open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «National Movement Ekoglasnost проти Болгарії»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 15 грудня 2020 року

у справі «National Movement Ekoglasnost проти Болгарії»

за заявою № 31678/17

Щодо обов’язку суду обґрунтовувати розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка підлягає стягненню

Фабула справи: Асоціація-заявник скаржилася на те, що надмірна сума судових витрат, яка підлягає стягненню з неї на підставі рішення Вищого адміністративного суду, порушує її право на мирне користування своїм майном.

Асоціація-заявник була зареєстрована як неприбуткова юридична особа у 1992 році. ЇЇ головними цілями була робота над вирішенням екологічних проблем в Болгарії та розповсюдження інформації про навколишнє середовище. Атомна електростанція в Козлодуї ("АЕС") - єдина атомна електростанція в Болгарії. Це акціонерне товариство з одним членом, акції якого повністю належать державі. У липні 2014 року в контексті інвестиційної пропозиції про продовження терміну експлуатації енергоблоків атомної електростанції, міністр навколишнього середовища та водних ресурсів вирішив, що не потрібно проводити оцінку впливу діяльності АЕС на навколишнє середовище. У серпні 2014 року неурядова організація, Коаліція за сталий розвиток (далі - КСР), вимагала судового перегляду рішення міністра у Вищому адміністративному суді (ВАС). У лютому 2015 року Асоціація-заявник заявила клопотання про приєднання до провадження у справі як зацікавлена ​​сторона. 18 березня 2015 року колегія з трьох суддів ВАС визнала цей запит неприйнятним. Асоціація-заявник не оскаржувала це рішення. 28 жовтня 2015 року колегія з трьох суддів ВАС встановила, що рішення міністра було законним і залишила позовні вимоги КСР без задоволення. Асоціація-заявник та КСР подали апеляцію з питань права до колегії п'яти суддів ВАС, яка була визнана неприйнятною. У 2016 році Асоціація-заявник домагалася відновлення провадження у колегії семи суддів ВАС, стверджуючи, що її право на доступ до суду було порушено через відмову ВАС прийняти апеляційну скаргу для розгляду. 29 вересня 2016 р. ВАС провів слухання, в якому заслухав сторони без збору нових доказів. 24 жовтня 2016 року колегія семи суддів ВАС відхилила клопотання про відновлення провадження. Суд зазначив, що рішенням ВАС від 18 березня 2015 року було відмовлено у задоволенні клопотання Асоціації-заявника про приєднання до провадження. Оскільки це рішення не було оскаржено, воно стало остаточним. Таким чином, питання щодо участі Асоціації-заявника у провадженні було остаточно вирішено. ВАС також зобов'язав Асоціацію-заявника сплатити 12 000 левів (приблизно 6 000 євро) із суми 24 000 левів (приблизно 12 000 євро), яку вимагала АЕС як винагороду адвоката за участь в даній справі. Він зобов'язав Асоціацію також виплатити мінімальну винагороду, передбачену Регламентом, а саме 300 левів (приблизно 150 євро) за юридичне представництво Міністерства. У грудні 2016 року було відкрито виконавче провадження щодо стягнення даних витрат, яке на даний час ще триває.

Правове обґрунтування: у цій справі присудження судових витрат з Асоціації-заявника стосувалося гонорару адвоката, понесеного за юридичне представництво сторони-відповідача. Ці витрати не були пов'язані з судовою системою як такою, але були призначені на користь успішної сторони в процесі. Таким чином, їх відшкодування не є внеском у значенні другого абзацу статті 1 (див. Сіндріч і Бешліч проти Хорватії, № 72152/13, § 92, 6 вересня 2016 року). Враховуючи це, Суд вважає, що буде доцільніше розглядати питання про відшкодування витрат проти Асоціації-заявника як втручання у світлі загального правила згідно з першим реченням першого пункту статті 1 Протоколу № 1. Стягнення судових витрат є сталою ознакою системи правосуддя і мета принципу "сторона, що програла несе витрати" - уникнути необґрунтованих судових процесів та необґрунтовано високих судових витрат шляхом застереження потенційних позивачів від пред'явлення необґрунтованих позовів без наслідків. Таким чином, цей принцип переслідує законну мету забезпечити належне здійснення правосуддя та захист прав інших осіб і сам по собі не може вважатися таким, що суперечить статті 1 Протоколу № 1 (див. Клауз проти Хорватії, №28963/10, п.84, 18 липня 2013 року; Сіндріч і Бешліч, цитоване вище, §96). Будь-яке втручання у право мирного користування власністю повинно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів громади та вимогою захисту основних прав особи (див. Бейелер проти Італії, №33203/96, §107, ЄСПЛ 2000-I).

Висновки: хоча Закон про адвокатуру закріплює принцип свободи договору, він також вимагає, щоб винагорода за роботу адвоката була справедливою та виправданою. З документів у матеріалах справи виявляється, що гонорари, розраховані адвокатською канцелярією, яка займається провадженням у даній справі, були визначені за наступну роботу: відповідь на запит Асоціації-заявника та юридичне представництво у ВАС. У зв'язку з цим Суд зазначає, що встановлений законодавством мінімальний розмір винагороди за фактичний час за правову допомогу у справі щодо відновлення провадження, включаючи участь у судовому засіданні, був встановлений у розмірі 500 левів (приблизно 250 євро). Суд не може не враховувати той факт, що рішення про стягнення витрат на користь АЕС є у двадцять чотири рази вищим від мінімальної винагороди, встановленої в Регламенті. Хоча, здається, основне провадження мало справу із більш складними юридичними та фактичними питаннями, ВАС не надав жодного детального пояснення для своєї оцінки складності справи щодо відновлення провадження.

Державам слід надавати широку свободу розсуду при регулюванні їхніх систем розподілу витрат у судових справах. Болгарське законодавство передбачає механізм, що дозволяє певною мірою переглядати пропорційність судових витрат. Однак у цій справі ВАС застосував ці правила, не враховуючи достатньо конкретних обставин справи Асоціації-заявника, особливо того факту, що розмір присуджених витрат був значним і що з огляду на складність провадження за обсягом проведеної юридичної роботи порядок витрат для одного рівня юрисдикції не є обґрунтованим. Таким чином, стягнувши таку суму витрат на гонорар адвоката протилежної сторони, не надавши достатніх та відповідних причин, щоб переконатися, що ці гонорари були насправді справедливими та виправданими, як того вимагає національне законодавство, ВАС не зміг належним чином збалансувати різні інтереси. Отже, Асоціація-заявник зазнала індивідуального та надмірного тягаря, що порушило необхідний справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та основними правами особи.

Констатовані порушення: право мирно користуватися своїм майном (стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції).

Ключові слова: право мирно користуватися своїм майном, судові витрати, юридичне представництво, гонорар адвоката, виконавче провадження

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: