open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «DIJKHUIZEN проти Нідерландів»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 08 червня 2021 року

у справі «DIJKHUIZEN проти Нідерландів»

за заявою № 61591/16

Щодо відсутності порушення прав обвинуваченого в разі розгляду справи в апеляційному порядку за його відсутності

Фабула справи: Заявник скаржився на те, що йому було заборонено бути присутнім на апеляційному засіданні у його кримінальній справі, особисто чи в режимі відеоконференції, а отже, реалізувати право на захист.

Підприємство Заявника до подій, на які скаржиться, імпортувало консервовані овочі з Перу в Нідерланди. 12 листопада 2005 року Заявника було заарештовано, взято під варту та пред’явлено обвинувачення в тому, що він кілька разів ввозив - разом та у співучасті з іншими - в Нідерланди в значних розмірів кокаїн, захований в овочевих консервах. Ці обвинувачення, до яких були причетні та в яких брали участь особи з різних країн, були частиною складної справи, в якій фігурувала велика кількість обвинувачених. Заявник, якого судили паралельно з шістьма іншими обвинуваченими, брав участь у судовому засіданні. 13 березня 2008 року Роттердамський регіональний суд засудив Заявника за участь в перевезенні 1623 кілограмів речовини, що містить кокаїн до дев'яти років позбавлення волі. І сторона обвинувачення, і заявник подали апеляцію. Шість співучасників також оскаржили свої вироки. 20 жовтня 2008 року в апеляційному суді Гааги відбулося підготовче слухання. На той час сім обвинувачених, яких судили одночасно, мешкали в різних країнах. Заявник, який тоді все ще тримався під вартою, був присутній особисто. За клопотанням адвоката Заявник був звільнений з-під варти. Адвокат Заявника попросив дозволу Заявникові подорожувати в межах Європейського Союзу для здійснення своєї підприємницької діяльності. Апеляційний суд задовольнив це прохання 16 квітня 2009 року, 21 грудня 2009 року йому був повернений паспорт. Заявник їздив до Перу. У 2011, 2012 та 2013 роках відбувся ряд подальших підготовчих слухань, в яких Заявник не брав участі; слухання справи по суті у справі Заявника - і в паралельно розглянутих справах - було призначено на 25 листопада - 6 грудня 2013 року. Заявник планував повернутися з Перу до Нідерландів, сідаючи на рейс до Амстердама з аеропорту в Гуаякілі, що в сусідньому Еквадорі, 23 листопада 2013 року. Однак перуанська влада заарештували його під час спроби перетнути кордон. Він був взятий під вартою за звинуваченням у відмиванні грошей, пов’язаному з торгівлею незаконними наркотичними речовинами. Коли 25 листопада 2013 року слухання справи в апеляційному суді поновилося, адвокат Заявника повідомив, що Заявник не міг бути присутнім, він заарештований і затриманий в Перу. Він попросив апеляційний суд оголосити перерву та домогтися екстрадиції Заявника до Нідерландів, незважаючи на відсутність договору про екстрадицію з Перу. Листом від 7 березня 2014 року Генеральний адвокат повідомив адвоката Заявника, що перуанське законодавство забороняє передачу за кордон, навіть тимчасово, затриманих, які підозрюються у кримінальному провадженні Перу. У своєму вступному слові, проведеному 20 жовтня 2014 року, адвокат Заявника просив апеляційний суд відкласти провадження у справі, щоб забезпечити Заявнику можливість особисто брати участь у судовому засіданні. У своєму заключному слові, проведеному 29 жовтня 2014 року, він просив визнати обвинувачення неприйнятним на підставі грубого порушення прав на захист; в якості альтернативи, щоб слухання було відновлено, щоб Заявник міг взяти участь в розгляді справи в порядку відеоконференції. Апеляційний суд виніс рішення 21 листопада 2014 року, засудивши Заявника до семи років шести місяців позбавлення волі. Даний вирок був залишений без змін після касаційного оскарження. В Перу Заявник був засуджений до двадцяти п’яти років позбавлення волі.

