open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «SÄRGAVA проти Естонії»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 16 листопада 2021 року

у справі «SÄRGAVA проти Естонії»

за заявою № 698/19

Щодо потреби в додаткових процесуальних гарантіях для захисту даних, на які поширюється професійна адвокатська таємниця

Фабула справи: Заявник, посилаючись на адвокатську таємницю та недоторканність носіїв даних, які стосуються надання юридичних послуг, скаржився, що вилучення його ноутбука та мобільного телефону та їх подальше дослідження порушили його права.

Заявник є адвокатом та партнером юридичної фірми, а також членом правління та/або акціонером ряду компаній. Згідно з підозрою в кримінальному провадженні деякі з цих компаній перебували під контролем лідерів злочинної організації. 26 жовтня 2016 року було розпочато кримінальне провадження проти злочинної організації щодо відмивання грошей. Згідно з підозрою, роль Заявника, як особи, яка має юридичну освіту, полягала в управлінні компаніями, пов’язаними зі злочинною організацією, складанні відповідних документів та забезпеченні того, щоб пов’язані операції були юридично правильними. 12 лютого 2018 року за клопотанням прокурора слідчий суддя санкціонував обшук в адвокатській фірмі Заявника, обшук його житла та транспортних засобів, а також ухвалив рішення про затримання Заявника в якості підозрюваного. Прокуратура просила суд санкціонувати обшук з метою отримання відповідної інформації про спілкування та операції між учасниками злочинної організації як у паперовому, так і в електронному вигляді (стосовно різних носіїв даних, таких як USB-флешки, карти пам'яті, жорсткі диски, а також електронні пристрої, такі як комп'ютери та телефони). Державний прокурор визнав, що крім інформації, яка має відношення до кримінального провадження, Заявник міг мати інформацію, яка стосувалась його професійної діяльності як адвоката і, таким чином, не мала б відношення до кримінального провадження. Слідчий суддя санкціонував проведення обшуку в тому обсязі, якого вимагав прокурор. Вранці 13 лютого 2018 року Заявника затримали, а його мобільний телефон вилучили з автомобіля. Того ж дня в будинку Заявника було проведено обшук. Його дружина та адвокат, призначений Заявником, були присутні під час обшуку, а сам Заявник був присутній на обшуку в його юридичній фірмі. В результаті обшуку серед інших предметів було вилучено ноутбук. У відповідь на пропозицію про передачу носіїв інформації в юридичній фірмі, Заявник зазначив, що його мобільний телефон уже вилучено, а всі електронні документи знаходяться в його комп’ютері, який відправлено на технічне обслуговування. Він заявив, що не хоче розкривати точне місцезнаходження комп’ютера, оскільки він містив інформацію про кримінальні провадження щодо його клієнтів. У період з 13 по 19 лютого 2018 року було скопійовано повний вміст мобільного телефону Заявника та жорсткого диска його ноутбука на зовнішній жорсткий диск (копії дзеркального зображення). Заявник звернувся із заявою, пояснивши, що вилучені мобільний телефон та ноутбук належали його юридичній фірмі та використовувалися для надання юридичних послуг. Він просив не досліджувати мобільний телефон і ноутбук, не використовувати скопійовані з них матеріали як докази у кримінальному провадженні та видалити всі дані, які могли бути скопійовані. У своїй відповіді слідчий орган пояснив, що той факт, що Заявник використовував свій ноутбук для надання юридичних послуг як адвокат, а також для підприємницької діяльності за межами своєї професії як адвокат, не означає, що гарантії, надані в статті 43(3) Закону про адвокатуру повністю охоплювали всі носії даних, дані було скопійовано і буде здійснюватися пошук на основі ключових слів. Інші файли, які не мають доказової цінності, не будуть доступні. Заявник подав скаргу до вищестоящої прокуратури, яка була залишена без задоволення. 7 лютого 2019 року Заявнику було пред’явлено в суді обвинувачення у причетності до злочинної організації та у використанні підроблених документів. В судовому засіданні представник Заявника стверджував, що обшук і подальша перевірка носіїв даних Заявника були незаконними і що отримані таким чином докази не повинні бути прийняті до розгляду. На момент отримання зауважень сторін кримінальне провадження щодо Заявника ще тривало.

