Справа № 1613/2-а-1174/11
Категорія 97
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2011 року смт Котельва
Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Островський Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
22 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними, та зобовязати нарахувати та виплати на його користь, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення за період із 01 листопада 2010 року по 22 квітня 2011 року. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп\2008р., якими були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження та подав до канцелярії суду свої письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що компетенцією Пенсійного фонду України та його органів, є керівництво та управління солідарною пенсійною системою, зокрема призначення та виплата пенсій. Позивачці призначено пенсію управлінням у відповідності до його повноважень, визначених ст.ст. 27, 28 , 58, 64 Закону №1058. Соціальна допомога передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не є пенсією, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними. На думку відповідача рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року й на період з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 року не поширюється. Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають та є обовязковим для виконання тим органом, який прийняв неконституційний акт, тобто у даному випадку Верховною ОСОБА_2 України, яка за Законом України «Про Державний бюджет України 2008 року»лише з 01.01.2008 року передбачила виплату підвищення до пенсії в розмірі надбавки «дітям війни», встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивачу протягом 2008-2010 років підвищення до пенсії у розмірі надбавки як дитині війни нараховувалось та виплачувалось у повному обсязі, відповідно до бюджетного законодавства на 2008рік та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, а тому вимоги позивача є необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, приходжу до наступних висновків.
Позивач має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААА № 377672 від 02.04.2001 року, та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідач протягом зазначеного позивачем проміжку часу здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в значно менших розмірах, ніж це передбачено діючими положеннями ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правових актів, застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону, так як відповідач зобовязаний нараховувати підвищення до пенсії дитині війни саме згідно цієї норми.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивачка, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни.
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обовязок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обовязок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни покладено на Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області, за місцем проживання позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Посилання на Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»стосується лише пенсії., предметом судового розгляду є не пенсія, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а виплат, які виплачуються за рахунок коштів Держбюджету України.
Позивач подав заяву, в якій просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобовязати нарахувати та виплати на її користь, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення за період із 01 листопада 2010 року по 22 квітня 2011 року, тобто вимоги, заявлені позивачем не перебувають за межами строку звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України №6-рп\2007 року від 09.07.2007 року, №10-рп\2008 року від 22.05.2008 року, №19-рп/2010 від 09.09.2010 року, ст.ст. 1,3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 99, 100,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії дитині війни задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області протиправною в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі встановленому ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період із 01 листопада 2010 року по 20 травня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період із 01 листопада 2010 року по 20 травня 2011 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40 (три грн. 40 коп.) грн.
Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя
Котелевського районного суду
Полтавської області ОСОБА_2
