Ухвала
20 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 280/284/18
провадження № 61-48402 ск 18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду від 28 серпня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київстар» про захист прав споживача, відновлення порушеного права та відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - ПрАТ «Київстар»), у якому просив визнати незаконною відмову ПрАТ «Київстар» надати йому вичерпну інформацію про тарифи на послуги та обгрунтування правильності їх застосування, а також інформацію щодо розрахунку платежів за надані послуги абонентського номера НОМЕР_1; визнати незаконними дії відповідача щодо внесення 28 лютого 2018 року змін до договору про надання послуг, а також списання з його абонентського рахунку коштів; зобов'язати ПрАТ «Київстар» розблокувати вихідні дзвінки з його абонентського номера та відшкодувати за рахунок відповідача матеріальну шкоду у розмірі 50 грн, шляхом перерахування цієї суми на його абонентський рахунок, та стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар» про захист прав споживача, відновлення порушеного права та відшкодування шкоди відмовлено.
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду від 28 серпня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, у якій він просить вказані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У вказаній справі ціна позову становить 1 050 грн, яка станом на
1 січня 2018 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн ? 500 = 881 100 грн).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної карги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services
v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київстар» про захист прав споживача, відновлення порушеного права та відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду від 28 серпня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ф. Хопта