Правове обґрунтування: оскільки Заявник скаржиться на вилучення його носіїв даних та їх подальшу перевірку, Суд вважає, що ці дії становили втручання в його право на повагу до його “кореспонденції”. У контексті обшуків та виїмок національне законодавство має забезпечувати певний захист особі від свавільного втручання в права за статтею 8. Таким чином, він має бути достатньо чітким у своїх термінах, щоб дати громадянам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдаватися до подібних заходів. Крім того, Суд визнав важливість конкретних процесуальних гарантій, коли йдеться про захист конфіденційності обміну інформацією між адвокатами та їх клієнтами (див. Sabre проти Норвегії, №459/18, §51, 17 грудня 2020 року, та Sommer проти Німеччини, №73607/13, §56, 27 квітня 2017 року). Конвенція не забороняє накладати на адвокатів певні зобов'язання, які можуть стосуватися їх стосунків з клієнтами. Це стосується, зокрема, випадків, коли знайдено достовірні докази участі адвоката у правопорушенні або у зв’язку з зусиллями по боротьбі з протиправною діяльністю. У зв’язку з цим, однак, життєво важливо забезпечити жорсткі рамки для таких заходів, оскільки адвокати займають важливе становище у здійсненні правосуддя і, в силу своєї ролі посередника між сторонами і судами, можуть бути визначені як службові особи системи правосуддя (див. André та інші проти Франції, №18603/03, §42, 24 липня 2008 року).

Висновки: ключовим аргументом Заявника є те, що відповідно до статті 43(3) Закону про адвокатуру всі носії даних адвокатів щодо надання юридичних послуг є недоторканими в повному обсязі, і що така недоторканність є абсолютною. Уряд, однак, стверджував, що правило недоторканності не застосовується, коли адвоката підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення або коли відповідні дані не стосуються надання юридичних послуг. Крім того, вони стверджували, що на таку недоторканність, в її абсолютних значеннях, не можна покладатися, якщо адвокат не зміг належним чином відокремити інформацію, на яку поширюється адвокатська таємниця, від інших матеріалів, на яку не поширюється такий привілей. З формулювання статті 43(3) Закону про адвокатуру випливає, що він поширює недоторканність на носії даних лише в тій частині, яка пов'язана з наданням юридичних послуг. На думку Суду, залишається сумнівним, чи можна сказати, що національне законодавство — у його нинішньому вигляді — відповідає вимогам ясності та передбачуваності, як того вимагає його судова практика. Виходячи з того, що згідно з національним законодавством адвокатська таємниця не поширюється на випадки, коли адвокат сам є підозрюваним та/або діяв не як адвокат, ключове питання полягає в тому, як розрізняють та відокремлюють конфіденційні матеріали від матеріалів, на які не поширюється конфіденційність. Хоча питання розділення привілейованих і непривілейованих матеріалів, безсумнівно, є важливим у контексті паперових носіїв інформації, воно стає ще більш актуальним у ситуації, коли привілейований вміст є частиною більших пакетів даних, що зберігаються в цифровому вигляді. У такій ситуації, навіть якщо відповідний адвокат або його представник присутні під час обшуку, може виявитися складним швидко розрізнити, які саме електронні файли охоплюються правом на професійну конфіденційність, а які ні. Питання про те, як здійснити достатньо цілеспрямований відбір, однаково актуальне за обставин, коли згідно з національним законодавством чи практикою таке відсіювання не проводиться на місці обшуку, а замість цього конфіскується повністю та/або робиться дзеркальна копія їх змісту. У зв’язку з цим Суд готовий прийняти аргумент Уряду про те, що створення дзеркальної копії можна розглядати як процесуальну гарантію проти будь-яких можливих маніпуляцій із вмістом цих носіїв даних. Крім того, така практика дозволила б органам влади відносно швидко повернути вилучені носії даних їх власникам і – якщо власниками є юристи чи юридичні фірми – уникнути надмірного гальмування їх роботи на більш тривалий термін, ніж це абсолютно необхідно. Зобов'язання адвоката згідно з національним законодавством відокремлювати носії даних, які використовуються під час надання юридичних послуг, і зобов'язання використовувати чітко позначені структури каталогу для файлів клієнтів - якщо вони належним чином дотримані - буде сприяти виконанню завдання фільтрування.

