ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2019 року
Київ
справа №1440/2177/18
адміністративне провадження №К/9901/22578/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №1440/2177/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (прийняту в складі: головуючого - Гордієнко Т.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Димерлія О.О., суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі -Відповідача1), третя особа ОСОБА_2 в якому просив:
1.1 - визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 1022 від 03.09.2018 про звільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції Миколаївської області;
1.2. - визнання протиправним та скасування наказ начальника Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 258 о/с від 17.09.2018 про увільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області та призначення його слідчим відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції,
1.3. - визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 1125 о/с від 03.10.2018 про звільнення полковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції,
1.4. - визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївські області № 283 о/с від 05.10.2018 полковника поліції ОСОБА_1 про звільнення зі служби в поліції,
1.5. - поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на штатній посаді заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відповідно до штатного розпису (штату) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду позивач не був поновлений на посаді до теперішнього часу. У позивача відсутнє посвідчення, з посадовими обов`язками його ніхто не ознайомив, він не є поліцейським та не виконує функції держави, тому не повинен був подавати декларацію про доходи за 2017 рік. Позивач не вчиняв будь-яких корупційних правопорушень і не притягувався судом до відповідальності за їх вчинення, тому відповідач протиправно послався в наказі про звільнення на ч.2 ст.65 Закону України « Про запобігання корупції», як на підставу для його видання.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
3.1 Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 1022 від 03.09.2018 про звільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції Миколаївської області,
3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 258 о/с від 17.09.2018 про увільнення полковника поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області та призначення його слідчим відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції.
3.3. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління національної поліції в Миколаївській області № 1125 о/с від 03.10.2018 про звільнення полковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
3.4. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївські області № 283 о/с від 05.10.2018 полковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
3.5. Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на штатній посаді заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відповідно до штатного розпису (штату) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
3.6. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.11.2018 по 19.11.2018 у сумі 5831,70 гривень.
3.7. Рішення в частині стягнення грошового забезпечення з 06.11.2018 по 19.11.2017 в сумі 5831,70 грн. та поновлення полковника поліції ОСОБА_1 на штатній посаді заступника начальника Головного управління-начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відповідно до штатного розпису (штату) Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернуто до негайного виконання.
4. Суд першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що неподання позивачем декларації про майно не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст.7,8 Дисциплінарного статуту ОВС України та ст.18 Закону України « Про Національну поліцію», оскільки неподання декларації не відповідає ознакам невиконання чи неналежного виконання службових обов`язків.
IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду першої та апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що позивача наказом № 1022 від 03.09.2018 правомірно було звільнено з посади заступника начальника ГУНП-начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушення службової дисципліни, в частині ігнорування ст.7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, порушення вимог п.1 ч.2 та п.2 ст.18 Закону України « Про Національну поліцію» за неподання декларації про доходи за 2017 рік. Інші спірні накази також прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 у справі № 814/2851/16 та прийнято нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу. Визнано протиправним та скасовано наказ № 356 о/с від 22.12.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення зі служби в поліції полковника поліції ОСОБА_1 1 за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію". Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 23.12.2016 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23.12.2016 року по 31.05.2017 року в сумі 42963,71 грн.
8. Наказом від 15.02.2018 № 51 о/с ГУНП в Миколаївській області скасований пункт наказу ГУНП в Миколаївській області № 356 о/с від 22.12.2016 в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 та поновлення його на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління з 23.12.2016.
9. У висновку службового розслідування за фактом умисної не подачі декларації про доходи, особи уповноваженої на виконання функцій держави, заступником начальника СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 від 08.08.2018 зазначено, що 08.06.2018 за вх.№ 3433/14-2018 до ГУНП надійшов рапорт заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП Пономаренка М.О. про отримання інформації щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.03.2018 № 42018150000000013 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України, за фактом того, що ОСОБА_1 , будучи звільненим 08.09.2017 зі служби в поліції умисно не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України " Про запобігання корупції".
10. Цим же висновком ініційовано проведення службового розслідування за фактом не подачі ОСОБА_1 щорічної декларації про доходи за 2017 рік до 01.04.2018.
11. Висновком службового розслідування від 31.08.2018 за фактом умисної не подачі декларації про доходи ОСОБА_1 зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні службової дисципліни, в частині ігнорування ст.ст.7,8 Дисциплінарного статуту ОВС України, порушення вимог ст.18 Закону України " Про Національну поліцію" щодо належного виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, наказів керівництва, ігноруванні вимог Антикорупційної програми МВС на 2018 рік, що призвело до порушення ч.1, ч.2 ст.45 Закону України " Про запобігання корупції" в частині обов`язкової подачі щорічної декларації про доходи полковника ОСОБА_1 звільнити з посади.
12. Наказом № 1022 о/с від 03.09.2018 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні службової дисципліни щодо належного виконання службових обов`язків начальника слідчого управління ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади.
13. Наказом ГУНП в Миколаївській області № 258 о/с від 17.09.2018 полковника поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду слідчого слідчого відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції та одночасно увільнено від посади заступника начальника ГУ -начальника слідчого управління ГУНП.
14. 19.09.2018 позивач до виконання службових обов`язків не приступив, будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин відсутності на службі не надав.
15. Наказом ГУНП від 20.09.2018 № 1142 призначено проведення службового розслідування за фактом невиходу ОСОБА_1 на службу без поважних причин та №1143 від 20.09.2018 про припинення виплати грошового забезпечення. У ході службового розслідування встановлено факт систематичної відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних причин.
16. Наказом ГУНП в Миколаївській області № 1125 від 03.10.2018 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні службової дисципліни, в частині неналежного виконання вимог п.3,5 ст.4, п.1,10 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішні справ України щодо неухильного дотримання статутів та наказів начальників, сприянні начальнику у зміцненні службової дисципліни, дотримання правил внутрішнього розпорядку, що виразилось у систематичній відсутності на службі без поважних причин протягом 15 днів, слідчого відділення Березнегуватського ВП Снігурівського ВП ГУНП полковника ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
17. Наказом ГУНП в Миколаївській області № 283 о/с від 05.10.2018 по особовому складу відповідно до Закону України " Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції: за ст.77 ч.1 п.6 ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби): полковника поліції ОСОБА_1. слідчого відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції.
18. Не погоджуючись зі звільненням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
19. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).
22. Частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.
23. Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.
24. Згідно з частиною першою та другою статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
25. Відповідно до положень пункту 9 Закону України від 23.12.2015р. №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006р. № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).
26. Приписами статті 1 Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
27. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
28. Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
29. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
30. Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
31. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013р. № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013р. за № 541/23073 (далі - Інструкція №230).
32. Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
33. Підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції №230 передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.
34. Згідно з п. 2.6 Інструкції № 230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
35. Пунктом 8.3 Інструкції №230 передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
36. Згідно пункту 8.4 Інструкції №230 у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
37. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".
38. Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
39. Відповідно до пункту «з» статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.
40. Позивач, у відповідності до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
41. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
42. Згідно частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п.1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається національним агентством.
43. Підпунктом 1 п.5 Розділу 11 Порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, щорічна декларація суб`єкта декларування подається в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року наступного за звітнім роком. Така декларація охоплює звітній період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
44. Приписами підпунктом 3 пункту 5 Розділу 11 Порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
45. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
46. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
47. Частиною другою статті 49 Закону України "Про запобігання корупції" державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
48. Відповідно до частини 1 статті 8, пункту 5 частини 1 статті 12, статті 49 Закону України "Про запобігання корупції", НАЗК затверджено Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, рішенням від 06.09.2016 № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 листопада 2016 р. за N 1479/29609 (далі також - Порядок).
49. За приписами пункту 1 Порядку, цей порядок визначає процедуру перевірки державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (органами, в яких працює (працював або входить чи входив до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах) суб`єкт декларування (далі - відповідний орган)) факту подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (надалі - Закон), а також процедуру повідомлення відповідним органом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій.
