Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2371/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №26, про відмову у встановленні статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;
2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 встановити статус та видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.1995 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є батьком загиблого 13.04.2017 ОСОБА_2 в період проходження військової служби. Вказав, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про встановлення статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (далі - статусу) та видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» відповідно до постанови КМУ від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користуванні пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», проте отримала відмову.
Позивач вважає, що така відмова відповідача у встановленні статусу та видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби є необґрунтованою та незаконною, такою, що порушує її право на соціальний захист, тому просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначила, що пунктом 4.16 розділу IV Інструкції №937 передбачає, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час /проходження військової служби (у тому, числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Згідно із абз. 1 п. 1 Постанови КМУ «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» №379 від 28.05.1993, посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками №1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Вказала, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи с наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Звернула увагу, що згідно висновку експерта №35 на момент смерті ОСОБА_2 перебував в стані важкої алкогольної інтоксикації, тому відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленні статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (далі - статусу) та видачі відповідного посвідчення вважає правомірною.
Дослідивши письмові докази по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком загиблого 13.04.2017 в період проходження військової служби ОСОБА_2 .
З 21.09.2016 по 07.02.2017 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції.
ОСОБА_2 , солдат, навідник кулеметного взводу 3-го механізованого батальйону, проходив службу у Збройних Силах України за контрактом з 15.04.2016 у військовій частині пп НОМЕР_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.04.2017, причина смерті - закрита черепно-мозкова травма (лікарське свідоцтво про смерть №35 від 13.04.2017).
Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.11.2019 у справі №154/1689/17, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину щодо ОСОБА_2 , передбаченому ч. 2 ст.121 КК України та позбавлено волі на строк вісім років.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/20250/19 від 27.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги батьку та матері військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , та встановлено, що смерть загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 настала внаслідок протиправних дій іншої особи, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про встановлення статусу члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (далі - статусу) та видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» відповідно до постанови КМУ від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користуванні пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
16.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 за рішенням у формі протоколу №26 відмовлено у встановленні статусу та видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (номер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», оскільки на момент смерті ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп`яніння.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні дій, вказаних у заяві, позивач звернулася із цим позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом №2011-XII, дія якого за підп. 2 п. 1 ст. 3 поширюється, у тому числі й на членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби.
Відповідно до пункту 13 статті 14 вказаного Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної вище законодавчої норми Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» (далі Постанова КМУ № 379), за змістом якої посвідчення видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками №1 і 2.
Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.
Крім того, вказаною постановою передбачено, що на Міністерство оборони України покладено обов`язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка при зверненні до військового комісаріату надала відповідну заяву з необхідним пакетом документів.
Суд звертає увагу, що порядок роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби, здійснюється за Інструкцією з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 (далі Інструкція №937).
Згідно з п. 2.6 Інструкції №937 на обласні ТЦКСП покладаються: керівництво та контроль за роботою районних ТЦКСП із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, а також здійснення перевірок цієї роботи щодо дотримання ними вимог законодавства; оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; донарахування до дня звільнення з військової служби вислуги років (страхового стажу) особам, звільненим з військової служби, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року N 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393» (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за N 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦКСП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою; складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45; ведення обліку осіб, звільнених з військової служби, яким були відповідно до Закону оформлені документи для призначення (перерахунку) пенсій, з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»; перевірка документів, які надійшли з районного ТЦКСП для призначення та виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов`язків військової служби у складі національного контингенту чи національного персоналу, або одноразової грошової допомоги особам, зазначеним у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо встановлення осіб, які скористалися своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами; підготовка та подання висновку для призначення одноразової грошової допомоги особам, зазначеним у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; здійснення розподілу безкоштовних путівок для лікування в санаторно-курортних закладах Міністерства оборони та закупівля в межах виділених асигнувань путівок ветеранам війни та особам з інвалідністю з числа пенсіонерів, які перебувають на відповідному обліку у ТЦКСП, в інші санаторії та лікувально-профілактичні заклади; проведення звірок з головними управліннями Пенсійного фонду України стосовно військових пенсіонерів, яким призначено (припинено) виплату пенсії за Законом; ведення обліку та розподіл путівок на безоплатне санаторно-курортне лікування ветеранів війни, осіб з інвалідністю, членів сімей померлих військовослужбовців та пенсіонерів з їх числа, які отримують пенсії відповідно до Закону; надання копій документів, які знаходяться в особово-пенсійній справі, особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей; розгляд заяв і скарг з питань забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, що надходять до ТЦКСП, а також прийом громадян, які звернулися з цих питань; організація роботи щодо вивчення особовим складом обласного та районних ТЦКСП вимог законодавства, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства оборони України з питань забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей; організація та проведення роботи з роз`яснення особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей законодавства з питань забезпечення соціальними виплатами та пільг, установлених для них чинним законодавством, проведення відповідної інформаційної роботи; забезпечення обліку та схоронності у спеціально обладнаних сховищах особово-пенсійних справ осіб, звільнених з військової служби, бланків посвідчень члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, учасника бойових дій, ветерана військової служби та листів талонів на право одержання проїзних квитків, здійснення щоквартальної перевірки наявності та законності списання бланків посвідчень та листів талонів; співпраця з територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань надання соціальних послуг, що встановлені законодавством, особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей; подання до 15 лютого поточного року звіту про роботу за попередній рік.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції №937 начальник сектору соціальних виплат ТЦКСП відповідає за стан роботи із забезпечення соціальними виплатами особового складу ТЦКСП в області та осіб, звільнених з військової служби, членів їх сімей. Начальник сектору соціальних виплат ТЦКСП підпорядковується безпосередньо керівнику ТЦКСП, а зі спеціальних питань - начальнику фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, крім того, зокрема, зобов`язаний забезпечувати облік, схоронність та видачу бланків посвідчень і листів талонів відповідно до чинного законодавства.
Згідно пункту 2.8 робота із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей здійснюється відділом оформлення допомог, військових пенсій та пільг сектору соціальних виплат обласного ТЦКСП.
Пунктом 4.16 вказаної Інструкції передбачено, що облік, видача та списання посвідчень покладаються на посадових осіб обласного військового комісаріату.
Суд наголошує на тому, що судовими рішеннями, які набрали законної сили (вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.11.2019 у справі №154/1689/17 та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/20250/19 від 27.07.2021), установлено, що ОСОБА_2 загинув під час проходження військової служби та смерть настала внаслідок протиправних дій іншої особи, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 78 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин суд зазначає про безпідставність посилання відповідача на факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, як на підставу відмови у видачі посвідчення, оскільки факт смерті настав у зв`язку з умисними протиправними діями інших осіб, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, є встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили, та не підлягає доказуванню.
Аналогічна позиція щодо необхідності видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби у випадку встановлення судовими рішеннями факту настання смерті військовослужбовця у зв`язку з умисними протиправними діями інших осіб викладена у постанові Верховного суду від 09.01.2020 у справі №818/435/16.
Враховуючи, що рішенням у формі протоколу ІНФОРМАЦІЯ_4 №26 від 16.06.2023 безпідставно та необґрунтовано відмовлено у встановленні статусу та видачі посвідчення «Член сім`ї військовослужбовця, який загинув (номер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби», тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вищевказаного рішення та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо у встановлення статусу та видачі ОСОБА_5 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби згідно Постанови КМУ від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №26, про відмову у встановленні статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 встановити статус та видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1995 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ).
Суддя Ф.А. Волдінер