Національне законодавство, здається, не містить жодної конкретної процедури чи гарантій для перевірки електронних носіїв даних та запобігання уразливості комунікації, на яку поширюється адвокатська таємниця. У випадку Заявника в ордері на обшук, виданому слідчим суддею, не було передбачено збереження можливого конфіденційного матеріалу, захищеного професійною таємницею. Такою була ситуація, незважаючи на те, що клопотання прокурора про проведення обшуку конкретно містила посилання на можливість того, що Заявник міг володіти інформацією, пов’язаною з його професійною діяльністю як адвоката, але це не має значення в контексті кримінального провадження, яке триває. Хоча пізніше Заявника запевнили, що пошук вмісту його ноутбука та мобільного телефону відбуватиметься на основі ключових слів – і такий пошук справді був здійснений – це зобов’язання, здається, не випливало з вимог національного законодавства. Відповідно, обшук за ключовими словами не передбачався у клопотанні прокурора про проведення обшуку, а також такий обов’язок не згадувався слідчим суддею в ордерах на обшук. На даному етапі Суд зауважує, що деякі ключові слова, використані для пошуку (наприклад, «фінансовий рік» або «кредитна лінія»), були досить поширеними. Національне законодавство не надавало Заявнику жодного права бути присутнім під час пошуку за ключовими словами. У будь-якому випадку, з національного законодавства залишається незрозумілим, яким чином будуть вирішені будь-які потенційні суперечки між слідчими органами та відповідним адвокатом щодо ключових слів, які будуть використані, або будь-яких інших методів фільтрації електронного вмісту. Справді, національне законодавство, здається, не містить жодних конкретних правил щодо процедури, якої слід дотримуватися у випадку, якщо адвокат або його представник заперечують проти арешту чи перевірки вмісту з посиланням на конфіденційність адвоката та клієнта. Національне законодавство передбачає можливість оскарження дій слідчих органів. Проте з національного законодавства, схоже, не випливає, що матеріал, щодо якого оскаржується застосовність адвокатської таємниці, не буде надано слідчим органам до того, як національні суди отримають можливість провести конкретний і детальний аналіз з цього питання та, якщо необхідно, накажуть повернути або знищити вилучені носії даних та/або їх скопійований вміст. На тлі обмеженої законодавчої бази Суд вважає, що практичне значення гарантії присутності відповідного адвоката чи іншого адвоката під час обшуку – або навіть під час фактичного дослідження скопійованого вмісту носіїв даних – має обмежений ефект. Хоча у внутрішньому законодавстві бракувало належних процесуальних гарантій для захисту даних, на які поширюється професійна адвокатська таємниця, у Суду немає підстав для вирішення, чи було насправді порушено конфіденційність адвоката та клієнта у цій справі. Однак, на думку Суду, відсутність процесуальних гарантій, що стосуються саме захисту правових професійних привілеїв, вже не відповідає вимогам, що випливають із критерію, що втручання має відбуватися відповідно до закону у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції. Зробивши такий висновок, Суду немає необхідності перевіряти дотримання інших вимог цього положення.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: право на повагу до приватного і сімейного життя, відмивання грошей, конфіденційна інформація, обшук, вилучення, використання підроблених документів

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: