Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/15097/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 лютого 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив суд:
1.1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №14319/03-16 від 11.05.2023 року про відмову в призначенні та виплаті з 09.05.2023 року пенсії за вислугу років згідно ст. 55 ЗУ Про пенсійне забезпечення;
1.2. Зобов`язати відповідача нарахувати і виплачувати позивачеві з 09.05.2023 року пенсію за вислугу років згідно пункту е ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
4. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
5. Апелянт зазначає, що починаючи з 23.09.2016 року отримує пенсію по Списку №2 шкідливих умов праці згідно ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. 09.05.2023 року позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно ст.55 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як працівнику залізниці. Розгляд вказаної заяви здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Так, за результатами опрацювання заяви позивача, відповідач прийняв рішення від 11.05.2023 року про відмову у її задоволенні, оскільки у позивача відсутнє право на пенсію за вислугу років зі зниженням пенсійного віку, адже він 29.08.2022 року досяг пенсійного віку (60 років).
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де й отримує пенсію за віком на пільгових, призначену згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
7. 09.05.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно ст.55 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як працівнику залізниці.
8. На момент звернення із вказаною заявою позивач досяг 61-річного віку.
9. За принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
10. За результатами опрацювання заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №14319/03-16 від 11.05.2023 року про відмовуу переведенні позивача з пенсії за віком за Списком № 2 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
11. Так, у рішенні зазначено, що, відповідно до наданих документів, в позивача відсутнє право на пенсію за вислугу років зі зниженням пенсійного віку, оскільки 29.08.2022 року він досяг пенсійного віку.
12. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
13. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-5 цієї постанови.
14. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскільки станом на момент розгляду заяви від 09.05.2023 року позивач вже досяг пенсійного віку (60 років), то відсутні правові підстави для призначення йому пенсії за вислугу років. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що ним прийнято правомірне та обґрунтоване рішення від 11.05.2023 року про відмову в перерахунку пенсії.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. гідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
16. За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
17. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
18. Ч. 1 ст. 9 Закону України №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
19. Відповідно до ст. 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
21. Положеннями ст. 26 Закону України №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
22. Приписами ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) передбачено такі види трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
23. Відповідно до ст. 51Закону №1788, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
24. Згідно п «а» ст. 55 Закону №1788 право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
25. Ст. 7 Законом України "Про пенсійне забезпечення" визначено, пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
26. З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за вислугу років є наявність відповідного спеціального стажу роботи на посадах, визначених переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України та досягнення відповідного віку.
27. В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де й отримує пенсію за віком на пільгових, призначену згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
28. 09.05.2023 року позивач звернувся до Головного управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно ст.55 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як працівнику залізниці.
29. На момент звернення із вказаною заявою позивач досяг 61-річного віку.
30. Розгляд заяви позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, який, в підсумку прийняв рішення №14319/03-16 від 11.05.2023 року про відмовуу переведенні позивача з пенсії за віком за Списком № 2 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивач 29.08.2022 року вже досяг пенсійного віку.
31. Аналіз ст. 51 Закону №1788 дає підстави для висновку, що у зазначеній нормі йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров`я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже, до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров`я і безпеки оточуючих.
32. Отже, мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов`язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції.
33. Пенсія за вислугу років є своєрідною пільгою, що надає держава з огляду на ті чи інші причини (наприклад, шкідливі умови праці).
34. Так, законодавцем визначено, що вік набуття права на призначення пенсії за вислугу років є нижчим порівняно із загальним віком виходу на пенсію (60 років).
35. Отже, наведене свідчить, що надання права на призначення пенсії за вислугу років особам, які вже досягли загального пенсійного віку, суперечитиме та нівелюватиме мету та сенс такого виду трудової пенсії.
36. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років, а відтак рішення відповідача 1 №14319/03-16 від 11.05.2023 року прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.
37. Тому, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
38. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
39. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
40. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
41. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
42. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
43. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.
