Справа № 203/4282/22
Провадження № 3/0203/2226/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2022 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Шрамко Л.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.130 КУпАП,
встановив:
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 18.10.2022 р. серії ААД № 090917 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №090917, 31 серпня 2022 року о 14 годині 10 хвилин в м.Дніпро, пл. Старомостова, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння.
Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проведено в закладі охорони здоров`я КП «ОМПЦЛЗС» ДОР. Результатом огляду є висновок КП «ОМПЦЛЗС» ДОР №3940 від 17.09.2022. Чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України та вичинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді вину не визнав.
21.11.2022 на адресу суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_1 в яких він просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що 31 серпня 2022 року він перебував в нерухомому транспортному засобі ВАЗ 217030, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - автомобіль), який було припарковано на проїзній частині в районі будинку за адресою м. Дніпро, пл. Старомостова, буд.2. Він ОСОБА_1 очікував водія, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував зазначеним транспортним засобом, та відлучився по справам орієнтовно о 13 год 00 хвилин. Орієнтовно о 13 год 20 хвилин, біля автомобіля зупинився автомобіль патрульної поліції, з якого вийшли поліцейські в однострої, поводили себе упереджено та агресивно, звернулися до нього ОСОБА_1 , стверджуючи що він керує зазначеним автомобілем(але автомобіль був нерухомий), вимагали надати документи. На його пояснення з приводу того, що не він керує автомобілем, а водій ОСОБА_2 , який відлучився та невдовзі повернеться реагували агресивно. На його прохання про негайне надання можливості отримати професійну правничу допомогу, викликати адвоката БПД або краще зачекати адвоката з яким у нього укладено Договір про надання правової допомоги, йому відповіли відмовою.
В подальшому, не зважаючи на його пояснення та заяви про необхідність надання адвоката, не бажаючи дочекатися водія ОСОБА_2 , та отримати його пояснення, Інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Мусать Олександром Сергійовичем, було зроблено заяву, що він підозрює його - ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, оскільки він раніше притягувався до відповідальності за подібне правопорушення.. Заперечення, що він ОСОБА_1 очікує водія ОСОБА_2 , і що наразі він не є водієм транспортного засобу, оскільки йому відомо, що його позбавлено права керування транспортним засобом рішенням суду, інспектор поліції ігнорував повністю, наполягав на відвіданні медичного закладу для проведення освідування на стан наркотичного сп`яніння, при чому законних підстав на цю дію не маючи, та не пояснюючи які саме ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 на його думку має. ОСОБА_1 усвідомлював, що дії інспектора поліції спрямовані на те, щоб швидше винести постанову відносно нього, та покинути місце, не чекаючи повернення водія, оскільки це було не вигідно інспектору.
Інспектор поліції Мусать О.С. виніс постанову серії БАВ №257149 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.4 ст.126 КУпАП, знову ж таки ігноруючи що він - ОСОБА_1 не керував автомобілем, а автомобілем керував ОСОБА_2 . Не зважаючи ні на що, інспектор поліції ОСОБА_3 в постанові зазначив що ніби то автомобіль був під його керуванням, та не дочекавшись водія, наполягли щоб він поїхав до медичного закладу. Для чого інспектор ОСОБА_3 викликав інший екіпаж патрульної поліції, до складу якого входила Інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_4 він не розуміє.
Також зазначив, що він не мав іншого виходу, як погодитися проїхати разом в патрульному автомобілі до медичного закладу, оскільки інспектор поліції з іншими поліцейськими поводився упереджено та агресивно, та він мав побоювання щодо застосування до себе фізичної сили.
В подальшому, ОСОБА_1 поїхав разом з інспектором поліції ОСОБА_4 , яка також не повідомила які саме ознаки наркотичного сп`яніння він на її думку має, до медичного закладу в район вулиці Новосільна та проспект О. Поля, Інспектор ОСОБА_4 також ігнорувала його пояснення з того приводу, що транспортним засобом він не керував, і варто дочекатися водія ОСОБА_2 .
Далі, в медичному закладі у нього ОСОБА_1 здійснили відбирання зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження (сечі) в одну ємність. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння при ньому не складався, йому не вручався. Після чого йому повідомили що він вільний. Він не одноразово повідомляв інспектору поліції що потребує юридичної допомоги адвоката, але всі його вимоги з нього питання також були проігноровані, чим порушено його право на захист.
