Ухвала
26 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 226/2546/20
провадження № 61-6369ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Мирноградвугілля» на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про зобов`язання забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Мирноградвугілля» про зобов`язання забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби.
Свої вимоги обґрунтував тим, що він є пенсіонером вугільної промисловості, останнім місцем його роботи був Відокремлений підрозділ «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», звідки був звільнений 16 травня 2020 року у зв`язку з виходом на пенсію. Він проживає у будинку з пічним опаленням за адресою: АДРЕСА_1 і відповідно до статей 43, 48 Гірничого Закону України, пункту 12.10. Галузевої угоди між Міністерствами палива і енергетики України та Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на рік.
24 липня 2020 року він звернувся до ДП «Мирноградвугілля» із заявою про надання йому вугілля на побутові потреби за І та ІІ півріччя 2020 року. Відповідачем за вказаною заявою було прийнято рішення про забезпечення його безоплатним вугіллям за І півріччя 2020 року, в забезпеченні його безоплатним вугіллям за ІІ півріччя 2020 року йому було відмовлено з причини того, що він вийшов на пенсію працюючи не на ДП «Мирноградвугілля», а на іншому підприємстві вугледобувної галузі.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач просив суд зобов`язати відповідача забезпечити його безоплатним вугіллям на побутові потреби у розмірі 2,95 тонн за ІІ півріччя 2020 року та стягнути з нього на його користь понесені ним при зверненні до суду судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ДП «Мирноградвугілля» безоплатно надати ОСОБА_1 вугілля на побутові потреби за ІІ півріччя 2020 року у кількості 2,95 тонн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Донецького апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ДП «Мирноградвугілля» залишено без задоволення.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року залишено без змін.
16 квітня 2021 року ДП «Мирноградвугілля» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 березня 2021 року у вказаній вище справі, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.
Предметом спору у даній справі є зобов`язання ДП «Мирноградвугілля» забезпечити ОСОБА_1 безоплатним вугіллям на побутові потреби у розмірі 2,95 тонн за II півріччя 2020 року.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ДП «Мирноградвугілля» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про зупинення виконання рішення Димитровського міського суду від 29 грудня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Мирноградвугілля» на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 29 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 23 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про зобов`язання забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
А. І. Грушицький
