Ухвала
іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 266/3090/18
провадження № 51-3281ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року в кримінальному провадженні щодо нього,
встановив
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 грудня 2018 року ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 366-1Кримінального кодексу України (далі КК) та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Вирішено питання процесуальних витрат.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_4 без змін.
Верховний Суд постановою від 09 жовтня 2019 року касаційну скаргу прокурора задовольнив частково, ухвалу Донецького апеляційного суду від 26 березня 2019 року скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Донецький апеляційний суд вироком від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково, виправдувальний вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 14 грудня 2018 року скасував.
ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за ст. 366-1 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 2700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 45 900 грн, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 2145 грн.
Верховний Суд у складі Третьої судової палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановою від 01 березня 2021 року вирок Донецького апеляційного суду від 18 березня 2020 року щодо ОСОБА_4 , засудженого за ст. 366-1 КК, скасував, а кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050780000323, закрив на підставах, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Донецький апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2021 року відмовив ОСОБА_4 у перегляді вироку цього суду від 18 березня 2021 року за виключними обставинами.
Як убачається зі змісту вказаного судового рішення, ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд вироку Донецького апеляційного суду щодо нього за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК. На обґрунтування підстави для звернення із заявою вказав, що Конституційний Суд України Рішенням від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнав ст. 366-1 КК неконституційною, а тому вирок щодо нього підлягає скасуванню і кримінальне провадження закриттю за відсутності події та складу кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про перевірку в касаційному порядку та скасування ухвали Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року
з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 ст.366-1КК визнано неконституційною, а тому апеляційний суд мав можливість розглянути його заяву про перегляд вироку суду щодо нього за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК та закрити кримінальне провадження за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення.
Як установив суд апеляційної інстанції, предметом його перевірки є вирок суду, який постановою Верховного Суду було скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК. Таким чином, на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції судового рішення про визнання ОСОБА_4 винуватим не існувало, а відповідно відсутні й підстави для перегляду такого рішення за виключними підставами.
При прийнятті такого рішення суд апеляційної інстанції також виходив з того, що ОСОБА_4 скористався своїм правом, передбаченим ст. 129 Конституції України та главою 32 КПК, на касаційне оскарження обвинувального вироку Донецького апеляційного суду від 18 березня 2020 року, отримав остаточне судове рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яким було скасовано обвинувальний вирок щодо нього.
Суд касаційної інстанції погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції, що вимоги ОСОБА_4 про повторну ревізію вироку суду за виключними обставинами після скасування цього вироку судом касаційної інстанції суперечать принципу правової визначеності остаточного судового рішення, що набрало законної сили, та загальному змісту судового провадження з перегляду судових рішень, передбаченому розділом5 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими абовиключнимиобставинами.
Вказані положення передбачають можливість перегляду за виключними обставинами судового рішення, що набрало законної сили та яким завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною, яка передбачає перегляд судового рішення, є встановлена Конституційним Судом України неконституційність, зокрема, окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи.
Однак у силу фактичної відсутності судового рішення, яке просить переглянути заявник, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості переглядати те, чого не існує.
Неприйнятними є доводи ОСОБА_4 про те, що апеляційний суд мав переглянути вирок суду від 18 березня 2020 року та закрити кримінальне провадження, оскільки відповідно до ст. 459 КПК судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за виключними обставинами, одже у цьому випадку суд апеляційної інстанцію був позбавлений можливості переглянути вирок суду за виключними обставинами внаслідок його скасування судом касаційної інстанції і закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .
Ураховуючи викладене, з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 29 березня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
