ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.002132
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кухар Н.А.
секретар судового засідання Шавель М.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 Л.
представника відповідача - Драчук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач) про визнання протиправною і скасування постанови № 087008 від 15.01.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.01.2019 було прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП Мечержак У ОСОБА_3 у розмірі 1700, 00 грн за порушення ст.ст. 39, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, оскільки транспортний засіб марки “Mercedes-Benz”, номерний знак НОМЕР_1 на момент перевірки та на даний час перебуває в оренді та використовується в підприємницькій діяльності ПП “Мокоша”. Вказує, що водій ОСОБА_4 не є працівником позивача та жодної діяльності з перевезення вантажів від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_2 не здійснював. З огляду на те, що вказаний транспортний засіб знаходився в оренді юридичної особи, будь-яких перевезень позивач не проводив підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_2 не було. При цьому, позивач зазначив, що відповідач порушив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, оскільки розгляд справи відбувся без належного повідомлення особи, відносно якої розглядалася справа. Стверджує, що постанова прийнята Відповідачем 15.01.2019, в той час як повідомлення про день та час розгляду справи позивачем отримано 22.02.2019, що призвело до позбавлення права позивача надати пояснення з цього приводу. Відносно доводів відповідача щодо допущення позивачем надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, то позивач зазначив, що такий висновок є хибним, оскільки транспортний засіб був обладнаний справним тахометром, тому індивідуальна-контрольна книжка не є обов`язковою. Вказані обставини підтверджені протоколом перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу від 27.02.2018. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав та мотивів, викладених у позові.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову. Заперечення мотивує тим, що позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки водій під час перевірки не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортного засобу, відмовився від підпису в документах складених за результатами перевірки та не надав жодного зауваження з того приводу, що власник транспортного засобу вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не є перевізником. Стверджує, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір або тимчасовий реєстраційний талон). Зазначив, що в ході перевірки водієм транспортного засобу не було надано протокол перевірки та адаптації тахографа, що свідчило про відсутність тахографа. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.
04.07.2019 від представника ФОМ Мечержак У.С. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив на позов не спростовує доводи позивача наведенні в позовній заяві. Зазначив, що твердження відповідача про ненадання водієм протоколу перевірки та адаптації тахографа не заслуговують уваги, оскільки відповідач взагалі не перевіряв наявність такого. Відповідач у відзиві зазначив, що водій не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортного засобу, відмовився від підпису в документах складених за результатами перевірки та не надав жодного зауваження з того приводу, що власник транспортного засобу вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не є перевізником. Проте, позивач вважає, що ці доводи відповідача не слід брати до уваги, оскільки відповідач під час розгляду справи повинен був з`ясувати ці обставини та надати можливість позивачу надати пояснення по цих обставинах, що не було зроблено відповідачем. Просив позов задовольнити.
02.05.2019 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
04.07.2019 у підготовчому засіданні суд протокольною ухвалою провів заміну відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на належного відповідача – Державну службу України з безпеки на транспорті.
Того ж дня, суд, у підготовчому засіданні протокольною ухвалою закінчив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_2 07.10.1996 було зареєстровано як фізичну особу-підприємець за № 24150170000025534, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання ФОП: АДРЕСА_1 .
20.11.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автодорозі Н-09 с. Дем`янів, пл. ГВК, транспортного засобу “Mercedes-Benz”, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_4 , про що складено відповідний акт №104231 від 20.11.2018.
За результатами перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 , відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема надання послуг з перевезення вантажу за відсутності документі, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні тахокарти за попередні 28 календарних днів, індивідуальна-контрольна книжка, лист підтвердження діяльності водія. Зазначено, що наведенні обставини унеможливлюють перевірку обліку часу та відпочинку водія. Встановлено порушення Наказу № 340 від 07.06.2010 Мінтрансзв`язку України.
10.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області скерувало на адресу ФОП Мечержак У.С. повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 15.01.2019 з 10:00 год. до 13:00 год. за адресою м. Львів, пр. В. Чорновола, 57.
15.01.2019 на підставі акту перевірки від 20.11.2018 №104231 та за наслідками розгляду справи про порушення ФОП Мечержак У. ОСОБА_5 законодавства про автомобільний транспорт, Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області прийнято постанову № 087008 від 15.01.2019 про застосування до ФОП Мечержак ОСОБА_6 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700, 00 грн.
Позивач не погоджується з вищезазначеною постановою, вважає її протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З матеріалів позову встановлено, що підставою для притягнення ФОП ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу став висновок відповідача про відсутність у перевізника документів, необхідних для здійснення перевезення, а саме відсутні тахокарти за попередні 28 календарних дні, індивідуальна-контрольна книжка, лист підтвердження діяльності водія.