50. Перевірка факту подання відповідно до Закону декларацій особами, зазначеними у пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, здійснюється у порядку, визначеному Національним агентством.
51. За приписами пунктів 3-6 Порядку, визначено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу. Керівник відповідного органу визначає порядок взаємодії відповідального підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб`єктів декларування, у яких виник обов`язок подати декларації відповідно до вимог Закону.
52. Відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу, а також Національне агентство у випадках, визначених Законом, перевіряють факт подання декларацій у такі строки: 1) щорічні декларації суб`єктів декларування - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій; 2) декларації суб`єктів декларування, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - упродовж п`яти робочих днів з дня такого припинення; якщо припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника відповідного органу - упродовж п`яти робочих днів після спливання строку у двадцять робочих днів з дня, коли суб`єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення; 3) декларації суб`єктів декларування, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, у якому було припинено таку діяльність; 4) декларації суб`єктів декларування, які є особами, що претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, та осіб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 3 Закону, - до призначення або обрання особи на посаду; 5) декларації осіб, зазначених у підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, у разі входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу конкурсної комісії, утвореної відповідно до Законів України "Про державну службу"; Про службу в органах місцевого самоврядування", Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідної громадської ради, ради громадського контролю, утвореної при державних органах, - протягом десяти календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці другому частини третьої статті 45 Закону; 6) декларації осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 5 частини першої статті 3 Закону, у разі зайняття посади керівника або входження (обрання, призначення) до складу вищого органу управління, інших органів управління відповідного громадського об`єднання, іншого непідприємницького товариства - протягом десяти календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці третьому частини третьої статті 45 Закону. Відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.
53. У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається на адресу електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, та засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Зазначене повідомлення надсилається відповідним органом окремо за кожним фактом такого неподання чи несвоєчасного подання.
54. Згідно абзацу п`ятого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
55. Частиною першою статті 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
56. Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
VI. Позиція Верховного Суду
57. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
58. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
59. Верховний Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було правильно встановлено, що приймаючи наказ № 1022 від 03.09.2018 відповідач послався на вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні службової дисципліни щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків, як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
60. Однак зазначені посилання відповідача є помилковими, оскільки з аналізу Закону України "Про Національну поліцію", обов`язками працівника поліції слід вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
61. Тобто, неподання позивачем декларації про майно не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст.7,8 Дисциплінарного статуту ОВС України та ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки неподання декларації не відповідає ознакам невиконання чи неналежного виконання саме службових обов`язків.
62. Верховний Суд звертає увагу відповідача на те, що на підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.08.2016 № 1 «Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції» розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
63. Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції», контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.
64. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права згідно з вимогами частини другої статті 49 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
65. Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
66. Верховний Суд зазначає, що судом першої та апеляційної інстанції правильно було встановлено, що відповідач зобов`язаний був перевіряти факт подання ОСОБА_1 декларації за 2017 рік та повідомити Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларації у визначеному ним порядку. Відповідач цього не зробив. Позивач від Національного агентства письмового повідомлення про факт неподання ним декларації за 2017 рік не отримував.
67. Крім того, відповідач за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК повинен був провести службове розслідування в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.65 Закону України «Про запобігання корупції»). Доказів отримання такого подання або припису відповідач суду не надав, тому у відповідача не було підстав для проведення службового розслідування зі спірних питань, а була тільки підстава повідомити НАЗК про встановлення факту неподання позивачем декларації.
68. Закон України «Про запобігання корупції» не містить застережень стосовно того, що установи, організації, в якій працює особа, яка вчинила корупційне правопорушення, самостійно проводять службове розслідування та притягують працівників до дисциплінарної відповідальності за неподання декларації. Законом України «Про запобігання корупції» передбачена процедура виявлення факту неподання декларації суб`єктом декларування та дії спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції в разі встановлення корупційного правопорушення.
69. За таких обставин, Верховних суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності діяв не у межах повноважень, що визначені у законі.
70. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
71. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
72. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
VII. Судові витрати
73. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
74. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.
2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Дашутін
М.М.Яковенко
