Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 лютого 2021 року

у справі № 320/5056/17-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо порядку спадкування права на нерухоме майно у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на гараж, розташований в обслуговуючому кооперативі.

ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в якому просила суд стягнути на свою користь завдані збитки на суму 669 992 грн та понесені витрати на утримання та поліпшення майна на загальну суму 147 892,05 грн.

Рішенням суду першої інстанції частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та ухвалено у цій частині нове рішення про залишення без задоволення зустрічних позовних вимог. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Процедуру спадкування в України визначає й регулює ЦК України, але за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовується Закон України «Про міжнародне приватне право».

За загальним правилом, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був.

Окрім Закону України «Про міжнародне приватне право», спадкування з іноземним елементом може регулюватися низкою міжнародних документів, присвячених питанням іноземного спадкування.

22 січня 1993 року у Мінську (Республіка Білорусь) у рамках країн СНД, з метою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів громадян та осіб, що проживають на їхніх територіях, була підписана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (далі - Конвенція).

10 листопада 1994 року Верховною Радою України ратифіковано цю Конвенцію та 14 липня 1995 року вона набула чинності для України.

Застосовується Конвенція у відносинах України з Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Киргизькою Республікою, Республікою Молдова, Грузією та Туркменістаном.

Відповідно до статті 45 Конвенції, учасницями якої поряд з іншими державами є Україна, право спадкування майна визначається по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться нерухоме майно.

Статтею 48 Конвенції передбачено, що провадження в справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких знаходиться нерухоме майно.

Таким чином, для оформлення спадкових прав після померлого необхідно звернутися до державної нотаріальної контори за місцем його проживання (реєстрації), оскільки відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Враховуючи, що ОСОБА_6 померла території Російської Федерації, тому місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 є Російської Федерації.

ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори за місцем смерті та останнього місця проживання і реєстрації спадкодавця у Російській Федерації із заявою про прийняття спадщини.

За таких обставин не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що ОСОБА_1 не є законним спадкоємцем після померлого ОСОБА_6, що він не має жодних прав на спадщину, та про те що ОСОБА_1 не дотримався строків, визначених статтею 1270 ЦК України.

ВИСНОВКИ: чинне законодавство, з урахуванням наявності між Україною та Російською Федерацією відповідного договору про правову допомогу, не змушує спадкоємця одночасно звертатись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори на території України та до нотаріальної контори на території Російської Федерації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок прийняття спадщини, процедура спадкування, провадження з іноземним елементом