Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 30 квітня 2015 року

у справі «Бучинська проти України»

за заявою № 35493/10

Щодо ефективного розслідування злочину

Фабула справи: двоє чоловіків, один з яких був у масці, проникли до будинку заявниці, зв’язали її та забрали цінні речі, що належали їй та іншим членам родини. Потім чоловік без маски приклав дуло револьвера до вуха заявниці та вистрілив. Заявниця вижила, залишившись на все життя інвалідом. До сьогоднішнього дня куля залишається в її голові. За цим фактом було порушено кримінальну справу. Після проведення ряду слідчих дій, досудове слідство зупинено на тій підставі, що було вичерпано всі заходи для встановлення осіб, які вчинили злочин. Але органи прокуратури скасували цю постанову, встановивши, що існували підстави для вжиття додаткових заходів. Кримінальну справу ще декілька разів зупиняли та відновлювали. З часом було затримано двох осіб за підозрою у вчиненні злочину щодо заявниці. Провадження щодо одного з них було закрито у зв'язку з його смертю. Щодо другого злочинця місцевий суд розпочав розгляд, про його подальший перебіг суду не відомо. Заявниця стверджувала, що відповідні органи влади не провели ефективного та оперативного розслідування замаху на її життя.

Правове обґрунтування: суд повторює, що позитивний обов’язок держави за ст.2 Конвенції вимагає існування ефективної незалежної судової системи для забезпечення належного відшкодування шкоди, завданої внаслідок тілесного ушкодження, що загрожує життю, або загибелі. Така система має передбачати порядок проведення незалежного та неупередженого офіційного розслідування, здатного встановити причину тілесних ушкоджень та визначити винних осіб з метою їх покарання (див. серед багатьох інших джерел вищезазначене рішення у справі «Ігор Шевченко проти України» (Igor Shevchenko v. Ukraine), п. 56).

Висновки: Суд вважає, що у цій справі уряд не надав достатніх аргументів для виправдання дванадцятирічної тривалості провадження. Загалом, ґрунтуючись на матеріалах справи, суд не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні замаху на життя заявниці.

Констатовані порушення: право на життя (ст.2 Конвенції).

Ключові слова: безрезультативність розслідування, всебічне дослідження обставин справи, жорстоке поводження