ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2019 року справа №263/358/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року у справі № 263/358/19 (головуючий 1 інстанції Пантелєєв Д.Г., повний текст рішення складено 21.03.2019 року у приміщенні суду за адресою: пр. Будівельників, буд. 52 а, м. Маріуполь Донецької області) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Ковальової Тетяни Вікторівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної віповідальності серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (далі-позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Ковальової Тетяни Вікторівни (далі-відповідач, патрульний поліцейський) в якому просив скасувати постанову серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року винесену капралом поліції Ковальовою Т.В. у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України та накладення штрафу в розмірі 850,00 грн, провадження у справі закрити (а.с. 1-3).
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року у задоволенні позову-відмовлено (а.с. 30-31).
Позивач з вказаним рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 36-38).
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального права, з дотриманням процесуальних вимог. В якості підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідачем до суду було надано диск із записом факту правопорушення, вчиненого позивачем. Дії інспектора щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України вважає законними та правомірними. У задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення залишити без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявили клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Згідно вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, заслухав суддю - доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
04.01.2019 року інспектором патрульної поліції 1 роти батальйону УПП Донецької області Ковальовою Т.В., яка є уповноваженою посадовою особою органу поліції, була винесена постанова серії ВР № 091197, якою було притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він, у порушення вимог п. 8(ґ) ПДР України, 03.01.2019 року близько 11.00 години, керуючи автомобілем «SKODA SUPERB», номерний знак НОМЕР_1, під час руху по пр. Будівельників, в районі б. 108 Центрального району м. Маріуполь, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофору жовтого кольору, чим порушив п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою, зокрема, світлофорів.
Відповідно до п. 8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст. 251 КУпАП.
В статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведено перелік джерел доказів у справах про адміністративні правопорушення, до яких, зокрема,
належать показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, згідно оскаржуваної постанови, стало виявлення посадовою особою підрозділу поліції здійснення позивачем руху на заборонений сигнал світлофора.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис, який міститься в матеріалах справи та встановлено, що з даних відеозапису місця події неможливо дати їм оцінку, оскільки зазначеним відеозаписом не зафіксовано факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не вбачається який колір світлового сигналу регулював дорожній рух позивача на момент його переїзду через перехрестя.
Відеозапис відповідачем здійснювався з перехрестя перпендикулярно вулиці по якій рухався позивач, а відтак доводи відповідача, що позивач рухався на заборонений сигнал світлофору, ґрунтуються на аналізі обставин з урахуванням синхронного режиму роботи світлофорів на перехрестях та фактичних дій інших учасників дорожнього руху, тобто непрямих доказах, які дозволяють зробити лише припущення про наявність зазначених відповідачем обставин.
Суд критично ставиться до копії циклограми роботи світлофорного об'єкту на проспекті Будівельників у м. Маріуполь в якому міститься схема пофазного роз'їзду, яка надана відповідачем, оскільки вона не є беззаперечним доказом з огляду на час та орган яким її затверджено.
Тобто, з наданих відповідачем доказів, не можливо встановити фактичного проїзду перехрестя позивачем на жовтий сигнал світлофору.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.7.3 (ґ) ПДР України у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, приймаючи до уваги, що наявні у справі докази унеможливлюють беззаперечно встановити факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України в частині проїзду перехрестя на заборонений сигнал світлофору, матеріали справи не містять достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права
На підставі вище викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав зазначених вище.
Враховуючи наведене, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності постанови інспектора відносно позивача, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято при невірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року у справі № 263/358/19 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Ковальової Тетяни Вікторівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної віповідальності серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 березня 2019 року у справі № 263/358/19 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції 1 роти батальйону Управління патрульної поліції Донецької області Ковальової Тетяни Вікторівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної віповідальності серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року за ч. 2 ст. 122 КУаАП - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВР № 091197 від 04.01.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, із закриттям справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.
Повний текст постанови складений 7 травня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова
