Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 26 червня 2014 року

у справі «Суханов та Ільченко проти України»

за заявою № 68385/10 та № 71378/10

Щодо порушення права на мирне володіння своїм майном у зв’язку з невиплатою державними органами надбавки до пенсії

Фабула справи: обидва заявники мають спеціальний статус дитини війни. З 01 січня 2006 року вони отримали право на спеціальну надбавку до їх пенсій у розмірі 30 % мінімальної пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Заявники скаржилися на невиплату їм державними органами відповідної надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у періоди з 01 січня 2006 року по 09 липня 2007 року та з 01 січня по 22 травня 2008 року.

Правове обґрунтування: зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (див. рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, п. 72, від 19 червня 2012 року).

Першим і найголовнішим правилом ст. 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов’язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

В період з квітня по грудень 2006 року Кабінет Міністрів України мав визначити розмір надбавки до пенсії, яка підлягала виплаті заявникам. Жодного рішення з цього питання не було прийнято.

Висновки: у цьому випадку відмова держави здійснити певні дії становила втручання в права заявників, передбачені ст. 1 Першого протоколу. Уряд не надав жодних пояснень цієї бездіяльності, яка тримала заявників у невизначеності. Таким чином, Суд не бачить жодних причин, чому органи влади не вжили заходів для визначення розміру надбавки до пенсії заявників і вважає це втручання невиправданим (див., з відповідними змінами, рішення у справі «Клаус і Юрій Кіладзе проти Грузії» (Klaus and Iouri Kiladze v. Georgia), заява № 7975/06, від 2 лютого 2010 року; рішення у справі «Будченко проти України» (Budchenko v. Ukraine), № 38677/06, від 24 квітня 2014 року). Отже, було порушення права заявників, передбаченого ст. 1 Першого протоколу, за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року.

Констатовані порушення: право мирно володіти своїм майном (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції).

Ключові слова: захист власності, пільгова категорія громадян, соціальні виплати