Правове обґрунтування: в інтересах справедливого кримінального провадження надзвичайно важливо, щоб обвинувачений виступив на суді, а обов'язок гарантувати право обвинуваченого у кримінальній справі бути присутнім у суді - або під час первинного провадження, або під час повторного розгляду - вважається однією з основних вимог статті 6 (див. Hermi проти Італії, №18114/02, п.58, 18 жовтня 2006 року). Однак Суд також постановив, що особиста участь обвинуваченого не набуває такого ж вирішального значення для розгляду в суді апеляційної інстанції, як для судового засідання в суді першої інстанції. Спосіб застосування статті 6 до провадження в апеляційних судах залежить від особливостей провадження, а саме, слід враховувати весь розгляд справи у національному правовому порядку та роль апеляційного суду в ньому. Провадження, рішення в яких підлягають апеляційному оскарженню, та провадження, що стосуються лише питань закону, на відміну від оскарження фактичних обставин, можуть відповідати вимогам статті 6, хоча апеляційний або касаційний суд не мав можливості особисто заслухати апелянта, за умови, що відкрите слухання проводилось у першій інстанції. Однак в даному випадку основною причиною було те, що відповідні суди не мали завдання встановити факти справи, а лише інтерпретувати відповідні юридичні норми. Тим не менше, навіть там, де апеляційний суд має юрисдикцію розглядати справу як з точки зору фактів, так і закону, стаття 6 не завжди вимагає права на публічне слухання, а тим більше права обвинуваченого особисто бути присутнім. Для вирішення цього питання, серед інших міркувань, слід враховувати особливості розглядуваного провадження та спосіб, яким фактично інтереси заявника були представлені та захищені перед апеляційним судом, особливо у світлі характеру питань, які він повинен вирішити, та їх значення для апелянта (див. Hermi, цитоване вище, §§ 60-62, з подальшими посиланнями). Суд також постановив, що, хоча участь обвинуваченого у провадженні в порядку відеоконференцій як така не суперечить Конвенції, він зобов'язаний забезпечити, щоб звернення до цього заходу в будь-якій конкретній справі служило законній меті та щоб порядок надання показів був сумісний з вимогами щодо дотримання належної судової процедури, як це встановлено у статті 6 Конвенції (див. Marcello Viola проти Італії, №45106/04, §67, 5 жовтня 2006 року та Bivolaru проти румунії (No 2), №66580/12, §138, 2 жовтня 2018 року). Ні буква, ні дух статті 6 Конвенції не заважають людині відмовитись за власним бажанням, явно чи мовчки, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб вона мало ефективність для цілей Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути встановлена ​​однозначним чином та забезпечена мінімальними гарантіями, пропорційними його важливості. Перш ніж можна сказати, що обвинувачений неявно через свою поведінку відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6, слід довести, що він міг свідомо передбачити, якими будуть наслідки його поведінки. Крім того, вона не повинна суперечити будь-яким важливим суспільним інтересам (див. Dvorski проти Хорватії, №25703/11, §100, 20 жовтня 2015 року).

Висновки: беручи до уваги конкретні обставини, Суд без сумніву визнає, що Заявник, який був затриманий як підозрюваний у кримінальному провадженні в Перу, не зміг повернутися до Нідерландів, щоб фізично бути присутнім в судовому засіданні в апеляційному суді, як він міг би цього побажати. У цьому відношенні Суд зазначає, що Уряд заявляє, що перуанське законодавство перешкоджало екстрадиції або тимчасовій передачі іноземній владі осіб, які були затримані як підозрювані у вчиненні кримінального правопорушення в самому Перу. Відповідно, хоча офіційне рішення компетентного органу Перу розвіяло б усі можливі сумніви, Суд переконаний, що з міркувань перуанського законодавства у відповідний час не вдалося отримати згоду перуанських органів влади з метою забезпечення фізичної присутності Заявника, з чого випливає, що офіційне прохання було б безглуздим. У зв'язку з цим слід зазначити, що Конвенція ООН проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на яку посилається Заявник, у своїх статтях 6 § 5 та 7 § 15 d) дозволяє запитуваній державі відмовити у видачі або взаємній допомозі з причин, заснованих на його внутрішньому законодавстві. Отже, не можна стверджувати, що нідерландські органи влади не проявляли належної ретельності у застосуванні можливостей міжнародної правової допомоги. Беручи до уваги, що розглянуте провадження було частиною суттєвого та складного кримінального провадження, в якому брали участь сім підозрюваних, які на той час проживали в різних країнах, Суд вважає, що апеляційний суд мав право визначити порядок судового розгляду, в якому Заявник брав участь шляхом відеоконференції, - як це дозволено національним законодавством і, в принципі, статтею 6 Конвенції - замість слухання, на якому Заявник міг бути присутнім фізично. Звідси випливає, що Заявник мав можливість реалізувати можливість взяти участь у слуханні його апеляції. Неодноразову та однозначну відмову Заявника, яка зберігалася протягом одинадцяти місяців до завершального виступу в апеляційному засіданні, не можна трактувати інакше, як відмову від права брати участь у судовому засіданні в даному випадку. Більше того, оскільки про відмову Заявника двічі заявляв його захисник у відкритому судовому засіданні, не можна встановити, що ця відмова не була забезпечена гарантіями, пропорційними важливості права, від якого було відмовлено. Нарешті, Заявник не вказав на будь-який суспільний інтерес, не кажучи вже про якийсь важливу підставу, які могли б вплинути на його відмову. Отже, за обставин цієї справи апеляційний суд мав право не враховувати клопотання адвоката Заявника у його заключній промові ще раз продовжити провадження, щоб Заявник міг брати участь у відеоконференції.

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на справедливий суд (ст.6 Конвенції).

Ключові слова: право на справедливий суд, перевезення наркотичних засобів, відмивання грошей, екстрадиція, відеоконференція, право на захист

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: