ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17 вересня 2024 року
справа №280/10300/23
адміністративне провадження № К/990/32700/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публiчного акцiонерного товариства «Запорiзький завод «Перетворювач»
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (судді: Малиш Н. І., Щербак А. А., Баранник Н. П.),
у справі №280/10300/23
за позовом Публiчного акцiонерного товариства «Запорiзький завод «Перетворювач»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
У грудні 2023 року Публiчне акцiонерне товариство «Запорiзький завод «Перетворювач» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі), Державної податкової служби України, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» № 9940 від 14 червня 2023 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити реєстрацію платника податку на додану вартість позивачу з 14 червня 2023 року, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 057555708245, та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення № 9940 від 14 червня 2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 9940 від 14 червня 2023 року було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість юридичної особи, позивача у справі, на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України з підстав неподання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2022 року до квітня 2023 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.
Позивач зауважує, що приймаючи зазначене рішення, контролюючим органом не було враховано, що через настання форс-мажорних обставин, які підтвердженні ТПП України, зумовлених військовою агресією, обстрілами інфраструктури, відсутністю електропостачання, достатнього для забезпечення функціонування виробництва та постійну наявність небезпеки для життя, а також відсутністю працівників, Товариство було вимушено частково призупинити господарську діяльність, у зв`язку з чим не могло подавати протягом 12 послідовних місяців податкові декларації з податку на додану вартість з незалежних від нього причин.
Товариство звертає увагу на те, що відповідачем не було враховано, що до тимчасової неможливості ведення господарської діяльності призвело знищення виробничих приміщень та обладнання позивача. Також зазначає, що оскільки бухгалтер та голова правління підприємства звільнились, протягом періоду з 01 липня 2022 року до 07 квітня 2023 року підприємство не мало уповноваженої особи на виконання податкових обов`язків, відтак відповідачем також не було враховано й відсутність посадових осіб, уповноважених вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність у позивача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» № 9940 від 14 червня 2023 року.
Зобов`язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість позивачу з 14 червня 2023 року, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 057555708245, та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення № 9940 від 14 червня 2023 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №280/10300/23, залишивши в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано справу з Запорізького окружного адміністративного суду та з Третього апеляційного адміністративного суду.
28 серпня 2024 року Суд отримав доступ до електронної справи №280/10300/23.
29 серпня 2024 року на адресу Верховного Суду від Державної податкової служби України надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
03 вересня 2024 року від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач також просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
12 вересня 2024 року справа №280/10300/23 надійшла на адресу Верховного Суду.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публiчне акціонерне товариство «Запорiзький завод «Перетворювач» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 05755571). Видами економічної діяльності за КВЕД є: 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів (основний); 26.11 Виробництво електронних компонентів; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
За змістом витягу № 1708284500187 з Реєстру платників податку на додану вартість позивач є платником податку на додану вартість з 16 липня 1997 року.
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14 червня 2023 року № 9940/1 Публічне акціонерне товариство «Запорiзький завод «Перетворювач» протягом 12 послідовних податкових місяців не подавало до органу податкової служби декларації з податку на додану вартість та надавало такі декларації, що свідчать про відсутність постачання / придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 14 червня 2023 року № 9940 Товариству було анульовано реєстрацію платником ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Комісією встановлено наступне:
1) платник протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що підтверджено довідкою Вознесенівського відділу податків і зборів з юридичних осіб від 14 червня 2023 року № 9940/1;
2) платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2022 року до квітня 2023 року з показниками, які свідчать про відсутність з постачання / придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень;
3) розмір податкової заборгованості з податку на додану вартість на дату складання 0,00 гривень.
Висновок комісії: перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що платник протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість.
Не погоджуючись із рішенням відповідача від 14 червня 2023 року № 9940 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України шляхом подання скарги від 14 липня 2023 року № 01/07-23/14. Рішенням Державної податкової служби України від 28 вересня 2023 року № 28997/6/99-00-06-03-03-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення відповідача від 14 червня 2023 року № 9940 - без змін.
До матеріалів справи також надано акти комісійного обстеження об`єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 17 січня 2023 року, за якими виявлено пошкодження будівлі Публічного акціонерного товариства «Запорiзький завод «Перетворювач» (орієнтовна дата пошкодження об`єкта).
Крім того, позивачем надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження № 22022080000000021), за яким до Слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області 28 лютого 2022 року, 01 березня 2022 року, 14 жовтня 2022 року, 15 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, 18 жовтня 2022 року, 23 жовтня 2022 року надходили повідомлення про обстріли на території міста Запоріжжя та Запорізької області.
На підтвердження відсутності посадових осіб, уповноважених вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність за спірний період у позивача надано додаток 5 єдиної звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, у якому зазначено дати закінчення періоду трудових відносин з працівниками підприємства.
Квитанціями № 2 від 12 травня 2022 року, від 01 липня 2022 року, від 09 травня 2023 року, від 02 серпня 2023 року підтверджується подання позивачем податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року, 2 квартал 2022 року, 1 квартал 2023 року, 2 квартал 2023 року.
З Єдиного державного реєстру судових рішень також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 12 вересня 2022 року у справі №334/2442/22 (провадження № 2/334/2209/22), яке набрало законної сили 13 жовтня 2022 року, ухвалено припинити трудові відносини ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач» з 01 липня 2022 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади голови правління, за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу Законів про працю України; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач», у зв`язку із припиненням повноважень голови правління.
Вважаючи рішення відповідача від 14 червня 2023 року № 9940 необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи спірне рішення та застосовуючи до позивача наслідки, передбачені статтею 184 Податкового кодексу України, за неподання контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість за період з травня 2022 року до квітня 2023 року, не врахував особливості здійснення справляння податків і зборів, визначені пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022.
Також суд дійшов висновку, що неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з травня 2022 року до квітня 2023 року відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення, форс-мажорні обставини в країні, зокрема, воєнного стану, тобто з незалежних від позивача обставин.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на те, що факторами, які враховуються під час анулювання реєстрації платників податку на додану вартість відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України до припинення або скасування воєнного стану на території України є: прийняття рішення про відсутність можливості виконання платником податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225; підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів, зокрема стосується платників, які перебувають на тимчасово окупованих територіях/на територіях, де ведуться бойові дії.
Між тим позивачем не зазначено у позові та судом не встановлено, що Товариство станом на час складання довідки та прийняття спірного рішення, подавало до контролюючого органу заяву щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Враховуючи, що підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено анулювання реєстрації податника податку на додану вартість у зв`язку з неподанням протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, виключень для прийняття рішення за цією нормою, у зв`язку з запровадженням воєнного стану, що призвело до зупинення діяльності суб`єкта господарювання, не передбачено, а також відсутності факту звернення позивачем до контролюючого органу із відповідною заявою про неможливість виконання податкового обов`язку з подання податкової звітності з податку на додану вартість судом не встановлено і позивач на такі обставини не посилається, суд апеляційної інстанції погодився з доводами скаржників про обґрунтованість прийняття спірного рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, відповідно до якого аналіз підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
Товариство наголошує на тому, що апеляційною інстанцією допущене неправильне застосування підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, в результаті не врахування правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 380/8687/20, постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 805/4460/18-а та постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №380/8769/20, яким передбачено обов`язкову умову для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються податком на додану вартість, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями. Тобто конструкція вказаної правової норми передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності».
Крім того, Товариство наголосило на тому, що судом апеляційної інстанції не враховано того факту, що у зв`язку з відсутністю керівника та головного бухгалтера на підприємстві, враховуючи організаційно правову форму підприємства, зміну акціонерів підприємства, зміну складу правління, голови правління, а також з урахуванням знищення значної кількості документації, через ракетний удар по підприємству, останньому для відновлення господарської діяльності та подачі податкової звідності через електронний кабінет, необхідний був значний час.
Щодо дотримання Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, Товариство вказало на те, що до моменту затвердження вказаного Порядку, законодавство не визначало конкретних критеріїв, за якими платники податків визнавалися такими, що не мали можливості виконати передбачені Податковим кодексом України обов`язки, зокрема щодо дотримання термінів подання звітності.
Позивач наголосив на тому, що на момент затвердження порядку, підприємство не мало уповноважених осіб, на звернення з заявою щодо неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/2442/22 від 12 вересня 2022 року припинено трудові відносини ОСОБА_1 з Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач» з 01 липня 2022 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади голови правління, за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу Законів про працю України.»
Також Товариство вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що позивач за адресою своєї реєстрації та виробничих потужностей зазнавало неодноразових обстрілів та руйнувань, що об`єктивно призвели до неможливості здійснення належної господарської діяльності за вказаний період.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктами 184.5-184.6 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).
Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Окремо слід звернути увагу на те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (зі змінами, внесеними Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
У вказаному Порядку наведені підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів).
Крім того, пунктом 3 Порядку встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №225, зокрема до платників податків, у яких після дати набрання чинності Порядком №225 з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу II, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що у вказаний в оскаржуваному рішенні періоді та на час прийняття спірного рішення позивачем не подана відповідна заява до контролюючого органу про відсутність можливості подання звітності, відтак не вчинено обов`язкової дії, яка б звільняла позивача як платника податків від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку, зокрема щодо подання звітності.
Щодо посилання Товариства на те, що воно за адресою своєї реєстрації та виробничих потужностей зазнавало неодноразових обстрілів та руйнувань, що об`єктивно призвело до неможливості здійснення належної господарської діяльності за вказаний період.
Суд не спростовує того факту, що Товариство неодноразово зазнавало обстрілів та руйнувань в наслідок збройної агресії російської федерації.
Більш того, Суд звертає увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу, чого позивачем зроблено не було.
Окрім іншого, позивач зазначає про те, що ним не подавалася декларація з податку на додану вартість з травня 2022 року до квітня 2023 року, у зв`язку з відсутністю уповноваженої особи на вчинення вказаних дій.
В той же час, посилання позивача на те, що ним здійснювала господарська діяльність, зокрема реєструвалися податкові накладні, навпаки свідчить про те, що позивач мав можливість подати декларацію з податку на додану вартість, або принаймні повідомити контролюючий орган про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк.
Вказані вище обставини також підтверджують можливість Товариства дотриматися норм Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 в частині повідомлення податкового органу про неможливість виконати свій обов`язок у встановлений законодавством строк
Щодо посилання на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №380/8687/20, то Суд звертає увагу на те, що у вказаній справі неможливість формувати податкові зобов`язання та податковий кредит у вказаний період, була обумовлена накладенням арешту на суми податку на додану вартість Товариства в системі електронного адміністрування ПДВ судом, який активно оскаржувався Товариством в судовому порядку.
У цій же ж справі позивач фактично доводить здійснення у спірний період господарських операцій, проте не доводить активної поведінки в частині здійснення свого податкового зобов`язання перед державою.
Відтак правовідносини у вказаних справах не можуть вважатися подібними.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач».
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публiчного акцiонерного товариства «Запорiзький завод «Перетворювач» залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №280/10300/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: Л. І. Бившева
І. А. Гончарова