З метою оскарження незаконно винесеної постанови серії БАВ №257149 від 31 серпня 2022 року, складену Інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Мусать О.С., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КупАП України у виді штрафу у розмірі 20 400(двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, він - ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за яким 24 жовтня 2022 року суддя Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська О.О. Богун постановила прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №199/6746/22 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу 2 роти 2 батальону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мусать О.С., про накладення адміністративного стягнення. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Крім того звертає увагу суду на те, що 18 жовтня 2022 року Інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Сергеєвою Дарією Сергіївною складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №090917 про те, що нібито 31 серпня 2022 року він - ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. При цьому, Інспектором в Протоколі не зазначено, які саме ознаки наркотичного сп`яніння мав ОСОБА_1 крім того, Рапорт інспектора, який міститься в матеріалах справи та, який містить виправлення в даті нібито скоєння адміністративного правопорушення, та за змістом якого інспектор стверджує що він перевіряв документи у водія ОСОБА_1 за адресою пл. Стромцова, 2.
До протоколу не долучено відеозаписів з нагрудних камер поліцейських. Вмотивовано тим, що строк зберігання відео - 1 місяць. Натомість, ніщо не заважало інспекторам патрульної поліції своєчасно скласти протокол та з доданим до нього відео з нагрудних камер передати його до суду, оскільки подія мала місце 31.08.2022 року, висновок щодо результатів медичного огляду складений 17.09.2022 року, а протокол складено 18.10.2022. Вбачається навмисне затягування, адже відеозаписи з нагрудних камер інспекторів свідчили про невинуватість ОСОБА_1 .
Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції складене суто формально, і жодним чином не направлялося йому - ОСОБА_1
Адвокат Сухомлин О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 також наполягала на закритті провадження по справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на пояснення самого ОСОБА_1 та на практику Верховного Суду, а саме: п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише знаходився у ньому та чекав на водія ОСОБА_2 .
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані. Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Рапорт працівника поліції не може вважатися належним і допустимим доказом учинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП (20 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 524/5741/16-а, адміністративне провадження № К/9901/33786/18); Інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 524/9827/16-а).
Крім того, звернула увагу суду на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 за позовом до Управління патрульної поліції та скасовано постанову серія БАВ №257149 від 31.08.2022 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП закрито .
Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Сухомлин О.В., заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст. 130 КУпАПз наступних підстав.
Особа, яка склала протокол, вважає, що ОСОБА_1 порушив п.2.9А Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.130 КУпАП.
Частиною 3статті 130КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння.
Для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, необхідно установити наявність двох обставин, а саме: 1) що особа керувала транспортним засобом; 2) ця особа знаходилась в стані алкогольного сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Відповідно до ст.251 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення в якому відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копія якого не вручена особі та міститься в матеріалах справи, рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області, картки обліку адміністративних правопорушень, відповідно до яких ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП двічі протягом року, повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції за фактом вчиненого адміністративного правопорушення, якого саме правопорушення з повідомлення не зрозуміло. Крім того, повідомлення не має жодного документального підтвердження про його направлення стороні. Висновок КП «ДБКЛ» ДОР від 17.09.2022. Довідку в якій зазначено, що відповідно до пп.1 п.3 р. VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, у зв`язку з чим відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів окремих працівників поліції в Дніпропетровській області ДПП за подією від 31.08.2022 до протоколу ААД №090917 від 18.10.2022 немає можливості.
Аналізуючи надані докази, приходжу до наступного, так, в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особиінспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Крім того, суд звертає увагу, що у рапорті працівника поліції не зазначено причину зупинки транспортного засобу та зазначено, що транспортний засіб було зупинено за адресою: м. Дніпро, пл. Стромцова, 2, що має розбіжності з протоколом про адміністративне правопорушення, а саме: м. Дніпро, пл. Старомостова, 2. Разом з тим, рапорт містить виправлення в даті зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.
Таким чином, жодного доказу керування ОСОБА_1 автомобілем та підстав для проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Одним із видів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані сп`яніння.
Крім того, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу, у якому знаходився ОСОБА_1 , та відносно якого поліцією не приймалось будь яке рішення щодо порушення ним вимог Закону.
Обставини, визначені законом, які давали поліцейському право вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, були відсутні.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 130 КУпАПматеріали справи не містять.
Відповідно до положеньстатті 9 Конституції України, тастатті 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог частини 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування пункту 2 статті 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже стаття 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення є необхідним застосування положеннястатті 62Конституції Українипро те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 за позовом до Управління патрульної поліції та скасовано постанову серія БАВ №257149 від 31.08.2022 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП закрито . Судом встановлено, що докази вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відсутні, вищенаведені доводи позивача визнані обґрунтованими.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі, що 31 серпня 2022 року о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Geely, д.н.з. НОМЕР_3 , у стані наркотичного сп`яніння.
Враховуючи викладене, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАПпідлягає закриттю за відсутністю в діях останнього складу даного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.7,8,13,16,401,245,283,284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАПвідносно ОСОБА_1 , за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Л.Л. Шрамко
