 6 тисяч 500 гривень, а всього таємно викрав чужого майна, на загальну суму 9 100 грн., маючи при цьому реальну можливість розпоряджатися викраденим майном.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно 30.12.2019 близько 23 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території лісопереробного підприємства ФОП « ОСОБА_7 », яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , утримуючи при собі вище вказане викрадене чуже майно, вирішив незаконно заволодіти транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Богдан DF-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , що зберігався на огородженій парканом території підприємства.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вище вказаним транспортним засобом, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 , скориставшись відсутністю свідків та очевидців, знаходячись на території лісопереробного підприємства ФОП « ОСОБА_7 », проник в кабіну вказаного автомобіля та поклав до кузова автомобіля викрадене чуже майно, а саме: пластикову каністру об`ємом 20 літрів, 40 метрів мідного чотирьохжильного кабелю та бензопилу «Хускварна-135», а 20 літрів дизельного палива, яке знаходилось в каністрі, залив до баку вищевказаного автомобіля та в подальшому, завівши двигун, незаконно заволодів автомобілем марки «Богдан DF-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та, відкривши ворота, виїхав за територію підприємства і поїхав до м. Радомишль Житомирської області, де автомобіль під керуванням ОСОБА_5 було зупинено працівниками поліції та останнього затримано, а автомобіль і викрадене майно, що в ньому знаходилось вилучено.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у таємному заволодінні чужим майном, поєднаним із проникненням в інше приміщення, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Богдан DF-20», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , чим завдав йому значної матеріальної шкоди.
31.12.2019 органом досудового розслідування у відповідності до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211 та 213 Кримінального процесуального кодексу України, було затримано ОСОБА_5 .
31.12.2019 ОСОБА_5 у встановленому ст.ст. 276, 277 та 278Кримінального процесуальногокодексу України порядку повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: показаннями потерпілого, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, існують достатні підстави вважати, що наявні ризики, передбаченіст. 177 КПК України, зокрема те, що перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України, тим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілого, інших осіб у цьому кримінальному провадженні. З урахуванням наведеного, застосування більш м`яких запобіжних заходів буде недостатньо ефективним для запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, порівняно із взяттям підозрюваного під варту. У зв`язку з чим, заступник начальника СВ просить задовольнити подане клопотання.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України,підтверджена, а тому просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігання наявним ризикам.
В судовому засіданні підозрюваний при вирішенні питання покладається на розсуд суду, зазначив про своє каяття у скоєному.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив слідчого суддю застосувати інший м`який запобіжний захід домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
СВ Радомишльським ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області за процесуального керівництва військової прокуратури Житомирського гарнізону проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019060280000598 від 31.12.2019 за ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
31.12.2019 о 05 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
31.12.2019 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,повідомлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно дост. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого, інших осіб.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами і передбачають покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років та від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої відповідно.
Згідно з п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з ч. 1ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначенихКПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя, враховує дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, а також той факт, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється останній, мають високий ступінь суспільної небезпеки, посягають на власність, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам.
Згідно зст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положенняст. 182 КПК України, а саме обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких злочинів; розмір майнової шкоди, завданої потерпілому становить 139100 грн., підозрюваний проходить службу у лавах Збройних Сил України, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5ст. 182 КПК Українита вимогам ст.ст.178,182,183 КПК України.
Керуючись ст.ст.177,178,183,186,193,194,196,197,205,309 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотаннязадовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до28.02.2020, а тримання його здійснювати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 31.12.2019 з 05 год. 30 хв.
Одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 105 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.
Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Слідчий суддя ОСОБА_1
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)
