Провадження № 2/263/201/2021
Справа № 265/359/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполь Донецької області у складі: головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Моторіній В.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування завданих збитків,
В С Т А Н О В И В :
11 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування завданих збитків.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 16.10.2018 року він з ФОП ОСОБА_2 уклали договір, згідно до умов якого, відповідач зобов`язується продати металопластиковий виріб і комплектуючі, а саме: вікно та балконний блок, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, встановлених цим договором. Строк поставки товару встановлено з 16.10.2018 року по 31.10.2018 року. Загальна кількість робіт за договором складає 10820,00грн., оплата замовлення здійснюється за передплатою 70%, що становить 7500,00грн., від загальної вартості замовлення, шляхом внесення коштів у касу постачальника в момент підписання договору, решта суми 30%, що складає 3320,00грн., за договором оплачується при отриманні товару. 16.10.2018 року позивачем було сплачено передплату у розмірі 7500,00грн. Однак, товар не було поставлено у передбачений договором строк, а саме до 31.10.2018 року. В подальшому позивач неодноразово звертався до ФОП ОСОБА_2 , щодо виконання умов договору. У 2018 році позивач звертався до органів поліції та прокуратури, які повідомили останньому, що відносини з ФОП ОСОБА_2 регулюються цивільно-правовим законодавством. На теперішній час відповідач так не виконав умови договору, не поставив та не передав товар. У зв`язку з цим, він був вимушений звернутися до суду. Посилаючись на указані обставини, положення Закону України «Про захист прав споживачів», та ЦК України, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 серпня 2020 року Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі.
Позивач до судового засідання не з`явився, попередньо просив розглядати справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач не скористався своїм правом, відзив на позов на адресу суду не направив, а також повторно до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого, предметом договору є виконання замовлення 1 від 11.10.2018 року, постачальник зобов`язується продати металопластиковий виріб та комплектуючі (вікна), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх на умовах встановлених договором. Склад металопластикового виробу та комплектуючих встановлюється сторонами у специфікації, доданої до договору, яка є невід`ємною частиною договору.
Згідно п. 3.1 договору, постачальник зобов`язаний передати товар, у кількості та якості відповідно до вимог договору, п.3.2 передбачає, що покупець зобов`язується оглянути, прийняти, підписати акт прийому-передачі та оплатити майно.
Пунктом 5.1 загальна вартість робіт за договором складає 10820,00грн., п.5.2 передбачає, що оплата за договором проводиться за передплатою 70%, що становить 7500,00грн. від спільної вартості замовлення, шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника, в момент підписання договору. Пунктом 5.3 передбачено, що залишкова сума 30%, що складає 3320,00грн., за договором сплачується при отриманні товару.
Згідно п.6.2 договору, строк поставки товару встановлено з 16.10.2018 року по 31.10.2018 року.
Відповідно до товарного чеку №4 від 16.10.2018 року було сплачено передплату, на виконання умов договору, у сумі 7500,00грн.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про повну відповідність чинному законодавству вимог позивача про відшкодування завданих йому невиконанням вказаного договору збитків, тому що відповідач по теперішній час не тільки не виконав умови договору При цьому реальними збитками суд вважає понесені ОСОБА_1 витрати в якості передплати замовлення на суму 7500,00 грн., які до теперішнього часу йому не повернуті, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до пункту 4.1.2. договору в випадку затримки товару, покупцю за провиною постачальника, останній оплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення від суми передоплати.
Згідно розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов`язання загальна сума пені за період з 01.11.2018 року по 10.01.2020 року становить 3053,19 грн., а саме: за період з 01.11.2018 року по 25.04.2019 року сума пені становить 1301,92 грн. (за формулою 7500х2х18/100%/365 х176), за період з 26.04.2019 року по 18.07.2019 року сума пені 604,11 грн. (7500х2х17,5/100%/ 365х84), за період з 19.07.2019 року по 05.09.2019 року сума пені становить 342,33 грн. (7500х2х17/100%/365х49), за період з 06.09.2019 по 24.10.2019 року сума пені становить 332,26 грн. (7500х2х16,5/100%/365х49), за період з 25.10.2019 року по 12.12.2019 року сума пені становить 312,12 грн. (7500х2х15,5/100%/365х49), за період з 13.12.2019 року по 10.01.2020 року сума пені становить 160,45 грн. (7500х2х13,5/100%/365х29).
Згідно розрахунку відсотків за користування грошовими коштами загальна сума за період з 01.11.2018 року по 10.01.2020 року складає 268,75 грн., за формулою 7500х3/100%/365х436.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи наведене, досліджуючи представлені суду докази, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3).
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини;2) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також за вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Позивач свій обов`язок з оплати вартості виробів виконав повністю.
Відповідач до теперішнього часу не виконав свої зобов`язання за договором після тримання коштів позивача у повному обсязі.
У відповідності до положень п. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.
Відповідачем було грубо порушено умови укладеного договору та чинного законодавства, внаслідок чого, суд вважає, що позивач має право на розірвання договору, повернення сплаченої суми коштів і відшкодування збитків.
Пунктом 1 ст. 6 Закону «Про захист прав споживачів» також встановлює обов`язок продавця (виробника, виконавця) передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_2 порушив права позивача, отримавши грошові кошти за виготовлену продукцію, але до теперішнього часу виготовлені вироби позивачу не передав, тому повиний бути за це відповідальним.
У відповідності до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 611, 633, 651, 655, 698, 704, 711, 1167ЦК України, ст. ст. 1, 4, 8, 17 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 2, 4, 12, 13, 141, 263-265, 280 283 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, стягнення коштів та відшкодування завданих збитків задовольнити..
Договір від 16.10.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти сплаченого авансового платежу за договором у розмірі 7500,00 гривень.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 3053,19 гривень.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3% річних у розмірі 268,75 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О. Ковтуненко
