Законодавчі документи про захист прав споживачів. Поширені способи захисту цивільних прав та інтересів
Чи може звичайна людина захистити свої цивільні права та інтереси? Яким чином це можна зробити, та куди звертатися в разі порушення своїх прав? Чи підтримує це держава, та в який спосіб? Читайте все про цивільний захист та методи його реалізації на ✩ZakonOnline✩!
Коротко про захист прав споживачів
Людина, що сплачує на території нашої країни за певні товари чи послуги з метою особистого використання, автоматично набуває статусу споживача. Але при цьому в неї зберігаються права людини, гарантовані Конституцією та міжнародною Конвенцією. Тож вона має право:
- Отримувати продукцію належної якості, безпечну для її життя та здоров’я.
- Вивчати повну інформацію про обраний товар чи послугу.
- На повернення товару та матеріальну компенсацію (відшкодування понесених витрат) тощо. Це можливо за умови доказаного факту придбання / розрахунку за продукцію.
Основною правовою базою для відстоювання інтересів людей є Закон «Про захист прав споживачів» (з актуальними змінами та доповненнями). З боку суспільства захист забезпечується за допомогою громадських організацій та споживчих спілок. Поєднання державної та суспільної підтримки створює міцну базу, що допомагає вирішувати на користь споживача найзаплутаніші питання.
Слідкувати на місцях, яким чином реалізується закон про захист прав споживачів, допомагають спеціальні органи. Спочатку це була Державна інспекція, згодом перейменована на Комітет у справах захисту прав споживачів. Через декілька років в окрему категорію виділили розгляд справ з житлово-комунальних питань.
Контрольно-наглядову функцію у споживчій сфері покладено також на Українську асоціацію споживачів, великі та дрібні організації («Експерт» та ін.), Антимонопольний комітет та Національну експертну комісію (піклується питаннями дотримання суспільної моралі).
Методика захисту споживчих прав
Правовий захист передбачає кілька способів дотримання інтересів споживачів. У випадку виявлення фактів зіпсованої, неякісної продукції, порушень строків зберігання або реалізації продуктових товарів тощо можна звернутися до відділу державної служби захисту. Зробити це можна, зателефонувавши на гарячу лінію, або відвідати місцеве управління захисту прав споживачів, склавши скаргу у письмовому вигляді. Зразок такої скарги можна знайти в нашій базі.
Якщо дійти згоди мирним шляхом не вдається, тоді спірні питання вирішують через суд. Це передбачено в Цивільному кодексі. Для цього споживачеві потрібно:
- Скласти за встановленим зразком позовну заяву (до продавця, виробника, надавача послуг тощо).
- Підготувати необхідну доказову базу (наприклад, додати етикетку чи упаковку товару, де вказано недостовірну інформацію, обов’язково – копію квитанції або чека, що засвідчують факт придбання, та інш). В окремих випадках потрібні докази щодо спричинення шкоди життю та здоров’ю. Ними можуть бути медичні довідки, результати лабораторних аналізів та обстежень, медичні висновки тощо.
Особливості захисту цивільних прав
Право на захист своїх цивільних прав, гарантоване рядом нормативних документів та державою, має кожна особа. Але при цьому не повинні порушуватися вимоги чинного законодавства.
Законом передбачені різні способи захисту цивільних прав як для фізичної, так і для юридичної особи. Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю чи приватний підприємець можуть проводити в суді захист честі, гідності та ділової репутації, підкріпивши допущені порушення вагомими фактами.
Ось кілька прикладів захисту цивільних прав осіб, що можна знайти в кожному підручнику з правознавства:
- Визнання недійсності певного правочину.
- Примусове припинення дій, що порушують певне право.
- Спонукання до виконання конкретного обов’язку (наприклад, ношення медичної маски у суспільних місцях як спосіб захисту від вірусів).
- Відшкодування спричинених матеріальних збитків чи моральної шкоди тощо.
Право на захист можна реалізовувати у різних формах. Серед них — самостійне здійснення певних дій, застосування оперативного впливу, адміністративні та судові міри.
Важливі аспекти правового захисту
Деякі права громадяни України набувають з моменту народження бо з дати повноліття, що прописано у Конституції. Зокрема, до них відноситься право на захист Вітчизни, яке ніхто не може анулювати або оскаржити. Інші права та обов’язки можуть набуватися в ході подальшого життя, ведення
Для прикладу: держава регулярно проводить певні заходи щодо плекання та підтримки патріотизму серед школярів та молоді. З цією метою Міністерство освіти та науки включає в навчальну програму розгляд відповідних тем, виховні зайняття та окремі предмети.
Дорослі, що вже зробили свій вклад у захист Вітчизни, автоматично потрапляють до пільгової категорії населення, та можуть розраховувати на державну турботу (отримання відзнак, соціальних пільг, регулярних матеріальних виплат тощо).
для а також турбується про захисників Вітчизни.
В останні роки великої популярності набув захист права власності (в тому числі в інтелектуальній сфері). За законом, це право можна відстоювати у випадку його порушень, невизнання чи оспорювання. Згідно чинних нормативно-законодавчих документів, власник майна може:
- Затребувати визнання права власності в офіційному порядку, через суд.
- Вимагати вилучення певних об’єктів (будинку, дачі, побутової техніки, транспортних засобів тощо) з незаконного володіння.
- Настоювати на розподілі сумісно придбаного чи нажитого майна.
- Вимагати визнання незаконними дій окремих державних органів тощо. Наприклад, якщо співробітники служби ДПС припустилися помилок при затриманні водія та складанні протоколу, їх дії можна оскаржити через суд.
Захист права власності гарантується державою, та не залежить від соціального статусу, рівня доходів чи віку особи.
Приклади щодо цивільного захисту з судової практики
На практиці розгляд справ щодо захисту цивільних прав та інтересів може бути доволі заплутаним. Тож недивно, що у судах нижчих інстанцій виникають суперечливі ситуації. Прискорити та поліпшити їх розв’язання допомагає практика Верховного Суду (по розгляду в аналогічних цивільних справах).
Наприклад, в декілька останніх років почастішали скарги споживачів до головного Управління фінансових послуг. Більшість справ стосується питань надання кредитів та позик, а також нарахування пені та штрафів. З метою їх врегулювання ВР вирішила зробити правки до ряду законодавчих актів.
