РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
01 грудня 2023 р. Справа № 120/9693/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , викладену у листі від 06.06.2023 №10332-8462/С-02/8-0200/23;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності з положеннями ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з заробітної плати на територіях радіоактивного забруднення за період з 13.08.1986 по 16.12.1986 на підставі архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15 та збільшити розмір пенсії позивачу згідно вимог, встановлених ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 13 років стажу вище 10 років на 1% за кожен рік не вище 85% заробітку, виходячи з заробітку в розмірі 11869,82 грн. з часу призначення пенсії.
В обґрунтування позову вказує, що отримує пенсію за віком як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. У травні звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст. 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак пенсійний орган відмовив позивачу у проведенні перерахунку.
Не погоджуючись з таким діями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 07.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.08.2023 та 04.08.2023 представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що статтею 57 Закону №796 для осіб, які працювали на території радіоекологічного забруднення передбачено пільги при обчисленні середньомісячного заробітку. Зокрема, у разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058 (за двоскладовою формулою) за бажанням того, хто звернувся за пенсію, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Щодо розрахунку пенсії з урахуванням норм пункту 2 статті 56 Закону №796 повідомляє, що при даному розрахунку розмір пенсії проводиться за двоскладовою формулою при цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, а саме 168 грн, відповідно загальний розмір пенсії зменшується. За попереднім розрахунком розмір пенсії становитиме 2520,00 грн. Тому відповідач вважає, що провести перерахунок пенсії позивача за віком за двоскладовою формулою з розрахунку стажу згідно статті 56 Закону №796 є недоцільно.
21.08.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Однак остання судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою статті 263 КАС України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення від 25.01.2007.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 14.10.2023 отримує пенсію за віком, призначену із заниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
05.05.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якій просив провести перерахунок призначеної пенсії у відповідності з положеннями ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із заробітної плати на територіях радіоактивного забруднення за період з 13.08.1986 по 16.12.1986 на підставі архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15, а також збільшити розмір пенсії згідно вимог, встановлених ч. 2 ст. 56 Закону України 2Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 13 років стажу вище 10 років на 1% за кожен рік не вище 85% заробітку, виходячи з заробітку в розмірі 11869,82 грн з часу призначення пенсії.
У листі від 06.06.2023 №10332-8462/С-02/8-0200/23 пенсійний орган повідомив, що в розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.10.1991 по 30.09.1996 та з 01.07.2000 по 30.11.2005 за даними системи персоніфікованого обліку. Індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,60294, його застосовано до проіндексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 - 7405,03 грн. 3 огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить: 7405,03 грн х 1,60294 = 11869,82 грн. Розрахунок пенсії станом на 01.03.2023 наступний: 2828,93 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (11869,82 грн х 0,23833); 170,82 грн - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №112. Загальний розмір пенсії становить 2999,75 грн. Принагідно повідомляє, що статтею 57 Закону №796 для осіб, які працювали на території радіоекологічного забруднення передбачено пільги при обчисленні середньомісячного заробітку. Зокрема, у разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058 (за двоскладовою формулою) за бажанням того, хто та звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Щодо розрахунку пенсії з урахуванням норм пункту 2 статті 56 Закону №796 повідомляємо, що при даному розрахунку розмір пенсії проводиться за двоскладовою формулою при цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, а саме 168 грн, і розмір пенсії зменшується. Тому провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком за двоскладовою формулою з розрахунку стажу згідно статті 56 Закону №796 недоцільно .
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з абз.2 ч.13 Прикінцевих положень розділу XV Закону №1058 у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", «Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про прокуратуру", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.
Щодо позовних вимог в частині, що стосуються перерахунку розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії, виходячи з заробітної плати на території радіоактивного забруднення відповідно до архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15, то суд зазначає.
Статтею 55 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII передбачено право осіб, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, на надання пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а за змістом частини 3 цієї ж статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
У свою чергу, положеннями ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що позивач із 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену із заниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Звертаючись до відповідача із заявою 05.05.2023, позивач просив здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог ст. 57 Закону №796. До заяви додав копію архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15, у якій міститься інформація про заробітну плату ОСОБА_1 за 1986 рік.
Крім цього, з архівної довідки від 04.07.2013 №25461 вбачається, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 13.08.1986 по 16.12.1986.
У відповідь на заяву, відповідач надіслав лист від 06.06.2023, у якому надав роз`яснення щодо перерахунку пенсії та, серед іншого, вказав, що перерахунок пенсії по заробітній платі відповідно до статті 57 Закону № 796-ХІІ є недоцільним у зв`язку із зменшенням розміру пенсії.
Відповідно до статті 57 Закону №796-ХІІ, обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Разом з тим, судом при розгляді адміністративної справи встановлено, що при розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, відповідачем було взято заробітну плату позивача за період із з 01.10.1991 по 30.09.1996 та з 01.07.2000 по 30.11.2005.
Суд зазначає, що право вибору періоду, за який визначається заробіток при призначенні пенсії, закріплений також у нормах частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, відповідно до якої за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Вказане право особи міститься також у частині 1 статті 40 Закону №1058, де вказано, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Тому, враховуючи приписи законодавства, яким закріплено права особи на обрання періодів страхового стажу для обчислення пенсії, та спеціальної норми статті 57 Закону №796-ХІІ, позивач має право на перерахунок пенсії з визначенням середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за період роботи на території радіоактивного забруднення з додаванням заробітку на основній роботі згідно з архівною довідкою Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15.
Позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, оскільки відповідач мав всі відомості та підстави для такого перерахунку з урахуванням заробітку позивача за період: з 13.08.1986 по 16.12.1986, у зв`язку з чим у цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо підстави для відмови позивачу у здійсненні перерахунку - зазначений умовний розрахунок пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність перерахунку, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню, то суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень не може на власний розсуд втручатись у реалізацію особою свого права на пенсійне забезпечення та впливати на його волевиявлення з мотивів доцільності або недоцільності вчинення певних дій.
У разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які пенсійний орган повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.
Якщо суб`єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у задоволенні вимог та прийняти рішення про відмову, а не посилатись на будь-які оціночні судження або розрахунки, викладаючи свої висновки у формі роз`яснення чи рекомендацій.
Отже, відмова відповідача не відповідає критеріям правомірності, оскільки як вже зазначалось, позивач має право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом №796-XII, незалежно від часу призначення пенсії. З урахуванням виявлення позивачем відповідного бажання, відповідач зобов`язаний був забезпечити право позивача на перерахунок його пенсії відповідно до приписів частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV, статті 57 Закону №796-XII.
Щодо позовних вимог в частині, що стосується перерахунку розміру призначеної пенсії згідно вимог, встановлених ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 13 років стажу вище 10 років на 1% за кожен рік не вище 85% заробітку, виходячи з заробітку в розмірі 11869,82 грн, то суд зазначає наступне.
Приписами статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Матеріали справи свідчать, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та обчислена відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Однак, доплата за понаднормовий стаж обрахована відповідно до ст.28 Закону №1058-ІV.
Відповідно до змісту п.13 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.
Суд звертає увагу, що позивач обрав умови, встановлені спеціальним законом -Законом №796-XII.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Вказаною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним або спеціальним законами.
Відповідно до п.2 ст.56 Закону №796-XII в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії за віком, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Редакція п. 2 ст. 56 Закону №796 станом на дату призначення позивачу пенсії по інвалідності встановлювала, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Відтак, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений спеціальним законом.
Аналіз вищенаведених положень Закону №796-XII свідчить про те, що вони визначають особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріалами пенсійної справи підтверджується, що загальний стаж позивача станом на дату призначення пенсії становить 23 роки 10 місяців 10 днів, з яких стаж роботи позивача за Списком №1 становить - 4 місяці 5 днів.
Однак, позивач зазначає, що в порушення приписів норм п. 2 ст. 56 Закону №796, відповідачем не було здійснено збільшенням пенсії позивача на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж.
З урахуванням вказаних вище обставини та норм Закону №796, суд вважає помилковим твердження позивача, викладене у позові та у заяві від 05.05.2023, про необхідність збільшення розміру пенсії позивача на 13% із розрахунку 1% додатково за кожен рік стажу понад 10 років, оскільки стаж позивача за Списком №1 є меншим, ніж 10 років.
Отже, до позивача підлягає застосуванню норма п.2 ст.56 Закону №796-XII, якою встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Отже, позивач має право на пільги щодо нарахування доплати за понаднормативний стаж визначені Законом № 796-ХІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15 та від 20 вересня 2016 року у справі справа №21-1255а16, а також в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №560/675/17 (К/9901/684/17), від 05.09.2018 справа № 708/818/17, від 10.08.2020 у справі №339/8/17.
Таким чином, позивач має право на збільшення пенсійних виплат на 1 % за кожен рік понад 20 років стажу роботи позивача, тобто на 3%.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Таким чином, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Судове рішення має виключати можливість прийняття суб`єктом владних повноважень подальших протиправних рішень дій чи бездіяльності щодо позивача.
З огляду на наведене, пенсія позивача має нараховуватись та обчислюватись згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Для розрахунку понаднормового стажу пенсію слід обчислювати виходячи з величини понад встановлений 20-ти річний стаж зі збільшенням пенсії на 1% заробітку, але не вище 75% заробітку.
Також суд зазначає, що не підлягає задоволенню вимога позивача щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, виходячи з 11869,82 грн, оскільки право позивача у цій частині не порушено. З протоколу розрахунку пенсії вбачається, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 11869,82 грн, що вказує сам позивач у позові.
Щодо періоду, з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, суд зазначає, що із заявою про перерахунок пенсії, позивач звернувся 05.05.2023.
Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 05.05.2023 (тобто до 15 числа місяця), то пенсія підлягає перерахунку з 01.05.2023, а не з часу призначення пенсії, як просить позивач. Тому, вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати на територіях радіоактивного забруднення за період з 13.08.1986 по 16.12.1986 на підставі архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15, та зі збільшенням розміру пенсії відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 01.05.2023, із урахуванням проведених виплат.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що викладена у листі від 06.06.2023 №10332-8462/С-02/8-0200/23.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати на територіях радіоактивного забруднення за період з 13.08.1986 по 16.12.1986 на підставі архівної довідки Крижопільського трудового архіву від 21.04.2023 №221/01-15, та зі збільшенням розміру пенсії відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 01.05.2023, із урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403).
СуддяВіятик Наталія Володимирівна