Визнання правочину недійсним: умови та підстави, приклади з судової практики
Між суб’єктами ринкових відносин відбуваються певні правочини. Згідно Цивільного та Господарського кодексу, визнання правочину недійсним проходить у судовому порядку. Про підстави та умови такого визнання, а також про реальні приклади з судової практики читайте на ✩ZakonOnline✩.
Вагомі підстави визнання правочинів недійсними
Головною підставою юристи називають недотримання сторонами взаємовідносин вимог. Зокрема, статус недійсного присуджується, якщо:
- Правочин суперечить чинному законодавству.
- Особа, що його здійснює, не має цивільної дієздатності в потрібному обсязі.
- Учасник правочину робить це примусово, а не за власною волею.
Найцікавішим є визнання недійсним правочину батьків по відношенню до неповнолітніх / непрацездатних дітей. При цьому орієнтиром слугують інтереси малюків, а не дорослих. Але якщо просто недотримано форму правочину, то це не є вагомою підставою для його визнання недійсним.
Верховний суд розмежовує підстави на два типи: абсолютні та відносні, та приймає до уваги в першу чергу саме абсолютні.
Про визнання правочинів недійсними: як це відбувається?
Будь-яке визнання спирається на чинну законодавчу базу, проходить у судовому порядку, і фіксується певними документами. Без дотримання таких умов правочин вважається таким, що не суперечить законодавству. Наприклад, якщо було укладено фіктивний договір купівлі-продажу нерухомості, потрібно довести наявність певного умислу сторін.
Якщо одна зі сторін має претензії до дійсності вчинення, такий правочин називають оспорюваним. Але він потребує судового визнання. Зокрема, це удаваний, фіктивний правочин та ін.
Які правові наслідки це має?
Визнання правочину недійсним регламентується Цивільним кодексом, та тягне за собою певні наслідки, наприклад:
- Відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної однією стороною іншій.
- Стягнення штрафів або отриманого неправомірним шляхом доходу (на користь держави).
- Компенсація збитків у примусовому порядку тощо.
Важливі нюанси
У деяких справах про визнання правочинів недійсними практикується так звана двостороння реституція, тобто взаємна компенсація збитків обома сторонами.
У нормативних документах та судових рішеннях про визнання правочинів недійсними також зазначається, що це визнання наступає з дати їх вчинення (а не з дати проведення судового засідання чи винесення рішення).
Тепер Ви знайомі з принципами та підставами визнання правочинів недійсними, та можете керуватися цим у своїй практиці.