Зокрема, під час проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення перевізником ФОП Мечержак ОСОБА_6 , вимог ст.ст. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 11 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За приписами частини 3 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. (пункт 8 Положення №103).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.
Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.
Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").
При цьому, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
Так, відповідно до п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до п. 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд встановив, що 20.11.2018 проведено перевірку транспортного засобу “Mercedes-Benz”, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , водій ОСОБА_4 , про що складено відповідний акт №104231 від 20.11.2018.
За результатами перевірки встановлено порушення ФОП Мечержак У ОСОБА_7 . ст.ст. 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з перевезення вантажу за відсутності документі, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні тахокарти за попередні 28 календарних днів, індивідуальна-контрольна книжка, лист підтвердження діяльності водія. Зазначено, що наведенні обставини унеможливлюють перевірку обліку часу та відпочинку водія. Встановлено порушення Наказу № 340 від 07.06.2010 Мінтрансзв`язку України.
10.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області скерувало на адресу ФОП Мечержак У.С. повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 15.01.2019 з 10:00 год. до 13:00 год. за адресою: м. Львів, пр. В. Чорновола, 57.
15.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області прийнято постанову № 087008 від 15.01.2019 про застосування до ФОП Мечержак ОСОБА_6 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700, 00 грн.
Як слідує із наявної в матеріалах справи інформації із сайту «Укрпошта», повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ФОП Мечержак ОСОБА_6 отримала 22.02.2019.
Отже, наведенні обставини свідчать, що виклик ФОП Мечержак ОСОБА_8 . ОСОБА_5 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідач здійснив лише формально, оскільки ФОП ОСОБА_2 не могла за жодних обставин бути повідомлена про розгляд справи, оскільки таке повідомлення надійшло у відповідне поштове відділення (точки видачі/доставки) лише 17.01.2019, а вручене позивачу лише 22.02.2019, що свідчить про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи.
Враховуючи наведене, позивача не було вчасно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією поштового конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором та роздруківкою з сайту ПрАТ "Укрпошта" (відстеження рекомендованих відправлень).
Що стосується встановлених відповідачем порушень, то суд встановив наступне.
Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_2 є власником транспортного засобу “Mercedes-Benz”, номерний знак НОМЕР_1 . Вказана обставина сторонами не заперечується.
Суд встановив, що даний транспортний засіб відповідно до умов Договору оренди автомобіля від 01.01.2018 та на підставі акту прийому-передачі майна від 01.01.2018 ФОП Мечержак ОСОБА_6 переданий ПП "Мокоша" в строкове платне користування. Вказаний договір укладений строком до 30.12.2021.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно притягнув його до відповідальності, оскільки транспортний засіб марки “Mercedes-Benz”, номерний знак НОМЕР_1 на момент перевірки перебував в оренді та використовується в підприємницькій діяльності ПП “Мокоша”, водій - ОСОБА_4 не є працівником позивача та жодної діяльності з перевезення вантажів від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_2 не здійснював.
Відповідач не заперечує факту, що ФОП ОСОБА_2 не є перевізником, проте вказує, що власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір або тимчасовий реєстраційний талон). Звертає увагу, що водій під час перевірки не надав інспекторам договору тимчасового користування транспортного засобу та жодних зауважень з того приводу, що власник транспортного засобу вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не є перевізником.
Втім, суд не погоджується із твердженнями відповідача, оскільки за належного повідомлення позивача про розгляд справи, відповідач міг встановити усі необхідні обставини, а позивач надати пояснення по цих обставинах.
Таким чином, відповідач в порушення п.26 Порядку №1567, не надав змогу позивачу надати пояснення відносно встановленого порушення, що призвело до порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, зокрема:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 813/5802/15, в якій суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи відповідачем та прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлене порушення. Отже, судами не досліджувались обставини, чи була повідомлена уповноважена особа суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення, чи мала можливість захистити належним чином свої права та надати докази на спростування висновків акту перевірки.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У даному випадку встановлено порушення відповідачем Порядком здійснення контролю на автомобільному транспорті, що свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, з врахування позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу №087008 від 15.01.2019 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідної постанови протиправною та її скасування в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд –
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною і скасування постанови – задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області № 087008 від 15.01.2019 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700, 00 грн до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок його бюджетних асигнувань 1921 (одну тисячу двадцять одну) грн сплаченого судового збору в користь фізичної особи-підприємця Мечержак Уляни ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2019.
Суддя Кухар Н.А.
